16 квітня в одній із місцевих гімназій пройшов традиційний весняний ярмарок. Цього разу участь у заході взяли не лише учні та батьки. Були й музиканти військового оркестру, які позапланово завітали в гості до навчального закладу. Змогла побувати на заході й журналістка Гард.City.

Шановні читачі! Через те, що у ярмарку брали участь військові, редакція не вказує номер гімназії.

Передмова від авторки

Хочу поділитися своїми враження та емоціями. Розумію, що це попри стандарти традиційної журналістики, але сьогодні багато що виходить за ці межі. Враховуючи, що журналістка — жива людина і має право на емоції, дозвольте їх просто висловити. Почну з того, що давно не відчувала таких класних емоцій: коли всі на одній хвилі, коли патріотично налаштовані й творчо-креативні. Навіть на хвилинку здалося, що немає війни, сирен та тривог. Гімназисти разом з вчителями так запалювали, що позаздрив би будь-який фест. Втім, щоб мати такий результат, потрібно добре потрудитися. Про це знає будь-який організатор масових заходів. Тож далі про головне в репортажі.

Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко

Ярмарок поєднався з концертом

Ярмарок у цій гімназії — явище традиційне. Тут двічі на рік, а саме: восени та навесні діти разом із батьками та вчителями ярмаркують. Торгують власними виробами, проводять майстер-класи та демонструють свої таланти. День обирають завчасно. Як правило, у класах обговорюють, чим торгуватимуть та чим дивуватимуть інших учасників заходу. Як розповідає директорка школи, до підготовки долучаються і батьки, і діти. Навіть є такі випадки, коли бабусі приїздять з інших міст для того, щоб допомогти зробити випічку на ярмарок. Це, як правило, різні смаколики: тістечка, желе, печиво та тортики. У цьогорічному весняному ярмарку взяли участь усі сімсот гімназистів, увесь педагогічний колектив та батьківський комітет.

Автор: Наталія Клименко

— Насправді, — продовжує розповідати директорка, — це дуже зворушливо. Те, що родини активно долучаються до заходу, говорить, що традиція прижилася. Як правило, на ярмарках вторговуємо гроші, які потім використовуємо за потребами. Школі насправді для розвитку багато чого потрібно, а оскільки ми не беремо з батьків благодійних внесків, то ярмарки нас дуже виручають. Ми кошти спрямовуємо на найнеобхідніше, в тому числі і на підтримку військових. До речі, ми щиро дякуємо нашим захисникам, що знайшли час завітати до нас. Знаєте, мені здалося, що зустріч з військовими музикантами подарувала нашим дітям впевненість у нашу перемогу. Бо ж останнім часом багато різних думок можемо почути, а діти дуже реагують на такі розмови. В їхніх очах сьогодні було щастя. І це найважливіше.

Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко

Враховуючи, що ярмарок проходив напередодні Великодня, то серед ярмаркових товарів було чимало тематичного: писанки, крашанки, мініпаски та різноманітні великодні смаколики. До речі, майстерклас теж був, приурочений розпису писанки.

Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко
Наталія Клименко

Та найбільший ажіотаж був навколо концертної програми, де гімназисти демонстрували справжні дива творчості. Тут була і хореографія, і брейк-данс, і вокал, і навіть учительський вокальний дует. Драйву усьому цьому дійству додали військові музики, які запалили вогонь в очах, пробудили бажання хорового співу та підняли в танець навіть самих затятих скептиків.

А наостанок прозвучала «Червона рута», певне, уже як символ українців, та були спільні світлини на згадку.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися