Днями колектив Миколаївського кораблебудівного університету спільно з ГО «Асоціація випускників НУК імені адмірала Макарова» презентували проєкт «Подолання розриву: розбудова потенціалу інклюзивної освіти в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях». Протягом року науковці та викладачі вишу досліджуватимуть питання інклюзії та надаватимуть практичну допомогу інклюзивно-ресурсним центрам півдня України у розширенні відповідних знань.
Фото: Наталія Клименко
Проєкт реалізується за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ та уряду Іспанії. Деталі — в репортажі від студентів-журналістів кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК. Координаторка та кураторка — Наталія Клименко.
Хто брав участь у презентації проєкту?
Ранок 11 лютого. У фойє миколаївського готелю «Асторія» людно. Тут зібралися представники інклюзивно-ресурсних центрів трьох південних областей України, обласної військової адміністрації, керівництва та науково-педагогічного колективу вишу й освітяни-практики. Знайомимося з тими, хто представлятиме та допомагатиме в реалізації проєкту. Це ректор НУК та голова ГО «Асоціація випускників НУК імені адмірала Макарова» Євген Трушляков, очільник міжнародного центру НУК та керівник проєкту Олександр Тур, координатор освітніх проєктів і програм Дитячого фонду ООН та куратор проєкту Анатолій Ігнатович, проректор НУК з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Михайло Михайлов, заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Олександр Трайтлі, директорка департаменту освіти та науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська, керівниця центру молодіжної політики НУК та одна із ініціаторок дослідження питання інклюзії Олеся Олексюк. Разом із нею — команда, яка впроваджуватиме інклюзивні ініціативи, а це науково-педагогічні працівники, науковці та практики у сфері педагогіки, психології, корекційної педагогіки та інклюзивної освіти НУК: Олена Білюк, Світлана Карсканова, Наталія Михальченко, Вікторія Кисличенко, Катерина Шапочка, Анжеліка Курчатова, Ірина Литвиненко, Дмитро Прасол та Світлана Тесленко.
Фото: Наталія Клименко
Що відомо про проєкт?
Метою проєкту є забезпечення комплексного підходу до вирішення актуальних проблем у сфері інклюзії на півдні України. Залучення університету до проєкту відкриває нові перспективи для розвитку інклюзивної освіти в регіоні та дозволить створити ефективну систему підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Проєкт розрахований на період з січня 2025-го по січень 2026-го та охоплює широке коло бенефіціарів: працівників ІРЦ, вчителів, вихователів, асистентів, студентів соціальних та освітніх спеціальностей, батьків дітей із особливими освітніми потребами, дітей з ООП та членів громад.
Важливою складовою проєкту є програма стажування, розрахована на навчання чотирьох фокус-груп загальною кількістю до 600 слухачів. Навчальний план стажування охоплює 60 кредитів (1800 годин) та завершується отриманням сертифікату. За результатами дослідження будуть підготовлені та опубліковані науково-аналітичні матеріали, а також видані науково-популярні наочні рекомендації для практичного використання. Для забезпечення широкого охоплення регіону заплановане проведення дванадцяти виїзних майстер-класів та консультативних зустрічей у громадах Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Додатково будуть організовані шість воркшопів з тематики інклюзивного освітнього середовища за участі бенефіціарів та зацікавлених громадських організацій. Особлива увага приділяється практичній складовій проєкту — будуть створені чотири мобільні бригади ІРЦ та забезпечена підтримка їхньої матеріальної бази, що дозволить надавати безпосередню допомогу на місцях. Навчання відбувається у змішаному форматі з використанням платформи ZOOM та системи MOODLE, де всі матеріали будуть доступні впродовж усього проєкту. Фінальна атестація запланована на грудень 2025 року.
Що говорять про проєкт фахівці?
Євген Трушляков, ректор НУК.
«Ми не можемо змінити минуле, але саме зараз ми можемо зробити все, щоб наше майбутнє було кращим»
Євген ТрушляковФото: Наталія Клименко
— Цей проєкт, — говорить ректор університету та голова ГО «Асоціація випускників НУК», — для нас є новим викликом, бо він не просто для нас новий напрямок, це майбутнє нашої держави. На жаль, ми дуже будемо багато мати не лише дітей, а й дорослих, які матимуть ось такі особливості в розвитку, в фізіологічному стані, в психологічному стані. Я вдячний ЮНІСЕФ, що саме нашому університету довірили цей проєкт, який охопить не лише Миколаївську, а й Херсонську та Одеську області. Ми будемо піонерами напрямку, але я не маю ніякого сумніву, що ми все добре зробимо і виконаємо проєкт успішно. На жаль, ми не можемо змінити минуле, але саме зараз ми можемо зробити все, щоб наше майбутнє було кращим. І ми це зробимо.
Анатолій Ігнатович, координатор освітніх програм дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.
«Наше завдання максимально підтримати інклюзивну освіту»
Анатолій ІгнатовичФото: Наталія Клименко
— Інклюзія, — розповідає Анатолій Ігнатович, — є обов’язковою і невід’ємною складовою усіх дитячих програм дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ. Коли ми робимо укриття, ми хочемо, щоб вони були максимально інклюзивними, звичайно, там, де є можливість. Коли ми створюємо якісь сервіси, ми хочемо, щоб ці сервіси були інклюзивними, доступними абсолютно для всіх дітей і дорослих. Тому наше завдання максимально підтримати інклюзивну освіту. Для того щоб це зробити, недостатньо зусиль в конкретній галузі, а напевне, станом на зараз варто мати партнерство, яке би забезпечило промоцію цих цінностей і поширення інформації: що таке інклюзія, зрештою, як інклюзія в повсякденному житті освітян повинна стати невід’ємною частиною. І нами, як дитячим фондом, було проведено конкурс на визначення партнера, який буде займатися навчанням фахівців ІРЦ, перенавчанням чи додатковим підвищенням кваліфікації, далі — навчанням вчителів, асистентів вчителів, а також підтримкою ІРЦ. За підсумками такого конкурсу асоціація випускників НУК, яка фактично є невід’ємною частиною НУК, перемогла, запропонувавши найефективніший підхід. Тож впродовж цього року буде відбуватися і навчання, і підтримка ІРЦ, і підтримка мобільних бригад, звичайно, вибраних, а всьому цьому передуватиме проведення дослідження. Сьогодні університет представить попередні результати, яка ситуація є станом на зараз. Звичайно, це дослідження не є настільки ґрунтовним, як би ми хотіли. Тобто перший етап проєкту — це буде проведення дослідження. Далі навчання, плюс надання підтримки, і ми сподіваємося, що за підсумками реалізації цього проєкту ми отримаємо, як мінімум навчених педагогів, а як максимум — зміну поведінки, власне, вчителів, працівників шкіл, працівників ІРЦ, коли вони будуть розуміти, що інклюзія — це невід’ємна складова щоденного життя. І в українських реаліях, коли дуже багато повертається людей травмованих з війни, коли внаслідок прильотів багато цивільних громадян так само отримує травми, це надзвичайно важливо. Плюс цей компонент містить декілька нових речей. Ми спільно з Міністерством освіти України плануємо підготувати корпоративні дитячі садки. Таких чотири садки будуть відкриті на базі університетів. Один із них — це НУК. Ще три такі альтернативні форми підтримки дошкільнят будуть організовані в Одеській області. І третій компонент проєкту — це підтримка шкіл, ушкоджених ракетними та дроновими атаками. Невеличкий компонент, але пробуємо разом з НУК за кошти іспанського уряду та інших донорів зреалізувати всі ці речі. Сподіваємося, що це буде продуктивно, ефективно і, головне, — якісно та інклюзивно.
Михайло Михайлов, проректор НУК з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності.
«Проєкт у першу чергу направлений на посилення рівня навченості людей, задіяних у роботі інклюзивної освіти»
Михайло Михайлов ліворучФото: Наталія Клименко
— Проєкт «Подолання розриву: розбудова потенціалу інклюзивної освіти в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях», — каже Михайло Михайлов, — в першу чергу направлений на посилення рівня навченості людей, задіяних в роботі інклюзивної освіти в рамках підтримки ІРЦ, які є на території Миколаївщини, Одещини та Херсонщини. Проєкт організований ЮНІСЕФ за підтримки іспанського уряду. Це їхній напрямок. Наш університет виступає провайдером цієї активності. На базі університету буде організовано ряд активностей: тренінги, лекції і посилення матеріального забезпечення ІРЦ в трьох областях, і найголовніше — це створення на базі нашого університету такого хабу, де представники всіх ІРЦ, тих, хто задіяний, будуть взаємодіяти між собою. По великому рахунку, це для того, щоб посилити існуючі можливості та створити нові можливості саме роботи ІРЦ з дітками.
Хто безпосередньо працюватиме над реалізацією проєкту?
— На сьогодні є практика, яка нам дісталася з університету імені Сухомлинського, який доєднався до НУК, — продовжує Михайло Михайлов. — Саме там є фахівці, які досліджували цю тему. Ми підтримуємо їх і хочемо розвивати цей напрямок і далі.
Алла Веліховська, директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА.
«Кожна дитина, кожен дорослий повинні мати безбар’єрний доступ до якісної освіти»
Алла ВеліховськаФото: Наталія Клименко
— Миколаївщина уже три роки як прифронтова область, — говорить Алла Веліховська. — Зрозуміло, що за цей час про нормальне навчання дітей не можна говорити. Багато хто сьогодні повернувся після того, як лінія фронту була відсунена, але в той же час ми самі бачимо: то замінування, то карантини, то ще щось — і учні не можуть знаходитися постійно в навчальних закладах. І в першу чергу страждають діти, які мають певні освітні проблеми. Ви знаєте, що 2025-й оголосили Роком безбар’єрності. Дуже багато сьогодні робиться для того, щоб кожна дитина, кожен дорослий, який проживає на території Миколаївщини, мав безбар’єрний доступ як до якісної освіти, так і до всієї інфраструктури. І підвищення кваліфікації вчителів потрібне, щоб можна було вчити дітей і робити для них умови рівного доступу до якісної освіти. ЮНІСЕФ були одними із найперших, хто прийшов на терени Миколаївщини з допомогою. Спочатку це були укриття, потім це були додаткові меблі для укриттів, дуже багато планшетів. Тому я думаю, що така співпраця нам просто необхідна. Дякуємо нашим благодійникам за те, що сьогодні є нам можливість зібратися разом і недарма саме НУК обраний для проведення такої відповідальної місії. Ми знаємо, що був приєднаний до нього Національний університет імені Василя Сухомлинського, який має гарні традиції в підготовці вчителів, тому я дуже рада, що сьогодні така зустріч відбувається, і бажаю успіху і самому університету, і нашій Миколаївщині, яка робить такий серйозний крок уперед.
Олеся Олесюк, керівниця центру молодіжної політики НУК.
«Наше суспільство має бути готовим до того, щоб прийняти людей з інвалідністю»
Олеся ОлесюкФото: Наталія Клименко
— Проєкт спрямований, — розповідає одна із ведучих розробниць проєкту Олеся Олесюк, — на підтримку навчання і підготовку фахівців у сфері інклюзії, які дотичні до навчання та виховання майбутнього покоління. Оскільки вектором проєкту є підготовка суспільства до толерантного ставлення до людей з інвалідністю різних вікових груп, то роботу й треба починати з виховання дітей. Треба мати емпатичну толерантність до людей з інвалідністю, розуміти їхні складнощі, виклики сучасності та розбудовувати безбар’єрне середовище, щоб люди з інвалідністю мали абсолютно тотожні можливості, як і люди без інвалідності. Щоб вони відчували себе повноцінними членами суспільства, мали комфортний психологічний клімат, мали можливість розвиватися як професіонали в тій галузі і сфері, яку оберуть на майбутнє. Саме для цього ми реалізовуємо проєкт спільно з ЮНІСЕФ: щоб навчити викладачів, вчителів, працівників ІРЦ, асистентів вчителів, асистентів вихователів. І найголовніше: у нас зараз бракує асистентів дитини.
Для мене цей проєкт є дуже важливим. Наше суспільство має бути готовим до того, щоб прийняти людей з інвалідністю як повноцінних членів. З’являється багато військовослужбовців, які пройшли важкі етапи життя, і люди, які не були дотичними до бойових дій, мають бути готовими до того прийняття їх такими, як вони є.
Ярослав Кичук, ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету, доктор педагогічних наук.
«Ця проблематика надзвичайно актуальна в контексті професійної підготовки та перекваліфікації фахівців»
Ярослав КичукФото: Наталія Клименко
— Хотів би подякувати нашим надійним партнерам — ГО Асоціації випускників НУК, ректорату, нашим партнерам ЮНІСЕФ за запрошення стати учасником цього пілотного проєкту, — сказав Ярослав Кичук. — Ця проблематика надзвичайно актуальна в контексті професійної підготовки та перекваліфікації відповідних фахівців. Я маю честь представляти Ізмаїл, південь української Бесарабії, такий стратегічно важливий регіон для України, і для нас дуже важливо брати участь саме в професійній підготовці таких фахівців.
Юлія Кулакова, фахівчиня ІРЦ №1 Миколаївської міської ради
«Проєкт допоможе дітям з інвалідністю, фахівцям, спеціалістам у майбутньому»
— Я вважаю, що цей проєкт є досить актуальним та важливим для сьогодення, — наголосила Юлія Кулакова. — Багато дітей, які приходять навіть до нас в інклюзивний центр, мають труднощі, з якими потрібно впоратися. Саме цей проєкт допоможе таким дітям, фахівцям, спеціалістам у майбутньому. У команди проєкту попереду чимало роботи: і дослідницької, і практичної. Свої ж перші напрацювання вона уже продемонструвала під час першої презентації. Тож лишається побажати команді проєкту сім футів під килем.
Фото: Наталія Клименко
Над інформаційним проєктом працювали студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК імені адмірала Макарова Роман Волинський, Єлизавета Семененко, Максим Мешакін.
