22 січня, в День Соборності, у Первомайському краєзнавчому музеї відбулася зустріч родин загиблих захисників, полонених та безвісти зниклих з миколаївськими адвокатами об’єднання «Закон», колишніми військовослужбовцями Ігорем Чайковським та Євгеном Прилукою. Посприяли зустрічі екснардеп Вадим Підберезняк та керівниця ГО «Ніхто крім нас» Лариса Позняк. Журналістка побувала на зустрічі.
Які проблеми доводиться вирішувати родинам
Одинадцята ранку. В краєзнавчому музеї людно. Тут майже три десятки людей — і всі представники родин загиблих, безвісти зниклих та полонених. Вони прийшли за пошуком інформації про своїх рідних. Тут має відбутися зустріч із колишніми військовими, нині представниками миколаївського адвокатського бюро «Закон». Для більшості це остання надія у важких питаннях. У когось син не виходить на зв'язок, хтось не може забрати загиблого з поля бою, а комусь невдало встановили пам’ятник — тепер треба розібратися. У кожного своє — і дуже болюче.
Знайомлюся з Вікторією Сіненко. Вона приїхала із Підгородні. Уже півроку, як шукає свого 25-річного сина. Розповідає, що востаннє чула його перед виходом у бій на Запорізькому напрямку.
Вікторія Сіненко
— Це було 15.08.24. Хлопці тримали Запорізький напрямок, — розповідає Вікторія, — тримали досить успішно. Їх перекинули раптово. Я розумію, що для командування це не було раптово, це більше для хлопців. Їх зібрали, дали наказ — і вони переїхали. Штурм був з 13.08 на 14.08. Це те, що я знаю із розслідування. Штурм був з 8.30 до п’яти вечора такий, що не знаю, як вони там вижили. Без нічого: автомати, гранати і, може, кулемет. І все — більше я нічого не знаю. І добитися правди не можу. Де шукати людей, які відповідають за надання інформації? Хто нам відповість на питання, як повернути хлопців і де їх шукати? Я розумію, що всяке може бути: може бути полон. Спочатку стали розповідати, що вони можуть бути СЗЧ. У мене є всі докази, що моя дитина не СЗЧ. Є факти, які засвідчують, що він був на позиції. Хлопці були в кільці, не виходили з кільця. Немає слів… Ми шукаємо правди, доступу до людей, які можуть надати нам якусь інформацію, які допоможуть нам знайти цих дітей. Нещодавно я повернулася з Києва з акції, дуже хочу, щоб ми могли нагадувати, що є такі, як я. Я не знаю, кому заздрити: таким, як я, що шукають з надією, чи тим, хто уже поховав і знають куди прийти і плакати. Бо ми просто плачемо. У мене проблема зі слідчим. Я не знаю, де вони знаходяться. Тому і прийшла сюди з надією на те, що адвокати допоможуть, тим паче, що вони колишні військові.
— Дуже прикро, — каже Вікторія наостанок, — що ми не маємо ніякої інформації. До нас у Підгородню практично ніяка інформація не доходить, бо з владою відсутня будь-яка комунікація.
Поруч із Вікторією Наталія Кірова. Вона приїхала з Вільшанки, бо має невирішене юридичне питання. Жінка поховала свого чоловіка ще у 2022 році. Встановлювала пам’ятник та не заключила договір з рівненською організацією. Останні виконали неякісно свою роботу і тепер погрожують жінці судом за те, що вона не хоче сплатити за неякісну роботу. Як вийти із цієї непростої ситуації — не знає, тому з надією прийшла на зустріч. До речі, пані Наталія представниця організації «Об’єднані родини України».
Наталія Кірова
— Я не те, що хочу, щоб дешевше пам’ятник обійшовся, — каже пані Наталія. — Мій чоловік заслужив своїм життям його. Я за те, щоб справедливість була. Якщо виконана робота неякісно і це підтверджують експерти та є фотофіксація, то чи можу я добитися правди?
Запитую: в скільки обійшовся пам’ятник та чи компенсує влада частину коштів?
— Ціна пам’ятника, — каже пані Наталія, — 450 тисяч, половину я уже заплатила. Тепер хочу розібратися. Щодо компенсацій, то влада сказала, що у них немає грошей. А ще у нас у Вільшанці відкрили ветеранський хаб, то я як дружина загиблого про це не поінформована і мене ніхто не запрошував.
— Таких випадків, — підхоплює розмову голова ГО «Ніхто, крім нас» Лариса Позняк, — у нас чимало. Мені щодня поступає по три дзвінки щонайменше щодо проблемних невирішених питань. А ми допомогти своїми силами не можемо, тому вирішили запросити адвокатів, колишніх військових, і спробувати надати консультацію людям, бо зневірених дуже багато. У людей має бути або надія, або точна інформація, бо жити в незрозумілій ситуації — це дуже важко.
— Ігор Чайковський та Євген Прилука, — вступає в розмову Вадим Підберезняк, — мої давні друзі, які до війни займалися адвокатськими питаннями. Коли розпочалася велика війна, пішли служити. Наразі комісовані і повернулися до своєї довоєнної справи. Ігор Чайковський є керівником регіонального представництва Української фундації благодійного фонду «Мрія», представляє ГО «Захист+» та адвокатське обʼєднання «Закон». Сьогодні вони разом з колегою Євгеном Прилукою відгукнулися на наше прохання і приїхали на запит організації «Ніхто, крім нас».
Що розповіли адвокати
Поки ми спілкувалися, військові адвокати уже прибули. Юристи представилися і запросили присутніх до діалогу. Вони наголошують, що відкриті до спілкування і пропонують такі зустріч робити щонайменше раз на місяць. Також адвокати домовляються з організацією «Ніхто, крім нас» про підписання меморандуму про співпрацю, який наприкінці зустрічі і підписують. Адвокати відразу наголошують, що інформацію надаватимуть чесну, марної надії ніхто не даватиме.
Ігор Чайковський
Про себе Ігор Чайковський розповідає, що з першого дня повномасштабки пішов служити.
— Відслужив, — каже військовий адвокат, — зараз є керівником регіонального представництва Української фундації благодійного фонду «Мрія», представляю ГО «Захист+» та адвокатське обʼєднання «Закон». Сьогодні разом з Євгеном Прилукою займаємося безпосередньо сім’ями зниклих та тих, хто перебували чи перебувають в полоні, опікуємося дітьми військових. У минулому році направили 22 дитини на Закарпаття і намагаємося допомагати сім’ям в юридичних питаннях. Ми готові консультувати, направити, як правильно, і де можна вирішити питання, де врешті шукати відповідь. На жаль, наше законодавство має багато колізій, тож будемо намагатися вирішувати ваші питання.
Для прикладу навів свою особисту історію, коли не отримував бойові. Врешті-решт вдалося довести і сьогодні питання вирішене.
Євген Прилука праворуч
У ході зустрічі було озвучено чимало питань родинами. Рідні мали змогу поспілкуватися з адвокатами також індивідуально. Адвокати поділилися своїми контактами і пообіцяли по максимуму сприяти вирішенню проблем.
