6 січня православні християни відзначають велике свято — Хрещення Ісуса Христа, або святе Богоявлення. Це одна з найважливіших подій церковного року, що символізує Божественне одкровення усьому світу.
За матеріалами Православної церкви України.
Агіасма — що це таке?
Агіасма — це грецьке слово, що означає «святиня». У церковній традиції цим терміном називають не просто святу воду, а саме ту, яка освячується у дні святкування Богоявлення, 5 та 6 січня. Лише у ці дати відбувається особливий Чин Великого водосвяття, який більше не звершується впродовж року. В інші дні священики можуть виконувати лише мале освячення води.
Агіасму ще називають «хрещенською», «богоявленською» чи «йорданською» святою водою, адже подія Хрещення Спасителя у водах річки Йордан дала початок цим урочистим традиціям.
Чому освячують воду?
Освячення води нагадує про євангельську подію Хрещення Ісуса Христа, яке звершив пророк Іоан Предтеча. Занурившись у води Йордану, Спаситель освятив їх і благословив Таїнство Хрещення. Це стало символом народження від води і Духа, що є необхідною умовою для спасіння.
У давнину християни освячували воду в Навечір’я Богоявлення (5 січня), коли відбувалося хрещення оголошених — тих, хто готувався прийняти віру. Традиція освячувати воду не обмежується храмами: 6 січня Великі водосвяття також проводять просто неба — на річках, ставках чи біля криниць.
Фото: Храм Святого Архістратига Божого Михаїла ПЦУ в Первомайську
Історія традиції
Традиція освячення води бере свої витоки з перших століть християнства. У IV столітті святитель Іоан Золотоустий згадує про звичай черпати святу воду у день Богоявлення та зберігати її тривалий час. Остаточно Чин Великого водосвяття уклав святитель Софроній, Єрусалимський патріарх, у VII столітті.
Освячена вода як святиня
Для православних християн агіасма є святинею, яку шанують і зберігають з особливою благоговійністю. Освячена вода має властивість залишатися свіжою впродовж багатьох років.
Святкування Хрещення Господнього у православній традиції нагадує про важливість духовного очищення, єднання з Богом і віру в Його безмежну любов.
Народні прикмети на Водохреща
Народна мудрість також відображає зв’язок між природними явищами та святковим днем Хрещення Господнього. Ось кілька прикмет, які збереглися здавна до наших днів:
- Якщо у цей день ясна, однак морозна погода, літо буде спекотним та сухим.
- Снігопад обіцяє щедрий врожай на цілий рік.
- На Водохреща заметіль — і в квітні буде хуртовина.
- На дереві ви побачили іній, а на небі хмари — то до родючого року.
- Теплий день обіцяє багато хліба.
- Якщо день був сонячним та теплим, така погода протримається ще кілька тижнів.
Народні прикмети додають святу особливого колориту, нагадуючи про єдність природи, людини та Божого промислу.
