Із початком російської агресії багато громадян вимушені були залишити територію України. У звʼязку з цим почастішали випадки пропуску строку для прийняття спадщини. Що робити, якщо ви все ж пропустили строк, підкаже Світлана Селявіна, приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу.
Приватний нотаріус у Первомайську:
- Вул. Одеська, 119/48.
- Телефони: +38 (05161) 7-41-55, +38 (068) 313-27-15.
Світлана Селявіна: «Нотаріус зобовʼязаний захищати законні інтереси громадян»
Відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобовʼязаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, розʼяснювати права і обовʼязки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій. Все це для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Тож спробуємо розібратись, як можна сприяти громадянам у випадку пропуску строків прийняття спадщини у рамках діючого законодавства.
Відповідно до вимог ст. 1270 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Отже, якщо звертається спадкоємець не першої черги, то нотаріус перевіряє наявність спадкоємців попередніх черг (які не прийняли спадщину або відмовились від її прийняття) і обчислює строк, протягом якого такий спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини.
Як наслідок, відповідно до приписів ч.1 ст.1271 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Аналогічне положення міститься і у п.п.3.13 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Порядок).
Згідно з положеннями частин 2, 3 ст.1271, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Підпунктом 3.16 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку встановлено, що не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.
При цьому такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину. Отже, строки для подання таких заяв відсутні. Головне, щоби вони були подані до видачі свідоцтва про право на спадщину.
«Додатковий строк для прийняття спадщини може визначити суд»
Проте, якщо відсутні інші спадкоємці, які прийняли спадщину у спадкоємця, є єдиний вихід — звернення до суду.
Частиною 3 ст.1271 встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Що ж може зробити нотаріус у такому випадку?
Відповідно до вимог п.п.2.1 п.2 глави 10 розділу ІІ Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна:
- про прийняття спадщини;
- про відмову від прийняття спадщини;
- про видачу свідоцтва про право на спадщину;
- спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі);
- про видачу свідоцтва виконавцю заповіту;
- виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень;
- другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті
- одного з подружжя (колишнього з подружжя);
- про вжиття заходів до охорони спадкового майна;
- претензії кредиторів.
Підпунктом 3.5 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку встановлено: якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
Відповідно до вимог п.11.1 розділу ХІ Правил ведення нотаріального діловодства,
- заяви про прийняття спадщини;
- заяви про відмову від спадщини;
- заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від спадщини;
- заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину;
- заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього подружжя) заяви спадкоємця про одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі);
- претензії кредиторів (якщо вони надійшли до видачі свідоцтва про право на спадщину), а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи;
- заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною;
- заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень;
- заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування, заява спадкоємця про завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у звʼязку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій тощо
реєструються в книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи.
У разі якщо до нотаріуса особа звернулась особисто або за консультацією, можна порадити особі у заяві про видачу спадщини зазначити таку фразу: «Після надання мною усіх необхідних документів та отримання відповідей на запити прошу видати свідоцтво про право на спадщину».
У такому випадку нотаріус чекає, поки спадкоємець надасть усі необхідні документи або отримання відповідей на запити нотаріуса (у тому числі запит про реєстрацію спадкодавця, запит до органів БТІ про підтвердження реєстрації права власності тощо), і лише потім на підставі поданої заяви про видачу свідоцтва, нотаріус може видати спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Для видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії — видачі свідоцтва про право на спадщину, у разі пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини, нотаріус керується такими нормами законодавства: відповідно до вимог ст.46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, вчинення такої дії суперечить законодавству України або не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. п.4.12 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України та п.п.3.19. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, для можливості отримати рішення суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен подати до суду обґрунтовану постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, сприяючи громадянам у законний спосіб, нотаріус допомагає спадкоємцям у здійсненні їхнього права на спадкування.
