Багато років поспіль Первомайськ виховує талановитих боксерів, які підкорюють вершини бойового мистецтва на всеукраїнському та європейському рівні. Гард.City спілкувався з 21-річним Радомиром Зуяковим, нині студентом Уманського педінституту імені Павла Тичини та наймолодшим викладачем-тренером у Первомайську. Боксер розповів журналістці про секцію боксу при п’ятій гімназії та про плани на майбутнє.
Радомир Зуяков: «На перше своє тренування я прийшов зі старими боксерськими рукавицями»
Прийшов у цей вид спорту за власним бажанням. «Просто захотілося навчитися, — пригадує Радомир, — це було таке потужне бажання, що я навіть не звертав уваги на сарказм декотрих. Як зараз пам’ятаю, на перше своє тренування я прийшов зі старими боксерськими рукавицями. Звісно, що однолітки скептично до цього поставилися, мовляв, неактуально, зате викладачі оцінили. Та мені було все одно, в чому тренуватися, головне було — досягти мети. Звісно, що десь через місяць купив нові рукавиці, але старт був саме таким. І я про це зовсім не шкодую. Я пройшов школу чотирьох боксерів: Юрія Білецького, Юрія Бартенєва, Юрія Нерубальщука та Дмитра Казимира.
Займатися серйозно боксом я став з дев’ятнадцяти років, коли зрозумів, що саме це і є моє життя. Мені цікаво розвиватися, досягати поставлених цілей і чим далі, тим більше розумію, що зробив правильний вибір. А до занять боксом я захоплювався футболом. Був неодноразовим учасником та переможцем обласних та всеукраїнських змагань, займався під керівництвом Костянтина Доценка, Івана Мілька, Анатолія Халковського. За плечима у мене серйозна спортивна тренерська школа, тож досвід було, у кого перейняти».
— Ти зараз тренер-викладач?
— Так, мені запропонували тренерство в ДЮСШ та роботу в Чаусівській школі. Паралельно я вступив до Уманського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання. Тож маю навантаження як викладач і як тренер. Щодо секції боксу, то вона розташовується на базі п’ятої гімназії. Там нам люб’язно надали приміщення. Маємо дві групи — старшу і молодшу. Молодша тренується тричі на тиждень, старша — щодня.
— Хто може потрапити на заняття? — цікавлюся.
«Бокс вимагає стратегічного мислення та швидкого ухвалення рішень»
— Діти з будь-якого мікрорайону міста, — відповідає Радомир. — Головне, щоб було бажання та медичний дозвіл на заняття. Все інше не має значення. У нас багато дітей ходять з району ліцею «Престиж», з шостої гімназії, нашого професійно-технічного ліцею. Заняття проходять протягом двох годин і найголовніше — це безкоштовно. Я розумію, що далеко не всі стануть професійними боксерами, але те, що вони матимуть гарну фізичну підготовку, чітку координацію рухів, гарну реакцію та загартованість до життєвих ситуацій — це сто відсотків.
— Заняття боксом несуть в собі певні ризики? Як з цим управляєтеся?
— Звісно, що бокс вимагає високої фізичної підготовки, витривалості та сили. З одного боку, тренування сприяють підтримці хорошої фізичної форми, допомагають зняти стрес та покращують когнітивні функції, адже бокс вимагає стратегічного мислення та швидкого ухвалення рішень. Однак не варто забувати, що бокс несе в собі й ризики. Тож важливо підходити до тренувань відповідально, використовувати захисне обладнання та слідкувати за своїм здоров’ям, щоб цей спорт приносив користь, а не шкоду. Якщо дивитися на речі реально, то будь-який удар не проходить повз. Будь-який удар на щось впливає, але якщо ти гарно підготовлений, то ти точно не можеш бути нерозвиненим. Звісно, можна дозайматися до такого, коли погано працюватиме голова, але щоб не сталося цього, потрібно багато працювати над захистом і на цьому має наголошувати весь час тренер.
Фото: з особистого архіву Радомира Зуякова
— Ти як молодий педагог використовуєш якісь авторські програми під час занять? — ставлю наступне запитання.
«Коли дитина думає, тоді є й результат»
— Сказати, що це авторські програми, я поки не можу, бо це більше використання загальноприйнятих програм та дотримання календарного плану, — зазначає Радомир. — Та все ж намагаюся давати більше навантаження на мозок, бо це найважливіше у занятті боксом. Коли дитина думає, тоді є й результат. Тому проводжу заняття з цифровими руханками, де працює в першу чергу мозок. Використовую координаційну драбину, де, ледь не в прямому сенсі слова, закипає мозок.
— Як вдається дотримуватися такого непростого графіка життя?
— Коли є бажання, то нічого недосяжного немає. Зранку я їду в Чаусове, там у мене заняття до 12.00, потім повертаюся у місто, і о 15.00 стартують тренування. Увечері навчаюся, комунікую з однокурсниками, бо у мене їх тепер побільшало. Я паралельно навчаюся в двох інститутах: Первомайському навчально-науковому та Уманському педагогічному. Це такий стимул у житті, який тебе робить всебічно розвиненим. А бокс допомагає гартувати характер, вчить бути наполегливим, цілеспрямованим, стресостійким та вольовим.
— Даси пораду нашим читачам? — запитую під кінець розмови.
«Бокс — це життя, яке дає всебічний розвиток»
— Давати поради не буду. Але скажу, чому важливо займатися спортом. По-перше, це відчуття бадьорості, енергії, по-друге, працює голова, по-третє, здорове оточення точно можна знайти в спорті, бо на вулиці навряд чи зустрінеш адекватне оточення. А середовище, куди потрапляє дитина, дуже важливе, особливо в підлітковому віці. Батькам не треба обмежувати дітей у їхньому спілкуванні. Але треба знати, з ким вони проводять час. Від спорту добре працює голова, а від цього гарно працюватимуть усі сфери життя. Бокс — це життя, яке дає всебічний розвиток.
Радомир Зуяков та Наталія Клименко
— Дякую за розмову! Бажаю успіхів та напрацювання авторських методик.
До речі, у листопаді 2024-го у Первомайську плануються змагання з боксу. Слідкуйте за анонсами!
