Квадробери, фуррі та теріани — кого, як і чому наслідує молодь і звідки взявся цей рух в Україні, читайте у матеріалі на Гард.City.
Квадробінг — спочатку спорт
КвадробериФото: Економічні новини
Світом, а останнім часом вже й Україною, шириться тренд квадробінгу — люди, здебільшого підліткового віку, імітують поведінку різноманітних тварин: відповідно перевдягаються, відтворюють рухи, притаманні тваринам, яких вони наслідують у поведінці. Квадробери ходять одночасно на руках і ногах, вдягають маски, хвости, муркочуть, гавкають, імітуючи звірів. Дехто із учасників такого руху сприймає це як хоббі, забавку чи спосіб самовираження, а хтось навіть прирівнює таку активність до виду спорту. Насправді англійський термін квадробіка в перекладі з латині буквально означає чотири і аеробіка, тобто аеробіка на чотирьох кінцівках. Статус так би мовити засновника такого виду спорту приписують японцю Кеніті Іту — це спортсмен, який практикував незвичайні забіги на «чотирьох». Кеніті навіть потрапив до Книги рекордів Гіннеса, здійснивши 100-метровий забіг на чотирьох кінцівках за рекордні 15,71 сек.
Кеніті Іту, спортсмен із Японії.
Окрім квадробінгу є ще декілька відгалужень в умовно подібному напрямку — теріантропи і фуррі. Перші перевдягаються рідше від, наприклад, квадроберів, а деякі з них без перевтілень, просто на ментальному чи духовному рівні відчувають себе кимось із тварин, риб чи птахів. Наприклад, українська співачка Наталія Дзеньків в деяких інтерв'ю розповідала, що колись давно уві сні відчула, що в минулому житті була ламою, тож звідти і її творчий псевдонім Lama — такий приклад умовно можна віднести до філософії теріанів.
Співачка Наталія Дзеньків, творчий псевдонім Lama
Що ж стосується фуррі — це субкультура, учасники якої косплеять улюблених анімаційних персонажів. Фуррі дуже серйозно ставляться до свого образу і приділяють багато уваги деталізації та ексклюзивності костюмів. Також учасники цього руху принципово граційно і подекуди театрально повторюють рухи тварини чи істоти, яку вони імітують.
Між усіма цими течіями є чимало спільного, однак для їхніх адептів вважається образливим, коли одне плутають з іншим. Власне квадробінг, як явище, на теренах України з'явився відносно нещодавно, принаймні у інформпросторі публікації екзотичних ігрищ підлітків почали з'являтися лише останнім часом і скоріш за все це таки певна сукупність моделей поведінки, запозичених із різних субкультур.
Чи шкідливі такі захоплення? Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка – просто хобі, з нею не станеться нічого поганого. Це гра з друзями, цікавий спосіб самовираження, це модно, врешті-решт. З часом людина зі здоровою психікою зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний.
Батькам варто спостерігати, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо вдома дитині некомфортно, бракує уваги батьків, у субкультурі дитина знаходить комфорт і можливість проявити себе.
