У Первомайському краєзнавчому музеї у рамках Артмарафону Вінграновський 17 вересня відкрилася виставка книжок під назвою «Маршал Микола Вінграновський». Представлені експонати — з особистої колекції Олександра Висоцького. Оформила експозицію Катерина Баранюк.
Що було на відкритті виставки «Маршал Микола Вінграновський»
Виставка стала ще одним мазком на загальному полотні Артмарафону Вінграновського, який триває у Первомайській громаді.
В експозиції — кілька десятків книг авторства Миколи Вінграновського та про Миколу Вінграновського.
«У майбутньому літературне життя Миколи Вінграновського буде продовжено, — сказав на відкритті засновник фестивалю Олександр Висоцький. — Тому що його образи, його поезії, його проза створили образ і самого Миколи Степановича. І я впевнений в тому, що він сам став певною легендою, обростає міфами, про нього говорять різне, він викликає суперечки — і це чудово. Тому мені хотілося б, що ми з вами сьогодні побачили спадок Миколи Вінграновського, адже людина живе людським життям, поет живе життям поетичним. І у поета головні події — це народження його дітей: книжок, творів».
«Чому я збирав ці книжки? — ділиться Олександр. — Мені хотілося самому побачити все. Тому що фанату Миколи Степановича не достатньо будь-якої однієї збірки, щоби все життя купатися в його образах, читати, перепрочитувати, зростаючи самому, відкривати нове, бачити те, чого ти раніше не бачив у цьому тексті. Він пише високим стилем, хоча він дуже земний. І як на мене, це саме той митець, якого можна розгадувати дуже довго. Адже він пише не для того, щоби догодити читачу, це той формат творчості, яку можна назвати найбільш правдивою, коли поет намагається вразити самого себе. І я впевнений, що коли він писав свої твори, він кайфував найбільше, а готовий результат — це вже наше з вами надбання».
«Чим цікава виставка? — продовжує Олександр Висоцький. — У різних книжка ви знайдете абсолютно різні редакції одних і тих же віршів. Тут буде видно, як працює цензура, як поет виходить з-під цензури, тут видно, як він пише, коли він ранній Вінграновський, коли він зрілий Вінграновський, коли він Вінграновський, який сам розуміє, що він не безкінечний».
Цікавим спостереженням про те, як працювала радянська цензура, поділилася з журналісткою поетеса Лорина Лисогурська.
— Я досить інтенсивно листувалася з Миколою Вінграновським, — розповідає пані Лорина. — І коли я одного разу для заняття із дітьми готувала матеріалпо Вінграновському, я вирішила поцікавитися: які переклади російською є, як вони перекладають. Треба сказати, паршивенькі переклади. Але особливо мене вразив один факт. «Перша колискова» Вінграновського. Там є такі рядки:
Спи, моя дитинко, на порі.
Тіні сплять і сонна яворина...
Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.
Дивлюся я російський переклад, а там ці рядки викинуті, про Україну немає жодного слова. Тоді я роблю свій російський переклад твору, посилаю його Миколі Степановичу, а він мені відповідає: «Переклад я схвалюю, гарний, але я принципово не читаю офіційних російських перекладів, щоб не рвати собі серце. Як вони паплюжать мене, мову і Україну!»
Артмарафон Вінграновський триває. Сьогодні, 18 вересня, у місті кілька зустрічей з читачами проведе Олекса Різників, поет, мовознавець. Зокрема, він зустрінеться із первомайськими школярами у рідній школі Вінграновського, а о 18.30 у артхабі Вінграновський на Парковій, 10, представить свою книгу «Маюнелла».
24 вересня до Первомайська приїде Сашко Лірник, цього ж дня у кінотеатрі «Прем’єра» відбудеться благодійний кінопоказ, а також Світлана Богдан представить свою книгу про Вінграновського. 1 жовтня, у День захисників та захисниць, на Покрову, запланований музейник. 4 жовтня у 10-й гімназії планується артпікнік для дітей, на нього приїдуть дитячий письменник Сергій Пантюх та круті аніматори зі Слов’янська. Головний фестивальний день — 12 жовтня. Щоб не пропустити всі події Артмарафону, слідкуйте за новинами у телеграм-каналі Гард.City / Первомайськ.
