«Друзі, на днях натрапив в інтернеті на шахраїв, хотіли дізнатися мої персональні дані. Почитав статистику НБУ і виявляється, що 83% випадків шахрайства з платіжними картками в минулому році відбувалося через мережу інтернет. Тож сьогодні будемо говорити про фішинг та як його уникнути», — корисні рекомендації від віртуального чотирилапого співробітника кіберполіції.
Про це пише Первомайський районний відділ поліції.
Як це працює
Зловмисники Як не потрапити на гачок шахраївстворюють шахрайські сайти та посилання, які поширюють в інтернеті. Їхня мета – отримати інформацію про паролі, платіжні картки, рахунки та інші персональні дані.
Не поспішайте тиснути на посилання, які ви побачили десь у соцмережах, у груповому чаті, в телеграм-каналі тощо.
Особливо, якщо йдеться про будь-які грошові виплати, акції, розіграші, легкі види підробітку, важливі новини чи повідомлення від державних установ, банків, міжнародних організацій. Краще знайдіть у пошуку офіційний сайт відповідної установи і ознайомтеся з відповідною новиною там. Завжди перевіряйте інформацію через офіційні джерела.
Не поспішайте клікати на посилання, які ви отримуєте від друзів.
Є випадки, коли шахраї зламують сторінки в соцмережах, месенджерах, електронну пошту та від імені власника акаунту поширюють шахрайські посилання серед підписників та друзів. Адже люди довіряють більше інформації, яку отримують від знайомих. Приклад шахрайського повідомлення від імені друзів: «Подивися, чи це ти на відео?»
Щоб уникнути шахрайства, запитайте в знайомого, для чого він надіслав посилання або краще зателефонуйте йому та запитайте, чи справді посилання від нього. Бережіть себе та свої гроші!
Також правоохоронці наводять в ілюстраціях кілька типових повідомлень від шахраїв, на які кіберпес натрапив в інтернеті.
Раніше ми писали: прравоохоронці пропонують розглянути приклад шахрайської схеми з пропозицією оформити грошові виплати та шахрайського ресурсу, який був створений для реалізації цієї схеми.
