Цими вихідними у селі Куріпчине, що неподалік Первомайська, закладається яблуневий та горіховий сад. Організаторами толоки виступили активісти ГО «ТУР», які кілька років поспіль опікуються родинами загиблих військових та ВПО. В планах — висадити більше чотирьохсот плодових дерев, поставити дитячий майданчик та створити умови для повноцінного відпочинку тим, хто постраждав від війни.
Село Куріпчине в сімнадцяти кілометрах від Первомайська. Це територія національного парку «Бузький Гард». Неподалік Південний Буг та траса. А поруч — неймовірної краси природа. А ще — тиша та свіже повітря. Саме тут активісти «Туристичної української родини» вирішили створити базу для відпочинку для тих, хто втратив своїх рідних, хто був змушений покинути свої домівки, тікаючи від війни. Придбали будинок, оформили земельну ділянку — і тепер приводять усе до ладу.
Олексій Олейнік, голова ГО «ТУР»: «Хочемо відкрити цю територію для всіх»
— Чому Куріпчине? Бо тут дуже тихо і затишно. Тут пташки співають, не чутно повітряних тривог, немає шумної траси, немає кафешок. Тому ми вирішили переїхати саме сюди. Тут до Південного Бугу 1200 метрів. Ми там сплавляємося, гуляємо національним парком. І завтра Олена Красіна нам проведе справжню екскурсію. Бо те, що ми знаємо про ці місця, — не так, як насправді. Тож завтра почуємо правду. А ще ми тут висаджуємо сад. Як бачите, це поле, тут 60 соток. І тут ми хочемо закласти сад, щоб нашим родинам, які сюди приїздять, а це родини загиблих воїнів або переселенці, яким потрібна така програма, як у нас, — психоемоційна стабілізація та оновлення. Хочемо, щоб тут був сад, щоб була тінь, щоб було затишно й комфортно. От зараз вже висадили яблуні, там далі буде три рядки кісточкових. Це айва, черешня. А далі буде висаджений горіх. Ігор Савченко із «Зоряного» надав нам 260 саджанців. І там вдалині будуть горіхи. А з часом буде великий сад. Дуже сподіваюся, що він буде рости й квітнути, і нашим родинам буде тут комфортно. А ще поруч поставимо турніки, дитячий майданчик, гойдалку, лазалку.
— Хочемо відкрити цю територію для всіх охочих, — продовжує Олексій. — Тут сусіди є поруч. Нам не шкода, тому приходьте до нас усі. Ще раз дякую всім, хто нам допоміг в придбанні саджанців. Це пану Володимиру із Мічуріне (такі круті дерева!). Це Ігор Савченко із «Зоряного», це Альбіна Бурякова, яка надала нам спірею та кипарис, волонтерам, які приїжджають до нас, в тому числі і журналістам Гард.City, які теж будуть саджати дерева.
Говорять учасники толоки
Павло Ліпницький: «Я приїхав сюди, в Куріпчине, на толоку, щоб висадити дерева. Уже висадили багатенько, а плануємо висадити більше чотирьохсот».
Ірина Мельниченко: «Вирішила долучитися до цієї толоки. Дуже люблю свою землю, своє село, це все мені дуже подобається. Моя земля — в моєму серці. Я дуже задоволена. Мені ця робота в радість, і мені подобається саджати дерева. І я дуже рада, що у нас люди дбають про природу. Мене гріє думка про те, що люди пам’ятають, що є земля, яка потребує рук».
Олена Баранюк: «Я побачила оголошення в соцмережах про сьогоднішню толоку. Раніше я тут в таборі уже працювала кухарем, то знову пішла на кухню. Сьогодні у нас буде дуже смачний борщик, буде лапша з м’ясом, а на вечір будуть шашлики. А ще буде багаття та гітара. Все має бути класно. Хочеться для всіх зробити приємне».
Ярослава Якименко: «Олена сказала, що є можливість відпочити і допомогти одночасно. Я погодилася. Ось приїхала і разом з усіма працюю. Спочатку допомагала на полі, поливала дерева, а потім бачу, що Оленці важко, то пішла на кухню допомагати».
Детальніше про толоку читайте в наступному матеріалі незабаром.
