Протягом березня — квітня у Первомайській громаді проходило анкетування щодо взаємодії влади і громади, ініційоване Всеукраїнською організацією «Громадські радники». За результатами опитування відбувся круглий стіл, де учасники підбили підсумки не лише опитування, а й підняли життєво важливі питання для громади. Хто був присутнім та про що говорили? Коментує журналістка, яка модерувала круглий стіл та проводила анкетування.
Аналіз анкетування
Загалом у опитуванні взяли участь 44 респонденти.
- Вік респондентів:
- до 20 років – 38, 6%.
- 21-35 років – 15,9%.
- 36-45 років – 15,9%.
- 46-60 років – 25%.
- 61 рік і більше – 4,5%.
- Категорії осіб:
- Частка внутрішньо переміщених осіб у загальній кількості опитуваних становить 6,3%.
- На запитання щодо рівня доступності інформації для жителів громади 37% опитуваних відповіли, що рівень доступності інформації для жителів досить низький, 29% вважають, що даний рівень є середнім і 18% такий рівень вважають достатнім і навіть високим.
- На запитання щодо рівня відкритості та прозорості діяльності місцевої влади 59% опитуваних відповіли, що рівень відкритості діяльності місцевої влади досить низький, 22% вважають, що даний рівень є середнім і 8% такий рівень вважають достатнім і навіть високим.
- Брали участь у зібраннях з представниками влади 30% опитаних.
- Мали досвід взаємодії з місцевими депутатами 1% опитаних.
Короткий аналіз опитування презентувався під час роботи круглого столу.
Учасники круглого столуФото: Наталія Клименко
Хто учасники круглого столу?
Серед запрошених — представники громадських організацій «Десяте квітня», «Ольвія», студентська молодь Первомайського навчально-наукового інституту, викладачі вишу, наукові працівники краєзнавчого музею, громадські радниці та депутатка місцевої ради Наталія Самичко, єдина представниця законодавчої гілки місцевої влади. У виконавчої цього дня проходила сесія міської ради.
Ділилися досвідом комунікації з владою та її результатами
Питання, що піднімалися під час роботи круглого столу, стосувалися взаємодії влади з громадою та дієвих механізмів. Учасники ділилися досвідом своєї комунікації та її результатами: від позитивного до негативного.
У голів ГО «Ольвія» та «Десяте квітня» Олени Константинової та Наталії Міхневич досвід позитивний. Розповідають, що за роки своєї діяльності зуміли вибудувати взаємовигідну комунікацію. Гранти, проєкти та залучення містян до активностей — в пріоритеті. Саме це і становить основу партнерства.
У студента та викладача ПННІ НУК Богдана Шелякіна та Ігоря Швеця досвід негативний. Вони переконані, що сервіс, який надає міська влада, недосконалий і незручний для містян.
Олена Красіна та Ірина Тихончик, працівниці краєзнавчого музею, дотичні до міської ради опосередковано, але мають негативний досвід комунікації. «Влада не чує містян, — кажуть працівниці. — Недостатня кількість відкритої інформації про діяльність влади призводить до непорозуміння».
У більшості молодих людей абсолютно відсутня комунікація з владою. Як висновок: або владі не потрібні молоді люди, або молодим людям не потрібна влада.
Депутатка Наталія Самичко переконана: механізми взаємодії існують, їх просто треба втілювати в життя. Молоді не варто боятися проявляти ініціативу, треба пропонувати свої проєкти в громадах.
Громадська радниця Оксана Шаповал наголосила, що саме такі діалоги і є одним із інструментів змін у поліпшенні комунікації між владою та громадою.
Про що говорили?
- Удосконалення роботи пресслужби та відділу зв’язків з громадськістю міської ради, на яких покладена левова доля комунікації влади та громади.
- Вшанування пам’яті героїв, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність України.
- Коригування роботи сервісних служб міської ради та надання послуг у зручний для громади час.
- Доступність культурно-масових заходів у воєнний час.
- Організація дієвих просторів для молоді та спільних заходів.
- Відновлення кращих традицій самоврядування: «День у міській раді», пресконференції, звіти служб, «Депутат на окрузі».
Який висновок?
- Комунікація — це двосторонній процес. Для успішного спілкування необхідний підхід, орієнтований на аудиторію, який забезпечує чуйний зворотний зв’язок, а не односторонню передачу інформації.
- Комунікаційна стратегія — нагальність.
- Визначити спільні цілі, інтереси, потреби та проблеми.
- Систематизувати наявні заходи, процеси та ресурси.
- Пріоритезувати цілі та напрями.
- Визначити підходи та діяльність.
- Встановити реалістичні очікування.
- Налагодити зворотний зв'язок між місцевим самоврядуванням та цільовими групами.
- Вивчати громадську думку.
- Залучити мешканців до процесу прийняття рішень у громаді.
- Посилити промоцію громади та органів місцевого самоврядування як ззовні, так і в середині громади.
Про що слід пам’ятати?
- Комунікація має бути своєчасною та систематичною.
- Оперативність в кризових ситуаціях.
- Правдивість та законність.
