Журналістка Гард.City провела робочий день із керівником стоматологічної клініки «Аякс-А» у Первомайську і практикуючим лікарем-стоматологом в одній особі. Герой нашої статті Анатолій Якобенчук — людина, шалено закохана у свою професію.
Анатолій Володимирович ЯкобенчукФото: з особистого архіву
Знайомство
На що ви звертаєте увагу, коли бачите людину вперше? На одяг, взуття, можливо, волосся чи зріст? Замислювались? А ось я замислилась і зрозуміла: на усмішку. А потім ще замислилась: чи завжди неусміхнені люди справді сердиті, чи, можливо, їм просто не пощастило зі стоматологом? А тут ще й читачі Гард.City в експрес-опитуванні на запитання: «З представником якої професії вам би було цікаво провести робочий день?» писали, що з лікарем. Тож я провела один робочий день із керівником стоматологічної клініки «Аякс-А» і практикуючим лікарем-стоматологом в одному обличчі. Герой нашої статті — людина, шалено закохана у свою професію. Нам із вами буде цікаво!
Знайомтесь: Анатолій Володимирович Якобенчук, 57 років. У Первомайську проживає з 1991 року, приїхав до нас зі станції Кам’яний Міст, стоматолог — ортодонт, терапевт, ортопед. Закінчив Полтавський державний медичний університет.
Журналістка з лікаремФото: Ганна Ткачук
«Вибрав стоматологію і не пошкодував»
Приїжджаю до клініки о 9:45, як і домовлялись, лікар вже чекає на мене — пацієнтка виявилась «легка», скоріше впорався. Домовляємося спілкуватися між прийомами і мені дають повну свободу пересування клінікою.
Перші враження такі: з вулиці скромні двері з домофоном, дзвониш, тобі відкривають автоматично. На рецепції зустрічає привітна адміністраторка Ірина, пропонує зняти верхній одяг та одягнути бахіли. Навкруги — ідеальна чистота. Потім Ірина передає мене в руки Алли, адміністраторки клініки. Вона показує і розказує, де що знаходиться. Поки лікар пішов до пацієнта, пригощаюся кавою та розглядаю приміщення — сертифікати та дипломи на стінах, м’які дивани для очікування, дитячий куточок, акваріум. Атмосфера кардинально не схожа на ту, яка збереглася в моїх дитячих спогадах із державної стоматполіклініки.
О 10:30 лікар виходить із прийому, тож маю час поставити йому запитання.
— Як і з чого розпочався ваш шлях в стоматології?
— Я мав вступати в радіотехнічний інститут, місто Рига. А сестра порекомендувала йти на стоматолога, каже: робота неважка, через 5 років квартира, машина, тоді, в той час, коли я вступав до вишу, можна було стати в чергу на отримання житла від держави як молодий спеціаліст. Я до університету займався радіотехнікою, полюбляв фізику, геометрію, алгебру – точні науки, але вибрав стоматологію і не пошкодував.
Наступна пацієнтка — і Анатолій Володимирович дає мені маску і забирає з собою до кабінету: «Ви нічого не зрозумієте, поки не попрацюєте зі мною в кабінеті» (сміється — авт.).
Скажу вам чесно: я боялась, як мала дитина, а пацієнти з мене підсміювалися: їх лікують, а я тільки спілкуюсь з лікарем і фотографую.
Скажу чесно: я боялась, як мала дитина
Одразу відзначу: мене приємно здивував налагоджений робочий процес між лікарем і медсестрами, який відбувався в кабінеті під час роботи з кожним пацієнтом, а їх лише при мені було п’ять.
Пацієнтці ставили коронки по вже змодельованому шаблону, а вона усміхалась. Говорить: «У цього лікаря більше 15 років, і нарешті з ним отримала міцні зуби». Потім був пацієнт, і ще один, і ще один, хтось лікувався, хтось на діагностику, робили КТ та панорамний знімок.
Отримавши вільну можливість подивитись всі кабінети, я розглядала обладнання та інструменти, їх є багато: автоклави, машинка для пакування інструментів у крафт-пакети, мікроскоп, 3Д-принтери для моделювання майбутніх зубів, апарат для комп’ютерної томографії та ортопантомограми (тобто, панорамного знімку), радіовізіограф, фотоапарат з макрооб’єктивом для фотопротоколу, і ще багато всього — нефахівцю з усім важко розібратись.
Лікар рекомендував, щоб я залишилась на операцію. В її очікуванні — спілкувалися.
«Мій рідний університет запропонував мені участь у міжнародному конкурсі реставрації»
— Що вас спонукало відкрити свою стоматологічну клініку?
— Це було ще на першому курсі, коли я вступив до вишу. Я вирішив подивитися, що таке медицина зсередини, очима лікаря так би мовити, і пішов на першому курсі працювати санітаром. Я хотів навчитися робити уколи, та й взагалі подивитися. Побув там один місяць — і вирішив кинути інститут, мені не сподобалось відношення до пацієнтів. Написав заяву декану про відрахування, але він мене відмовив – сказав, що це зараз загальні питання, що ви вивчаєте, почекай — на другому курсі прийде «стоматологія» і тоді подивишся, якщо захочеш, я тебе відрахую. Я довчився перший курс і мене забрали служити на два роки в армію на Далекий Схід. Коли я повернувся, то вже якраз почалось навчання, ближче до стоматології, спеціальні предмети. Я забрав свою заяву, а декану сказав, що ви мене тепер звідси і не виженете. На третьому курсі ми вже працювали в студентській поліклініці, вже протезували, лікували, дякую всім своїм вчителям, що дали можливість це робити. В 1991 році я приїхав до Первомайська проходити інтернатуру, а мені подзвонили з Полтави — відкривався курс післядипломної освіти для ортодонтів, так що я ще встигнув закінчити курси за спеціалізацією ортодонт. Після цього я повинен був у місті залишатися ортодонтом, але місце досталося не мені. Я вдячний цій ситуації, яка змінила мою лікарську карʼєру на краще. Почав працювати лікарем-стоматологом в 1992 році у районній лікарні, два роки їздив районом на медогляди школярів.
А потім мій рідний університет запропонував мені участь у міжнародному конкурсі реставрації в 1994 році. Я подав заявку, пройшов відбір, потім — півфінал, фінал і — зайняв 2 місце по всьому СНД. Переможців відправили до Німеччини на навчання, нам дали бонус, я приїхав додому з матеріалами. Після навчання головний лікар районної лікарні виділив мені кабінет та надав можливість облаштувати його на госпрозрахункових умовах. Це дало не тільки старт, а й можливість працювати на вищому рівні.
Фотопротокол
«Безмежно вдячний людям, які підтримали мене»
— З часом я зрозумів, — продовжує Анатолій Якобенчук, — що не зможу розвиватись, якщо не відокремлюсь. Якраз 90-ті роки були, я вирішив відкривати свою стоматологічну клініку, мені допомогли друзі — позичали гроші. Хто так, хто під відсоток. Клініка була заснована в 1998 році. І я завжди дякую всім, хто мене підтримував і ще досі підтримує, без їхніх коштів нічого цього не було б. І навіть досі ми безперервно вкладаємо кошти в нове обладнання, замінюємо на сучасне та більш технологічне.
— Як починається і завершується ваш робочий день, о котрій годині? — цікавлюся.
— Якби ви приїхали на восьму, то побачили б (сміється — авт.). Зранку буває трохи метушня, але вже відпрацьована метушня. Робочий день починається о 8:00-8:15. Графік прийому пацієнтів складений наперед, іноді за два тижні наперед, іноді навіть більше, адміністратор обдзвонює пацієнтів за день до прийому — нагадує про запис, щоб не згаяти час, якщо у пацієнта якийсь форс-мажор. Буває, є люди з гострими скаргами, от якраз на це «віконечко» і беремо пацієнта. До 8:30 обговорюємо з персоналом усі робочі питання і починається прийом. І так до 18:00-19:00, все залежить від запису. Ось сьогодні, наприклад, маю дві операції з імплантації.
У Первомайську працюю три дні на тиждень, два дні — в Южноукраїнську, один день — в Одесі, один день — для родини.
«Мікроскоп — це те, без чого ми не можемо якісно пролікувати кореневі канали»
— А які послуги надає ваша клініка?
— Клініка надає терапевтичну, ортопедичну, хірургічну, ортодонтичну допомогу та дитячу. По Первомайську ми пропонуємо послуги з панорамного знімка і КТ, також можемо робити проєкти на хірургічні шаблони для інших клінік — підвищують шанс попадання імпланта в потрібне місце з точністю 99%. Робиться шаблон, він робиться на щелепно-зубову систему спочатку, поєднується він по КТ. Прораховуємо до міліметра, де буде знаходитись імплант, на якій глибині, на якій ширині, який саме імплант, якого діаметру. Також прораховуємо, які фрези будуть використовуватися при операції. Після цього робимо шаблон і по ньому вже проводимо імплантацію. Він вважається більш точним, ніж мануальний варіант підбору імпланта. Також використовуємо цифрове моделювання зубів та тимчасові коронки, по них же робимо постійні коронки. Це покращує якість життя пацієнта, можливо вибрати форму коронки, якщо пацієнт має свої уподобання.
Лікар показує роботи з імплантації
«Стоматолог має бути і лікарем, і психологом, і внутрішньо неймовірно спокійною людиною»
— А з якими труднощами стикаєтесь у роботі? — продовжую допитуватися.
— Бувають пацієнти, які обійшли вже всіх стоматологів, яких тільки змогли знайти. Мене навіть, буває, попереджають наперед, щоб не брав того чи іншого, тому що буду мати багато проблем в спілкуванні та й в роботі також. Але таке мені навіть цікаво. Я спочатку спілкуюсь, що саме сталося, чому людина незадоволена попереднім результатом, а потім, якщо я розумію, що можу допомогти, то я пропоную план роботи. Якщо вже настільки ситуація невиправна в зубощелепній системі, кажу про це чесно та відмовляю.
У нас є пацієнт, який хотів за місяць «голлівудську усмішку». Я йому пояснюю, що за місяць це неможливо, але він: в мене гроші є — робіть. Я відмовив. Через три місяці він повернувся: спати не може, їсти не може, усміхатися не може, знервований постійно, зробили йому в іншому місті за місяць (зітхає — авт.). Виявилось, що вже суглобні проблеми виникли, оскільки роботи, які йому виконали, не співпадають з його медичними показниками. Ми з ним домовились: він роботу цю їде, знімає, повертається, і ми робимо те, що йому підійде по висоті щелепи тощо. А потім 8 місяців виправляли та домагалися потрібного йому результату.
«Не завжди запит пацієнта співпадає з тим, що йому показано»
— Що найскладніше в спілкуванні з пацієнтами?
— Найскладніше зрозуміти, що пацієнт хоче отримати. Поки я не буду розуміти, що хоче отримати пацієнт від мене як лікаря, який кінцевий результат — я не можу спланувати роботу. Буває, ми навіть відтермінуємо роботу з пацієнтом, щоб він сам зміг визначитись, що хоче побачити по завершенні нашої співпраці.
Був цікавий випадок. Прийшла пацієнтка: «Хочу великі зуби». А сама маленького зросту. Я пояснюю, що ця висота зубів їй не підходить за медичними показниками. Я пояснював, але вони з її чоловіком наполягали: робіть, і все. Я підписав із нею документ, щоб потім не було претензій до мене. Зробили роботу — жінка радісна пішла. А через тиждень повернулась, плачучи, і попросила зуби зняти і зробити нормального для неї розміру (усміхається — авт.). Я тоді прорахував наперед такий можливий поворот подій, і разом із зубним техніком ми виправили ситуацію. Мій батько завжди мене вчив: «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб чинили з тобою». Я притримуюсь його поради.
13:30. Починається операція. Мене одягають у все стерильне, відчуваю себе, як в пологовому будинку.
Однак про операцію багато розповісти не зможу: не фахівець. Скажу одне: дуже цікаво було спостерігати злагоджену роботу в шість рук — лікаря та двох асистентів. Яскраве світло, точні, відпрацьовані рухи.
Після операції знову є час на запитання.
«Я хочу покращити рівень стоматологічної допомоги населенню та змінити ставлення лікарів до пацієнтів»
— Лікарю, назвіть свої аргументи: чому важлива професія стоматолога?
— Не тільки стоматолога, а взагалі важлива професія лікаря. Тому що ми не знаємо, де ми опинимося завтра і в кого будемо лікуватися. Я, наприклад, займаюся тільки стоматологією, тому що це моя справа, я нею живу. Я маю клініки в Первомайську, Южноукраїнську, Одесі, і ніколи не думав нічого змінювати в своїй діяльності. Я і далі «живу в кредитах» (сміється — авт.) і продовжую розвивати свою діяльність. Професія стоматолога — це важлива професія. Усмішка — це ваша візитна картка. Однак для багатьох усмішка — це тільки відкрита зона, яку ми бачимо. Але це помилкова думка. Бо, крім естетики, зуби мають ще нести й практичне навантаження. Тому має бути гармонія між естетикою та функціональними задачами.
Анатолій Якобенчук — людина, яка шалено закохана у свою професію
«Під час повномасштабного вторгнення з’явився дефіцит лікарів та медичного персоналу»
— Як працюється з початку повномасштабного вторгнення? — не можу не запитати.
— По-перше, клініка всім військовим робить знижку 20%. А по гострому болю, діагностиці, КТ, панорамному знімку — це все безкоштовно.
З початку повномасштабного вторгнення багато лікарів та медперсоналу роз’їхались, десь за півроку ми зібрали знову команду. Перші чотири місяці я працював і ще один лікар, моя дружина виконувала роботу адміністратора, приймали військових і переселенців. Люди не знали, куди звернутись, і були налякані, ми брали кошти лише за матеріали і КТ. Коли через місяць закінчився хірургічний та шовний матеріал, який був розрахований на 6 місяців, я зрозумів, що потрібно збирати команду. Пацієнтів вистачає — лікарів не вистачає, потрібні ще руки (зітхає — авт.). Хтось поїхав, а хтось приїхав. У нас зараз працюють лікарі-переселенці. До речі, дитячий ортодонт з’явився. Діти — то взагалі окрема категорія пацієнтів. Ми для них намагаємося бути завжди лагідними.
Так, я звернула увагу на рецепції: для дітей — окремий куточок, щоб не хвилювалися, можна помалювати або погратися, також із собою дають розклад особистої гігієни і веселі цукерки.
— Яким болем чи радістю хочете поділитися? До чого привернути увагу громади? — запитую на завершення розмови.
— Я б хотів, щоб люди отримували високий рівень стоматологічної допомоги, не боялися звертатися до лікарів, робили це усвідомлено і вчасно.
Під час роботи
Довідково
- Хірургічний шаблон — це полімерна конструкція, яка візуально нагадує капу. Виготовляються такі шаблони для кожного пацієнта індивідуально за цифровою моделлю, створеною на основі 3D-знімка зубощелепного апарату пацієнта.
- Хірургічний шаблон — це індивідуально створена капа-трафарет, у якій зроблені отвори для імплантів. Створюється він із залученням цифрових технологій. За рахунок такої процедури вдається встановити імплант у точно відведене для нього місце, під потрібним кутом і на потрібну глибину.
- Цифрове моделювання зубів — це стоматологічна процедура прототипів зубних протезів оптимальної форми та розміру, в результаті якої лікар-стоматолог може продемонструвати пацієнту можливий результат та обговорити з ним будь-які побажання.
- Імплантація зуба — це хірургічне втручання, що передбачає впровадження в кісткову тканину щелепи штучного імпланта на місце втраченого кореня зуба. Він забезпечує надійну фіксацію коронки або моста. При цьому немає додаткового навантаження на сусідні зуби, що подовжує їхнє життя.
