Анатолій Іванов у Первомайську очолює Раду ВПО. Сам він із окупованого міста на Херсонщині, у нашій громаді не так давно — і зараз активно працює над темою інтеграції переселенців до приймаючих громад. Журналістка Гард.City познайомилася із завзятим юнаком, щоб розпитати про задачі, які покладені на Раду, та якої мети він планує досягти.
Анатолій Іванов
Знайомтеся: Анатолій Іванов
Анатолію Анатолійовичу 19 років. Сам він із окупованих Олешок, що на Херсонщині, у Первомайську — з серпня 2022 року. Студент 3-го курсу економічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету, вивчає фінанси, банківську справу та страхування.
Незважаючи на досить юний вік, у Анатолія — великий досвід громадської роботи. Виховувався у дитячому будинку сімейного типу. І ще підлітком він співпрацював із благодійний фондом «Мій Дім», Центром розвитку сім’ї та батьківства: допомагав таким же, як сам, дітям і підліткам у процесі соціалізації. Вчив самостійно готувати їсти, прати, прибирати. «З того, можна вважати, і почалася моя активна громадська робота», — розповідає про себе Анатолій.
Уже у Первомайську юнак побачив оголошення від Червоного Хреста про потребу у волонтерах і відразу відгукнувся на неї. У волонтерстві він знайшов, крім самореалізації, можливість адаптуватися в громаді, познайомитись із місцевими, знайти нових друзів.
«Будуємо Україну разом»Фото: з особистого архіву Анатолія
Влітку Анатолій навчався у молодіжній літній школі «Разом до успіху» від Міжнародної організації з міграції. Потім був кoнкурс соціальних ініціатив — Національна програма молодіжних обмінів ВІДНОВА.ЮА для тих, хто вважає волонтерство стилем свого життя. А ще — участь у роботі громадської організації «Будуємо Україну разом»: будували будинок для переселенців. І реалізація разом із командою його першої соціальної ініціативи: чотириденні навчання для молоді з освоєння 3Д-друку. «Я побачив, що мій голос важливий, що я можу щось змінювати, і я вже не хочу зупинятися», — наголошує Анатолій.
«Кращі, бо небайдужі»Фото: з особистого архіву Анатолія
А нещодавно Анатолій Іванов повернувся із зимової молодіжної школи «Кращі, бо небайдужі», яку реалізує Міністерство молоді та спорту, та зустрівся із журналісткою, щоб розповісти про Раду ВПО, очільником якої його обрали.
У складі Ради — представники ВПО, громадських організацій та влади
— Коли була створена Рада з питань внутрішньо-переміщених осіб при Первомайській міській раді та як ви стали її очільником?
— 4 вересня 2023 року вийшла Постанова №812 про ради ВПО, а вже 15 вересня 2023 року була створена Рада у Первомайську. Я тоді відвідував заходи від Української асоціації молодіжних рад: щось схоже, тому що і та, й інша — то консультативно-дорадчі органи. На жаль, у нас немає молодіжної ради в громаді, і коли я побачив можливість застосувати свої сили в Раді ВПО, я, звісно, нею скористався. Маю певний багаж знань, хочу змінювати життя ВПО, адже я пройшов активний шлях соціалізації, а комусь потрібна допомога. Тому, коли Рада створювалась, я подав заяву з мотивацією, і моя кандидатура була погоджена до складу. А головою Ради мене обрали 24 січня 2024 року.
— Хто входить до складу Ради? І як вас знайти переселенцю?
— Рада з питань ВПО складається зараз з 17 людей. В неї входять 3 представники громадських організацій, 8 представників ВПО, 6 представників міської ради. Свого приміщення Рада не має, на жаль. Зараз це питання активно обговорюється, нам обіцяють виділити приміщення, а поки ми збираємося на засідання у приміщенні міської ради. Раніше засідання були закритими, тепер вони будуть відкритими. Про це буде оголошуватися, ви бачите, що я активно намагаюся взаємодіяти з громадою, взагалі публікувати всі новини, намагаюсь реалізувати ідею, щоб також можна було б транслювати одразу засідання онлайн. Зараз уже створена і працює група Ради у фейсбуці, у ній 128 учасників. Про роботу ради я повідомляю у місцевих вайбер-групах, де є ВПО, комунікую через свою особисту сторінку. Загалом комунікація налагоджується.
Потрібно гуртуватися, щоб вирішувати свої спільні проблеми
— Які задачі ставить Рада перед собою?
— Цей орган створений для того, щоб захищати інтереси ВПО та активно допомагати в довгостроковій перспективі. Він не створений, щоб сьогодні людям надати гуманітарну допомогу, а далі закритися і розійтися. Зрозуміло, що повномасштабне вторгнення триває, війна не закінчується, і людям потрібно вже зараз адаптуватись до тих умов, у яких вони є.
Ми не живемо в рожевих окулярах. Я в місті майже 2 роки і розумію, що потрібно вкорінюватись, думати про житло, про роботу. А часто роботодавці не хочуть працевлаштовувати офіційно, і дуже багато шахраїв, які намагаються нажитися за рахунок ВПО. Ми як офіційний дорадчий орган можемо надавати рекомендації міській раді, як проблему вирішити, і вже міська влада далі буде вирішувати проблеми.
Зараз активно працюємо над вивченням взагалі програм інтеграції ВПО. Ми як голос ВПО також подавали запит до Офісу Президента України, до Кабінету Міністрів України щодо продовження виплат переселенцям. Десь наші голоси як представників громадськості були почутті.
— Тобто, людям треба гуртуватися задля взаємодопомоги?
— Як кажуть, гуртом і батька легше бити, гуртуватися потрібно, щоб допомагати один одному, щоб спільно проживати певні негаразди. Все українське суспільство згуртувалося на початку повномасштабного вторгнення — це дуже великий приклад, і нас не окупувала країна-загарбник. А ми як внутрішньо переміщені особи можемо гуртуватися, щоб вирішувати свої проблеми — великі й маленькі. Коли одна людина говорить суспільству про свої проблеми, то її навряд чи почують, а коли скаже тисяча людей, то тоді точно звернуть увагу.
Переселенці допомагають одне одному навіть в елементарному: обмінюючись речами, віддаючи ліки, меблі, допомагаючи з орендою житла. Взаємодопомога — це дуже класно. Дуже приємно спостерігати, що люди не ворогують, а гуртуються проти одного, зовнішнього ворога.
Потреба в Раді ВПО зникне, коли всі переселенці будуть максимально інтегровані в життя громади
— Як вважаєте, років через п’ять чи буде Рада ВПО актуальна?
— Рада з питань ВПО — це тимчасовий орган, відповідно, через 5 років не хотілось би, щоб вона існувала взагалі. Вона може перерости в щось інше, наприклад, є такий інструмент, як Громадська рада, і ми вже були б не як представники ВПО, а представники громади, і це буде класно. До речі, у 2014 році теж створювалися подібні ради, однак тоді проблема не була настільки масштабною, як зараз, коли майже 7 мільйонів людей були змушені переїхати. Відповідно, після того, як ми максимально інтегруємо всіх людей, тоді потреба в Раді ВПО зникне, вона розформується і це буде класним показником роботи цієї Ради. А якщо Рада буде існувати 10-15 років, це буде дуже поганим показником, що люди досі мають великі проблеми. Звісно, мікропроблеми можуть залишитися, але глобальні проблеми мають зникнути. Сварки між місцевими жителями і між ВПО повинні зникнути.
Планую звернутися по інформаційну підтримку і до вашої редакції. Це дасть можливість опитати якомога більше людей, тож ми будемо бачити більш об’ємну, цілісну картину.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
