Іван та Ольга, подружжя волонтерів із Первомайська, крок за кроком розбивають нові алеї та клумби у майбутній Оазі пам’яті волонтерів. Наступний етап — доріжка з тротуарної плитки. Вам важко читати новини, не витримує психіка? Волонтери запрошують до своєї дружної компанії: добути дещо з будматеріалів та попрацювати разом.
Ми вже знайомили читачів з БФ «Пампушка» та її завзятими очільниками — Ольгою та Іваном. Писали й про Оазу пам’яті волонтерів: як народилася ідея, з чого все починалось і яку роботу вже провели.
Оазі пам'яті волонтерів: робота кипить та просить свіжих рук
Щоразу, коли ми приходимо поспілкуватись з Ольгою Петренко, помічаємо усе нові й нові зміни та об’єкти в їхній Оазі: на колись захаращених пустирях виростають квіти, кущі та деревця — вимальовуються межі об’єкту. Чимала частина власного двору подружжя постійно заставлена саджанцями квітів, садовим інвентарем тощо. Іван постійно щось майструє, а Ольга метушиться по господарству або поряд з квітами та деревами. Здається, що робота тут не припиняється ніколи.
Для двох людей, що будь-яку вільну хвилину приділяють втіленню свого задуму, це досить велика площа — мається на увазі майбутня Оаза, тож спостерігачу може здатися, що справа просувається повільно. Але це не так. Запевняємо вас, як свідки усіх видозмін, що відбувалися з тією місциною. Нині Ольга планує викласти вздовж їхнього об’єкту доріжку із тротуарної плитки — для цього не вистачає матеріалів, робочих рук та коштів.
— Цією дорогою, я її ще називаю «дорогою життя», під час тривоги школярі прямують від школи до укриття, — розповідає Ольга Петренко. — Те дорожнє покриття, яке тут зараз, м’яко кажучи — ніяке.
— Планую викласти тут доріжку з тротуарної плитки, — продовжує Ольга. — Ми з Іваном вже навіть придбали форми для відливки бетонної бруківки. Вже й спробували виготовити декілька екземплярів — виходить дуже якісно. Але, навіть враховуючи те, що це дешевше, ніж купляти готову плитку, все рівно необхідні матеріали, час та люди, які б могли допомогти. Тож я звертаюсь до усіх, хто міг би надати нам будь-яку допомогу: фінансову або матеріалами — щебінь, пісок, цемент, або ж допомогти фізично, адже тут потрібно провести чимало роботи. Бетонозмішувач нам дав у користування священик Володимир Головчак. Але він не знав, що люди, котрі користувалися змішувачем останніми, зламали його. Тож «мішалка» поки просто лежить у нашому дворі.
Частина тієї доріжки, яку планується викласти плиткою
— Якщо взятися за цю справу гуртом, — наголошує пані Ольга, — усе піде швидше. Тим паче цією дорогою ходять діти. Коли настане сезон дощів, тут буде місиво і пройти, не забруднивши взуття, буде майже неможливим. Пройтися чистенькою плиткою було б куди приємніше і зручніше, аніж по цим асфальтним крихтам. Батьки дітей, що навчаються у цій школі, чудово знають цей шлях і що тут відбувається восени та взимку — багнюки та сніжного місива по коліно. Особисто моєї наснаги стане на те, щоб зробити усе можливе задля цієї доріжки. Просто наразі не вистачає ресурсів.
Та сама, зламана «мішалка», що чекає на ремонт
- Усі, хто бажає долучитися та допомогти, звертайтесь за телефоном: +38 (068) 406-49-89, Ольга.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
