Оплата частинами – одна з найпопулярніших фінансових послуг на ринку України. Принаймні якщо ми порівнюємо різні способи залучення коштів для придбання товарів та послуг з післяоплатою. Причина такого феномену дуже проста: кредити, особливо готівкою, вимагають сплачувати чималі відсотки, які від початку війни значно зросли. Тож якщо людина купує холодильник в кредит на 12 місяців під 100% річних (це цілком реальна ставка для беззаставних кредитів готівкою), коли заборгованість буде погашена, реальна вартість пристрою зросте вдвічі.
Так, цю переплату слід дисконтувати на інфляцію, але, тим не менше, вона є дуже значною. Оплата частинами, як запевняють банкіри, не вимагає сплати відсотків. Справді, сума розстрочки зазвичай набагато менша, ніж розмір позики. Та й платити частинами максимум можна протягом 10-12 місяців, у той час як кредит можна оформити й на три роки. Але ж повна відсутність переплати – серйозний аргумент. Та чи можна вірити банкірам?
Хто платить?
Очевидно, що безкоштовних грошей не буває. Якщо банк взяв кошти в українців під депозитні 17% річних, а потім видав безвідсоткову розстрочку, він отримає збиток. Навряд чи таке сподобається акціонерам та вкладникам такого банку. Відтак хтось має сплачувати відсотки навіть коли йдеться про розстрочку.
При цьому ж банки зовсім не обманюють клієнтів, коли пропонують скористатися оплатою частинами. Це насправді безпроцентний кредит, який дозволяє купувати зараз, а платити рівними частинами потім. Без комісій, авансів та переплат. Переконатися в цьому дуже легко: достатньо зайти на сайт фінустанови та відшукати на сторінці розстрочки файл з істотними характеристиками. Це стандартний документ, який мають публікувати усі без виключення фінустанови, що кредитують населення. В ньому відшукайте інформацію про реальну чи ефективну відсоткову ставку. Якщо там зазначений показник на кшталт 0,0001% - йдеться про чесну оплату частинами. Підробити чи навмисно викривити цю інформацію банки не можуть: штрафи від НБУ за такі “жарти” зовсім не смішні.
Та питання залишається відкритим. Якщо покупець у розстрочку не платить банку відсотків, то хто ж це робить? Відповідь напрочуд проста. Відсотки за клієнта сплачує магазин. До речі, саме тому скористатися оплатою частинам деінде не можна. Вона працює лише в тих магазинах, які погодилися на такі умови банку.
Може здатися, що в такому випадку магазин залишиться у збитках. Або, що ще гірше, почне накручувати ціни. Ймовірно, й такі випадки час від часу трапляються, та все ж це виключення, а не правило.
Вигода магазину полягає у прискоренні товарообігу. Справа в тому, що й сам магазин сплачує чимало відсотків за банківськими кредитами у своїй класичній діяльності. Закуповуючи партію товару, він залучає позику. Крім того, потрібно платити за складські приміщення, де лежить завезений товар. Якщо ж дозволити клієнтам оплачувати частинами, в магазин прийде більше людей та купить більше товарів.
Відтак банківські позики можна погасити раніше, не треба тримати завеликий склад. Та й загалом, поки інші чекають, магазин, що підключив розстрочку, продає. Так, на кожному окремому холодильнику він заробить менше, ніж конкуренти. Проте загалом продасть їх вдесятеро більше, та зрештою заробить більше.
Саме на цьому принципі й будуються програми розстрочки та оплати частинами. Та все же перед тим, як погоджуватися на умови, переконайтеся що ефективна відсоткова ставка за розстрочкою справді дорівнює нулю. Адже іноді під оплатою частинами трапляються звичайнісінькі, талановито замасковані кредити.
