12 липня, на церковне свято Петра і Павла, футбольна спільнота Первомайщини вшанувала пам'ять знаного колись гравця, а згодом талановитого дитячого тренера Петра Павловича Тупчія. Його життя трагічно обірвалось рік тому. Відтак, міська та районна асоціації футболу спільно з Первомайською Мигіївською громадою провели пам'ятний турнір серед дітей та ветеранів.
Микола Флакей: «Він був Людина з великої літери»
На стадіоні Мигіївського аграрного коледжу зібралися багато людей. Тут були і одноклубники та друзі Петра Тупчія, його родина. Власне, всі вони спільно і виступили ініціаторами проведення такого турніру.
«Він був Людина з великої літери. Його вихованці грали на першості України серед дитячих та юнацьких команд. Чимало пограв свого часу і сам. Ми грали разом, він на позиції переднього захисника був у команді.
Микола Флакей
Знали всі: якщо вже вчепився в нападника суперника, то все, пройти його вже не вдасться. Дуже завзятий. Весь час в боротьбі, оці бійцівські якості в нього були видатні. Цікавий епізод згадався. Колись ми грали на Кубок Дунайського пароплавства в Ізмаїлі, і у фіналі поступились СКА Одеса. Хоча перед тим були володарями цього трофею. І от по ходу матчу Петро мав нагоду забити, але влучив у поперечку. І після фінального свистка підходить до голкіпера одеського і каже: «Я оце, Ваня, якби тобі забив цей гол, мені б у Первомайську пам'ятник поставили!» Посміялись всі від душі тоді. Він був людиною, з якою і грати було приємно, і спілкуватись завжди в задоволення. Шкода, що проводимо нині цей турнір не на честь, а пам'яті», — згадує колишній одноклубник по команді «Фрегат» Микола Флакей.
Отже, за форматом першими змагалися між собою діти. До участі долучились місцева команда Мигії, два колективи з Первомайська: «Торпедо» та ДЮСШ, а також представники Маринівки на Доманівщині, саме там тренував дитячі групи Петро Павлович. З особливою цікавістю за дитячими матчами спостерігали рідні пана Тупчія: дружина, донька та онук. Кажуть, попри неймовірну відданість футболу, він ніколи не оминав увагою родину і завжди знаходив час для найближчих людей.
Родина Петра Тупчія
«Це чиста правда, що чоловік все своє життя присвятив тренуванням. І як гравець, і як потім вже тренер. І вдома часто його не бувало через це. Але, водночас, ніколи в нас жодних конфліктів не було. І ми прожили багато років у злагоді і взаємній повазі, все в нас завжди було гаразд», — розповідає дружина Петра Тупчія Алла Олексіївна.
Після дітей на поле вийшли знайомі та одноклубники Петра Павловича, і зіграли між собою ветеранський матч.
Анатолій Туровський, колишній директор радгоспу Шляховий
«Петро Павлович працював у нашому інтернаті спортивному тренером майже 26 років. Дуже добра людина, винятково чуйна. Стільки всього відбувалось, змінювались уряди, різні були складнощі, але інтернат завжди працював. І Петро Павлович у нас був незмінним тренером дитячим. Займався з дітьми, вкладав у них всю свою душу. Діти його дуже любили. І дуже було приємно бачити, що дійсно все це має сенс, що господарство збудувало потужну спортивну базу, і вона має попит, спорт живе, і є результат», — ділиться спогадами Анатолій Туровський, колишній директор радгоспу «Шляховий». Саме це підприємство свого часу взяло на себе будівництво спортивного інтернату у Маринівці.
Врешті, серед дітей перемогу здобули вихованці Петра Тупчія — футболісти з Маринівки. А от у ветеранському поєдинку гору взяли футболісти з Первомайська.
За підсумками пам'ятного турніру всі призери та переможці отримали призи, які забезпечила обласна асоціація футболу та смаколики від організаторів (відділу молоді і спорту профільного управління Первомайської міської ради). Та головне, чимала спортивна спільнота зібралась і провела разом цілий день — у спогадах про світлу та віддану футболу людину.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
