Студенти та викладачі НУК із Миколаєва розповіли про плани на майбутнє

Наталія Клименко Журналістка-медіаторка

15 червня 2023 07:10

Пам'ятаєте, коли ворог наніс ракетний удар по Національному університету кораблебудування у Миколаєві? Відтоді минув майже рік. Окупанти намагалися знищити ланку вищої освіти, однак їм це не вдалося. Весь цей час в університеті не припинявся освітній процес та функціонувала наукова складова. Сьогодні колектив вишу має тверду позицію: відновити, відбудувати та розширювати свою діяльність. Про все це розповіли журналістам ректор Євген Трушляков, викладачі та студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК імені адмірала Макарова.

Оксана Філатова — завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК імені адмірала Макарова

«Я пам’ятаю, коли ректор написав нам у чаті, що знову обстрілюють університет»

— Перший обстріл стався 15-го липня, це вже були канікули. Це одна ситуація. Потім обстріл 10-го жовтня, коли обстрілювали всю Україна, я дуже добре пам'ятаю цей день. Пам’ятаю, коли ректор написав нам у чаті, що знову обстрілюють університет. А потім відео, де підіймалися великі клуби диму. На той момент я перебувала в Києві, і коли читала цю звістку, над моїм будинком, що на Володимирівській гірці, теж пролітали ракети і було чутно поруч вибухи. А потім ми дізналися про розстріл Київського університету імені Тараса Шевченка. Паніки не було, були жах, біль, ненависть, злість. Тому оцей момент я дуже добре запам'ятала.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми не припиняли освітній процес. Ми взяли канікули лише на два тижні, це було з 24-го лютого до середини березня. Коли треба було зібратися, коли треба було з'ясувати, де знаходяться наші студенти та викладачі. Знаєте, це був етап самостановлення і самоорганізації. В цій ситуації команда ректора спрацювала дуже чітко: вже за два тижні розпочався освітній процес. Звичайно, це не було одразу ефективно, тому що ситуація так складалася. Багато студентів і викладачів виїхали в центральну і західну частини України, багато хто був змушений виїхати за кордон. Але в будь-якому випадку куратори і викладачі були на зв'язку зі студентами. А вже з квітня ми чітко почали навчатися за усталеним графіком роботи, чітко почали працювати за розкладом. У нас уже був неприємний досвід роботи в межах пандемії ковіду і, відповідно, дистанційна робота була вже чітко налагоджена. Мені приходять на згадку слова з пісні: «Вони можуть розбомбити щастя, вони можуть розстріляти мрію, але вбити волю їм не вдасться». Окупанти обстріляли університет, знищили наші корпуси, але не зламали духу викладачів і студентів. Вони не зламали нашу волю. А надихають нас наші студенти: креативні, творчі, діяльні. Дуже багато з них залишилися в Миколаєві, не покинули, волонтерили, допомагали миколаївцям. Оце я вважаю наш шанс на перспективу. Їм не вдалося вбити нашу волю.

Юлія Голокоз — студентка НУК імені адмірала Макарова

«На той момент це був страх, зараз — це ненависть»

— Я дуже добре пам'ятаю цей день, оскільки я була в Миколаєві, бо мешкаю у Корабельному районі. Я пам'ятаю, як ми почули цей вибух і взагалі не зрозуміли, що відбувається. Я заходжу в чат наш з куратором, ми спілкуємося, я запитую: «Чи це наш університет?» Згодом, хвилин за 10, ми побачили відео: йде великий клуб диму і видно напис: «НУК». На той момент це був страх, зараз — це ненависть. Як сказав один громадський діяч із України: «Бажання мститися — воно зростає. Наша русофобія недостатня». Тому ми будемо мститися, саме завдяки донатам нам це вдається успішно, і я думаю, перемога буде за нами однозначно.

Онлайн навчання — це не новий для нас формат, ми вже майже 3 роки так навчаємося. Під час війни у нас дуже потужно почала діяти саме наукова діяльність. Студенти максимально залучені до того, щоб писати якісь роботи, беруть участь у різноманітних конкурсах, заходах в стінах університету та за його межами. І дуже класний наразі є проєкт співпраці з Данією. Це потужно і перспективно. Ми задоволені і віримо в перспективу.

Максим Місайлов, студент НУК імені адмірала Макарова, з колежанкою

«Так хочеться ще раз відчути емоції від живого спілкування»

— Коли ми раніше приїжджали, то був такий потік студентів! Всі розмовляли, посміхалися, а наразі йдеш пустими коридорами: в тріщинах, без вікон, неначе у фільмі жахів. Я сподіваюсь, що нам вдасться вийти на четвертому курсі, можливо повністю провчитися, можливо, декілька місяців. Так хочеться ще раз відчути емоції від живого спілкування, посидіти в наших аудиторіях.

Євген Трушляков — ректор НУК імені адмірала Макарова

«Якщо нам сьогодні дозволять перейти на очну форму навчання, то ми готові це зробити»

— Ми не переривали свою роботу ні на день: не тільки освітній процес, а й наукова складова функціонувала в університеті. Не думаю, що зараз знайдеться багато вишів, які виконують наукові та науково-практичні роботи, наприклад, для Міністерства оборони. А ми продовжуємо навіть в цих непростих умовах. А ще ми виконуємо потужну гуманітарну та волонтерську місію: від першого дня і до сьогодні. Наш волонтерський центр і досі функціонує. І ми про це сьогодні говоримо з гордістю. Щодо перспектив: якщо нам сьогодні дозволять перейти на очну форму навчання, то ми готові це зробити. Зрозуміло, що в головному корпусі ще є проблемні місця, є зруйновані аудиторії, де не можна проводити заняття, але частково корпус в експлуатації. Втім, поступово ми всі завали розберемо. В наших планах з вересня, звісно, якщо все буде добре, розпочати роботу у змішаному форматі. Нам вистачає аудиторій і викладачів, аби буквально після першого «дзвіночка» почати нормальне життя університету.

Життя в університеті триває попри все. Тут не просто мріють, тут працюють, відбудовують та планують. А ще — вірять в Перемогу, в Україну, в ЗСУ та силу освіченості. Слава Україні!