Первомайські футболісти здобули черговий гарний результат. Цього разу пролунати назві міста поруч зі словом «переможець» допомогли хлопці з ФК Victory, які тріумфували у фіналі Вищої ліги Кубку голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма. Нагадаємо: турнір, у якому беруть участь кілька вікових груп юнацьких та дитячих команд, триває від квітня і нині настала пора фінальних двобоїв.
Анатолій Халковський: «Вдалося здолати дуже серйозних суперників»
У Кубку беруть участь команди з усіх 5 дитячих футбольних шкіл Первомайська, тож забігаючи наперед, бажаємо удачі всім нашим хлопцям. А про здобутки команди Victory ми поспілкувалися зі старшим тренером клубу Анатолієм Халковським.
«Наш результат певною мірою став несподіванкою, бо вдалося здолати дуже серйозних суперників. У нас кожен суперник — це була доволі сильна команда. І коли приїхали з хлопцями, подивились перший матч, в якому Миколаїв та Новий Буг зустрілися, то зрозуміли, що буде нам нелегко. Вже на 13-й секунді у ворота новобужан пенальті призначили, потім хлопці з Миколаєва ще забили. Це при тому, що в Новому Бузі дуже солідний рівень команди. Але між собою поговорили, морально підготувались, і вийшли грати з Врадіївкою.
Налаштувались дуже серйозно, бо весь матч, від першої секунди тримали гру під контролем. Жодної розслабленості, втрати концентрації, все було гаразд. Відкрив рахунок Бєлік потужним ударом у ближній кут, а за кілька хвилин подвоїв нашу перевагу Коломієць. Правда, по перерві на тлі купи моментів ніяк не щастило збільшити свою перевагу. То поряд зі стійкою, то вище воріт. Натомість, за 5 хвилин до завершення гри м'яч після кутового потрапив у ноги гравцеві суперника, і він так приклався з-за меж штрафного майданчика, що лише поглядом той удар провести можна було. Але мінімальну перевагу 2:1 ми таки втримали і перемогли.
Наступний матч провели проти Нового Бугу. Команда дуже добре відома, деяким нашим хлопцям особливо. Адже, як ми пам'ятаємо, троє наших гравців взяли участь у чемпіонаті України саме у складі цього колективу. Попри це матч видався сповненим боротьби і не дуже багатим на моменти. Тільки у другій половині наші хлопці почали домінувати, але знову все ніяк не вдалалося забити. Двічі мав моменти Лопатін, ще одного разу мав забивати Коломієць. А у суперника була чудова нагода вирвати перемогу на останній хвилині, але, на відміну від попереднього матчу, нас врятувала поперечина і гра завершилась безгольовою нічиєю 0:0. За регламентом змагань, за таких обставин команди одразу грають серію післяматчевих пенальті. І тут маємо віддати належне нашому голкіперу Кирилові Ткачу. Він мало того, що забив сам з позначки, так ще й зміг взяти наступний удар від суперника. Це надихнуло інших хлопців і наступні 3 пенальті в нас були результативними. Тоді як суперник змарнував ще один удар, а відповідно, перемога за нами — 4:2.
Перед вирішальним матчем проти команди Миколаєва довелось налаштувати хлопців, ми серйозно поговорили у роздягальні. Так, фактор рідних трибун присутній, але все одно перед нами такі самі футболісти, як і ми: дві руки, дві ноги. Пояснив хлопцям, що боятися нікого не варто, треба вийти і показати, на що здатні, опанувати емоції. Врешті, команда змогла побороти в собі хвилювання і це було дуже помітно на полі. Матч складався абсолютно рівно. Так, миколаївці володіли м'ячем більше, але моментів біля наших воріт майже не виникало. А ближче до перерви ми змогли вибудувати і кілька своїх вдалих атак. Буквально за хвилину після початку другої половини гри ми вийшли вперед. Бєлік вдало закинув на Лопатіна, і Максим відзначився таким потрібним голом. Тут допоміг наш ритуал невеличкий. Так складається, що коли я виходжу на хвилину від поля, за межі стадіону, наші завжди забивають. Спробував цього разу, і знов спрацювало. Почув галас, повертаюсь, батьки біжать назустріч, кричать: «Вийдіть, хай забивають ще!» Звісно, миколаївці побігли відіграватися. Нам було дуже непросто у другому таймі. У багатьох хлопців уже були судоми, грали через «не можу», розуміли, за що боремось. Замін у нас фактично не було, поїхали на фінал 14 гравців, і крім стартової одинадцятки мали двох хлопців 2011 року народження, якими не змогли би підсилити гру, і ще один щойно відновився від травми, тож повноцінно зіграти також не міг у такому матчі. Тому терпіли, тримались, грамотно захищались. І врешті витримали. Мінімальну перемогу здобули і стали володарями Кубку».
Найкращим гравцем команди у підсумку визнали Богдана Корнована з ліцею «Престиж», а MVP матча і кращим гравцем всього турніру одностайно визнали нашого капітана Савелія Пасічника.
Склад команди Victory 2007-2008
- Богдан Корнован (ліцей «Престиж»).
- Артур Шелар (гімназія №5).
- Максим Милов (гімназія №5).
- В'ячеслав Кочішвілі (ліцей «Престиж»).
- Влад Григоренко (ліцей «Лідер»).
- Олексій Іщенко (ліцей «Престиж»).
- Максим Коломієць (гімназія №5).
- Максим Лопатін (гімназія №5).
- Кирило Ткач (гімназія №5).
- Антон Гапонюк (Кінецьпільська ЗОШ).
- Богдан Кузнєцов (ліцей «Престиж»).
- Данило Бєлік (студент, Олександрія).
- Станіслав Дорієнко (студент, Миколаїв).
- Савелій Пасічник (студент, Первомайський ННІ НУК).
- Артем Покрищенко (ліцей «Престиж»).
Тренерський штаб висловлює велику подяку батькам усіх футболістів за моральну та матеріальну підтримку. Адже поїздка на фінал до Миколаєва відбулася повністю батьківським коштом. Анатолій Халковський відзначає дуже серйозне зростання виконавського рівня своїх підопічних. За понад рік спільних виступів команда по-справжньому зігралась і довела, що гідна протистояти будь-якому супернику. І здобувати результат. Якраз 5 років тому саме команда з Первомайська вигравала Вищу лігу області, тож нині юнаки підхопили естафету і вважають свій результат перемогою всього первомайського футболу.
Редакція Гард.City долучається до привітань з перемогою в Кубку голови Миколаївської ОВА і бажає нових перемог.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
