Враховуючи, що останнім часом з боку громадськості все частіше звучать питання щодо перейменування об’єктів топоніміки та є певні побоювання, що на плечі людей ляже основний фінансовий тягар, журналістка звернулася до очільника Первомайського місцевого центру правової допомоги Віталія Порхуна з проханням прокоментувати ситуацію.

Віталій Порхун, Первомайське бюро правової допомоги Віталій Порхун, Первомайське бюро правової допомогиФото: з особистого архіву

Все розпочинається з ідеї та ініціативи

— На кого покладені повноваження щодо перейменувань об’єктів топоніміки?

— Почнемо з того, що повноваження органів місцевого самоврядування на здійснення перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, які розташовані на території відповідного населеного пункту, чітко не визначені жодним нормативно-правовим актом, що діє в нашій державі. Разом із тим аналіз норм ряду законів України, зокрема «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про географічні назви», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» дають підстави визначити певний алгоритм дій органу місцевого самоврядування перед прийняттям рішення про перейменування.

— І який цей алгоритм?

— Все розпочинається з ідеї та ініціативи. Право подавати свої пропозиції щодо найменування чи перейменування мають і фізичні, і юридичні особи. Ініціатива має бути оформлена належним чином у документі, який подається до виконкому місцевої ради. Це може бути лист чи протокол.

— Який термін розгляду ініціативи та як приймається рішення?

— Розглядом пропозицій має займатися виконком. Це випливає зі змісту ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де чітко прописано дії виконавчих органів. Для опрацювання питань, пов’язаних із перейменуванням, виконавчий комітет може уповноважити цим займатися окрему особу або ж створити допоміжний орган, наприклад, комісію. Це може бути комісія з питань перейменування об’єктів відповідної ради (така комісія вже працює у Первомайську — ред.). Комісію та її персональний склад затверджує міський голова своїм розпорядженням. Слід зауважити, що рішення комісії носять рекомендаційний характер.

На етапі роботи виконавчого комітету для вивчення громадської думки є обов’язковим проведення громадського обговорення (відповідно до Постанови Кабміну від 24 жовтня 2012 року №989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»).

— У якій формі може проходити громадське обговорення?

— Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення. Це можуть бути: конференція, форум, громадські слухання, збори, інтернет-консультації тощо. Врахувати потрібно необхідність залучити якомога більшу кількість зацікавлених учасників та власні організаційні можливості.

— Що саме має міститися в оголошенні про проведення громадського обговорення?

  • Найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти чи змінити назву.
  • Нова назва — ім’я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі.
  • Обґрунтування такої пропозиції.
  • Також треба сказати про суб’єктів, які внесли пропозицію, про строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місце знаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесене на громадське обговорення; прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення.
  • Ну і треба вказати строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення.

— Хто приймає рішення про проведення громадського обговорення?

— Рішення приймається організатором з урахуванням вимог Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

— Наскільки довго має тривати громадське обговорення?

— З дня оприлюднення оголошення про нього — не менше, як два місяці. А оголошення (інформаційне повідомлення) про проведення громадського обговорення міська рада оприлюднює на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.

— Пропозиції по перейменуванню подаються у письмовій чи усній формі та хто узагальнює їх?

— Можна у письмовій, можна в усній. Залежить від форми обговорення. Надсилати можна електронною поштою листом, в якому вказати свої ПІБ. Термін для пропозицій — з моменту оприлюднення оголошення про громадській слухання 30 днів. Потім організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій узагальнює їх та готує звіт. Пропозиції, отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються на тому ж інформаційному майданчику, на якому публікувати оголошення про його початок. І далі уже виконком має внести на розгляд ради проєкт рішення разом із всіма необхідними документами.

З іншого боку, подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальної громади, може бути подане міським головою.

Давайте чітко проговоримо. Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбачені наступні підстави та умови присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій:

  1. Імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про осіб, які внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини; зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
  2. Ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються з метою популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України; формування історичної свідомості Українського народу; сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя.

Юридичним особам та об’єктам права власності ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті. Крім того, необхідно зауважити, що у разі, якщо у фізичної особи, чиє ім’я пропонується присвоїти, наприклад, вулиці, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає — батьки, рідні брати та сестри), то потрібна їхня письмова згода на присвоєння імені.

Фото: архів Гард.City

Рішення ухвалює міська рада

— Як відбувається прийняття міською радою рішення про найменування (перейменування) відповідного об’єкта?

— Рада приймає рішення за результатами попередніх етапів роботи. При цьому доцільно застосовувати аналогію ч. 6 ст. 7 Закону України «Про географічні назви», де вказано, що рішення стосовно найменування та перейменування географічних об’єктів набирають чинності одночасно з набранням чинності рішеннями місцевих рад про бюджети на відповідний рік, якими передбачаються видатки, пов’язані з таким найменуванням та перейменуванням.

— Як забезпечується виконання рішення?

— Після ухвалення рішення необхідно провести зміну табличок із назвою вулиці (або одночасно назвою та номером будинку), провести реєстрацію (перереєстрацію) громадян, які проживають на відповідній вулиці. При цьому слід зауважити, що всі документи, які перебувають на руках у власників, є чинними і юридичної сили не втрачають (зміна поштової адреси не є підставою для того, щоб громадяни переробляли свідоцтво на право власності).

Фото: архів Гард.City

Про фінансові наслідки перейменувань

— Чи можуть бути певні фінансові наслідки для людей, які проживають на вулицях, що перейменовуються?

— Громадянин не матиме жодних фінансових наслідків у зв’язку з перейменуванням вулиць. Можуть виникати питання реєстрації проживання, місця реєстрації нерухомого майна та місця реєстрації юридичних осіб. По реєстрації проживання — ніяким чином це не чіпляє населення. Тут не потрібно подавати документи про зміну назву вулиці. Це все проходить автоматично. Всі питання стосуються виключно держави, в тому числі і фінансові. Це все автоматично вноситься в реєстр: змінюється адреса, наприклад, на підставі рішення суду, і автоматично реєстри підтягують. Самостійно нічого не потрібно робити.

Щодо нерухомого майна — аналогічно. Якщо в свідоцтві про право власності зазначено адресу одну, завтра вона буде перейменована, це не значить, що документ не дійсний чи потрібно туди вносити певні зміни. Це не є підставою для внесення змін громадянами. Реєстри нерухомого майна ведуться та наповнюються автоматично за рахунок державного бюджету. І держава турбується сама про актуальну інформацію по нерухомому майну. На перспективу: якщо власник нерухомого майна матиме бажання продати чи подарувати його, йому не потрібно турбуватися про зміну назви об’єкту і це не стане додатковим фінансовим тягарем для особи, яка відчужує майно.

По юридичним і фізичним особам-підприємцям дещо інша ситуація. Тут юридичні особи та ФОП самостійно мають вносити інформацію щодо змін. Якщо змінюється назва вулиці, а в юридичної особи вона прописана в статуті і внесена в реєстр, то їй потрібно буде змінювати редакцію статуту і реєструвати відповідні зміни в реєстрі юридичних осіб. Граничних термінів змін законодавство не передбачає, як і певних санкцій відповідно терміну.

— Це вартісна процедура?

— Якщо іде мова про зміну і затвердження статуту — 810 гривень, це збір за реєстрацію і плюс матеріальні послуги за те, щоб засвідчити нову редакцію статуту.

— Тобто людям сьогодні не варто перейматися?

— Так, звісно. Я ще не зустрічав у практиці, щоб у когось виникали проблеми в цьому напрямку. Хіба що може статися ситуація така: раптом в реєстрі не підтягнулася інформація, а людині край потрібен цей документ, то можна буде взяти витяг із рішення міської ради у виконавчому комітеті. Це безкоштовна послуга.

Читайте також: У Первомайську опублікували перелік вулиць та провулків, які пропонують на перейменування
Читайте також: Замість Кам'яномостівської тепер Героя України Дмитра Васильєва. Рішення сесії
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися