Тетяна все своє життя працює на підприємстві «Миколаївводоканал». Незважаючи на воєнний стан, продовжує працювати, оскільки переконана, що її робота життєво необхідна для всіх миколаївців. Тетяна не раз ризикувала власним життям, коли йшла на роботу під час тривог та обстрілів міста. Було страшно, але бажання жити і забезпечувати миколаївців водою було сильнішим.
«На роботу я ходила завжди, нікуди не виїжджала. Лише один раз поїхали ненадовго в інший район міста, бо був приліт у наш двір»
Тетяна, попри страх, щоденно йде в місце, завдяки якому Миколаїв має централізоване водопостачання. І байдуже, що в кран подається не питна вода. Наявність навіть річкової води значно полегшує життя корабелів.
«Я розуміла, що мені треба ходити на роботу. Тому що наша робота дуже важлива. На роботу я ходила завжди, нікуди не виїжджала. Лише один раз поїхали ненадовго, бо був приліт у наш двір. Було дуже страшно залишатися. Треба було кудись поїхати, заспокоїтися. На деякий час ми поїхали в іншу частину міста, заспокоїлися і повернулися назад. Ходила на роботу весь час, тому що розуміла, що мені треба ходити на роботу. Я працюю на такому важливому підприємстві, яке безперервно забезпечує людей водою. Хоч солоною, але все одно це вода хоча б для якихось побутових потреб», — ділиться власною історією лаборантка.
«Нам ніхто не повідомив про те, що стався підрив трубопроводу; що може бути якось змінена ситуація»
Стратегічне підприємство міста працює 24 години на добу. Подача дніпровської води в Миколаїв закінчилася 12 квітня 2022 року. Тетяна добре запам’ятала цей день, оскільки працівників ніхто не попереджав про можливі проблеми: «Нам ніхто не повідомив про те, що стався підрив трубопроводу; що може бути якось змінена ситуація; що не буде води. Коли не стало «Дніпра», ми самі були ще два-три дні у невіданні. Все спиралося на те, що от-от відремонтується».
Щодо якості води лаборантка Тетяна наголошує: «Вона гірше, ніж дніпровська, в рази, в десятки разів. І по хімічному складу, і по бактеріологічних показниках». Натомість кількість роботи значно збільшилася через те, що багато хто поїхав в інші міста та за кордон. За хімічними показниками працівники лабораторії роблять ті самі аналізи. Проте більші витрати реактивів і реагентів, оскільки вода дуже солона та жорстка. Відповідно, в два рази збільшується витрата реактивів: «Ми робимо все те саме, що і з дніпровською водою. За тим же графіком відбору і визначення».
«Довго ще доведеться промивати цю систему для того, щоб знову вода стала питною. Але це все справа часу»
Тетяна вірить, що дуже скоро об’єми роботи стануть менші. Повернуться всі, хто був змушений тікати від війни. Жінка впевнена, питна вода в Миколаєві буде. Не одразу, але буде!
«Я думаю, відновлення подачі Дніпровської води буде залежати не від нас, а від ситуації в Херсоні. Поки зроблять ремонтні бригади, відновлять трубу. По якості води, звісно, ще мине якийсь час. І немало часу, тому що в трубах була солона вода. Вона і брудна, і солона, тому довго ще доведеться промивати цю систему для того, щоб знову вона стала питною. Але це все справа часу», — зазначає спеціалістка.
Не слід забувати, що через потрапляння трупів та залишків зброї в Дніпро може погіршитися якість питної води. Можливо, вона вже не буде такою, якою була до повномасштабної війни. Власне, як і ми: ніколи не будемо тими, ким були «до».
Але Тетяна запевняє: містянам не варто панікувати та переживати за якість питної води в крані. «Миколаївводоканал» буде спостерігати за ситуацією, обробляти та очищати воду за відповідними нормами. А про стан водних ресурсів надходитимуть повідомлення від місцевої влади.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
