Гард.City рекомендує роботу студентки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Юлія Голокоз навчається на третьому курсі за спеціальністю «Журналістика» і пише статті про земляків. Сьогодні — про родину із села Шевченкове, що на Миколаївщині. Ворог знищив їхнє житло, але не життя та віру в майбутнє.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну дівчина разом зі своєю родиною перебуває у Миколаєві. Вона констатує факти терористичного нападу країни-агресора та фільмує окремі епізоди. Студентка робить впевнені кроки у журналістську професію і має ряд робіт, які підтверджують її професійне зростання. Вона пише вірші, цікавиться політичними подіями і продовжує успішно оволодівати курсом журналістики. Сьогодні ми представляємо одну із робіт студентки про події сьогодення.
Родина Лілії із Шевченкового змушена була покинути домівку
Лілія —заступник директора з навчально-виховної роботи однієї з Шевченківських шкіл. Повномасштабне вторгнення 24 лютого увірвалася в її родину та розділило життя на «до» і «після». Щастя, яке панувало в її родинному довоєнному житті, назавжди стало лише історією жінки. Уже в перші дні війни Лілія зрозуміла: життя змінилося назавжди. Тут згадалися розповіді дідуся (а він у неї був учасником Другої світової), пригадалися уроки історії та увесь жах наслідків, які може принести війна. За роки вчителювання жінка не раз говорила про війну на уроках літератури, складала з учнями асоціації до цього слова, проте ніколи не могла подумати, що воно перетвориться у страшне буття та залишатиме після себе скалічені долі та руїни. Жах, страх, відчай, розпач та паніка поселилися в душі Лілії.
На кордоні з Херсонською областю
«Рахуєш прильоти і здається, що це вже кінець»
Мальовниче село Шевченкове Миколаївської області знаходиться на трасі «Одеса-Мелітополь», неподалік від Херсона. Саме там і мешкала родина Лілії. В перші дні війни Шевченкове опинилося на лінії фронту. Бойові дії відбувалися дуже інтенсивно, і тільки зрідка панувала тиша. Лілія згадує, як від мінометних обстрілів дрижали стіни, як зі стелі сипалася штукатурка, як цілодобово просиджували в льоху, як молилися і потерпали від кожного різкого звуку.
«Сидиш, рахуєш «прильоти», читаєш молитву, бо здається, що це вже кінець», — пригадує жінка. Залишатися вдома було небезпечно. Тож родина Лілії змушена була переїхати до її батьків у село Новогригорівка. «В душі теплилась надія, — каже Лілія, — що в це маленьке, відкинуте від траси, село війна не зайде: проскочить повз нього». Та все сталося не так, як думалося. Страшна доля спіткала й Новогригорівку. Шостого березня Лілія з родиною спробували навідатися додому, але повернутися назад в Новогригорівку вже не змогли. Окупанти розташувалися за селом, тому їхати туди було вже небезпечно. «Зараз там, — розповідає Лілія, — не лишилося жодного місцевого жителя. Це усвідомити несила. Тепер наше село називають нульовим».
«Гостинець» на іменини та бажання жити далі
Родині вдалося вибратися з пекла і поїхати до Миколаєва. Напередодні Великодня та Лілиного дня народження жінка дізналася, що окупанти розбили її будинок вщент. Пережити цю звістку було вкрай важко, адже для неї це була не просто кам’яна споруда. Це була її душа розміром у 22 роки. Не хотілося вірити, що це все сталося з її родиною, але реалії такі. Масовані обстріли не припиняються і досі. Знищено практично все, в тому числі і школу, де працювала. Єдине, що тішить жінку: школа працює в онлайн-режимі. Тож зустрічі із школярами наповнюють сенсом життя. Не зважаючи ні на що, жінка прагне до змін. І попри все вірить, що зможе пережити труднощі і живе з надією на скорішу перемогу!
«На сьогодні наша родина залишилася просто неба: наш будинок розбитий, а батьківський, в Новогригорівці, згорів», — констатує Лілія. Щодо майбутнього в родини доволі туманні перспективи. «Хочеться тільки додому, адже коли втрачаєш, тоді розумієш цінність», — каже Лілія. Родина поволі звикає до думки, що все в цьому житті доведеться починати заново. Та свято вірить, що відбудують будинок на своїй землі, не чужій, і обов’язково повернуться у село. І тоді воно більше не буде нульовим.
Так буде!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
