Зображення рідного міста і раніше постійно виринали з-під пензля художника Андріяна Ізмайлова, а з 24 лютого вони стали ще й відбиттям боротьби вознесенців у російсько-українській війні. Фрагменти наслідків боїв на вулицях Вознесенська, місто після звільнення та пропагандистські плакати — такий внесок в інформаційну боротьбу робить художник Андріян Ізмайлов. До вашої уваги інтерв’ю з графіком, дизайнером, байкером і патріотом.
Андріян Ізмайлов
— Пане Андріяне, у вас дуже багато робіт, пронизаних патріотизмом. Чи завжди ви були художником-патріотом?
— Так, це було і до війни. Змін у свідомості не було. Звісно, зараз це посилилось. Мабуть, як і у всіх.
— Як ви зустріли звістку про повномасштабну війну?
— Я вранці збирався на роботу, увімкнув телевізор — і так і простояв перед ним, мабуть, з годину, в шоці.
— Чи було у вас натхнення займатись творчістю в перші дні вторгнення росії до України?
— Так. В перший день я поїхав на роботу, забрав звідти всі цінні речі. І цілий день сидів вдома і малював. Навіть є перший малюнок — акварель «Тривожне небо над моїм домом». Саме 24 лютого я його й малював.
Тривожне небо над моїм домом
— А в той час, коли відбувались бойові дії безпосередньо у Вознесенську, що робили?
— Всі сиділи по домівках. У нас тоді жили п’ятеро вознесенців. У них біля будинку впала міна — в центрі міста проходили бойові дії — і їм нікуди було ховатись. У нас надійний підвал, і вони жили в нас пів місяця.
— У вас є робота «Бій на Болгарці». Вона писана з натури чи з фото?
Примітка: Болгарка — мікрорайон Вознесенська.
— Одразу після звільнення міста, коли орки пішли з Вознесенська, я поїхав на велосипеді через розбитий міст — буквально вчора там йшли бої, боєприпаси лежали на дорозі, догорали колеса у БТРа — і я його сфотографував на фоні нашої болгарської церкви, і вже потім, через деякий час з фото намалював цю картинку.
Цей малюнок, до речі, має цікаву долю. Мій товариш-байкер в теробороні якраз брав участь у бою з цим БТРом. Вони обстрілювали його. Він з кулемета стріляв з протилежного боку. А наші військові підбили з джавеліна, здається. БТР загорівся, орки вискочили і почали стріляти — і поранили мого друга. Він отримав 3 кулі: в живіт, стегно і в ногу. Саме на тому місці. Зараз він досі на лікуванні, але бадьорий такий, молодець. Так от, він попросив, щоб я йому цю картинку подарував. Звісно, я погодився. Приїде — подарую. Тож це картина з історією.
— У вас чимало нещодавніх робіт, сюжетно пов’язаних із Вознесенськом, місцевими символами: бесідкою, наприклад, мостом, з наслідками обстрілів.
— Так, це місто для мене рідне. Я тут живу з 1990 року, як закінчив інститут і приїхав сюди за розподілом. Тут народились мої діти, тут мій дім, моя робота. Це моє місто.
«Захистимо Вознесенськ»
«Непереможне місто»
«Болгарський міст»
«Будинок без даху»
«Болгарка»
«Війна в моєму місті»
«Вознесенськ воєнний»
— Ви любите малювати рідне місто? На ваших малюнках завжди були будинки, закутки, дерева і вулиці Вознесенська.
— Я завжди знаходжу в них якусь особливу чарівність провінційного міста. Причому мене завжди дивує: коли я малюю — завжди знаходяться люди, які точно знають, де це місце знаходиться: або там живуть, або щодня проходять через цей провулок чи повз цей будинок. Завжди впізнають моментально, причому навіть якщо зображений фрагмент — фрагмент будинку або огорожі.
«Сонячний день»
«Три тополі»
«Водограй»
«Весна в Натягайлівці»
Примітка: Натягайлівка — мікрорайон Вознесенська.
«Вулиця Кібрика»
«Весна в Вознесенську»
— Є дуже багато робіт, які я не виставляю — невдалі, які мені не подобаються. У мене є певна планка, яку я не повинен опускати. А роботи, які підходять під цей рівень, — можна викласти у фейсбук. Декілька моїх робіт пройшли модерацію в авторитетну арт-групу «Сіль-Соль», і навіть продались.
— Цікаво: зараз, в умовах воєнного стану, люди активно купують твори мистецтва?
— Рідко купують.
— Можливо, є якісь спеціальні замовлення?
— Було одне. «Бій в Вознесенську» я повторив для нашої тероборони, вони захотіли придбати. Спеціально для них я намалював у більшому форматі, оформив в раму, паспарту — гарно.
— Ви найбільше любите працювати з аквареллю?
— Я більше графік. Акварель найближче до графіки. Це хоч і живопис, але вона більше тяжіє до графіки. Важко визначити чіткі кордони, але є така думка, що акварель — це графіка.
— Зараз ви працюєте над дизайном футболок. Принт на них дуже цікавий. Звідки ідея?
— Це було натхнення. Я намалював спочатку ескіз — чорно-білий малюнок: образ України — напівзруйнований, але який міцно стоїть на ногах; з корінням, яке йде з землі; який міцно тримає зброю, незламний, сильний. І цю картинку відібрали модератори арт-групи у фейсбуці «Сіль-Соль». Там дуже жорсткий відбір, туди відбирають кращі роботи художників з усієї країни. І ця робота набрала неочікувано багато вподобань. Хтось написав: чекаю футболку з таким принтом. Я картинку допрацював, додав написи, змінив кольорову гамму. І знайшлось багато бажаючих її придбати. Відгукнулись люди з усієї країни. На сьогодні вже більше 70 бажаючих. В понеділок має прийти перша пробна футболка. Частину виручених коштів ми відправимо на потреби ЗСУ.
«Україна-22»
Футболка
— Андріяне, з-під вашої руки вийшло й чимало шаржів, сатиричних картинок. Які улюблені персонажі й теми?
— Роботи на актуальні теми. Наприклад, обкладинка «РоZZия» — це концентрат того, що відбулось сьогодні: все найсмішніше, в’їдливе, сатиричне я збираю і викладаю на таких обкладинках.
З публікації Андріяна Ізмайлова: «Спустя несколько лет зашел на свою страничку вКонтакте. И давай там выкладывать обложки РОZZИЯ. Забанили через неделю. Горжусь. PS. Теперь пытаюсь проникнуть в Одноклассники»
Такі обкладинки та інші роботи є в групі на фейсбуці, де оголошено «інформаційну спецоперацію».
— Щоб малювати шаржі на політичну тематику, потрібно бути добре поінформованим. Багато часу приділяєте новинам, моніторингу ситуації?
— Зараз, мабуть, всі цьому багато часу приділяють. Багато, звісно. Поки працюю — в мене на роботі увімкнені новини, інтерв’ю військових спеціалістів, і з того боку пропагандистів моніторю — я допитливий.
«Путлерюгенд»
«Похорони Леніна»
«Лампочка Ілліча»
— Ви засновник байкерського фестивалю «Баласт». Зазвичай він проходить близько цієї пори, якщо я не помиляюсь?
— Ой, якраз через тиждень мав би бути. Ми завжди проводимо фестиваль в останні вихідні травня. Але, як всі зльоти, він скасовується цього року. Цьогорічний «Баласт» було заплановано як «Острів любові». У нас так щороку було: «Острів скарбів», «Чортів Острів, «Індіанський Острів».
І ми вже вигадали й логотип, і все. Але наступний, я думаю, буде «Острів Перемоги».
— А чим зараз займаються ваші товариші-байкери?
— Байкери — це такий соціальний зріз нашого суспільства, є всі: директори, юристи, хірурги, зварювальники, фермери — з усіх галузей. Тримаємо зв’язок, у нас є групи. Дуже багато з них в теробороні і в ЗСУ. І вже троє загинули, саме з тих, хто бував у нас на «Баласті», на жаль. Ми на зльотах вшановуємо загиблих. І з 2014 року, коли почалась війна, з того часу в нас реєстрація для учасників АТО, ЗСУ безкоштовна. Туди входить набір символіки — значок, футболка, наклейки, входи на концерти і так далі — все наші ветерани отримують безкоштовно.
— Чи вірите ви в перемогу України?
— В цьому немає жодних сумнівів. В березні я в одному опитуванні написав, що Перемога буде на Великдень. Ось такий я оптиміст. Впевнений, що вона буде, питання тільки в тому — коли. Тому що наступати все одно важче, ніж оборонятись. Тому в нас попереду ще багато-багато боїв, багато роботи. І кожен на своєму місці повинен вести війну. Я, як підприємець, хоч роботи зараз дуже мало, стараюсь сплачувати всі податки, військовий збір. І як художник теж беру участь. Як я написав у фейсбуці, шорстким язиком плаката, як за часів Другої світової війни, ми намагаємось підтримати бойовий дух, мобілізувати сили, висміяти ворога. Це дуже важливо, тому що візуальним шляхом людина отримує дуже багато інформації про світ. А в даній ситуації візуальна інформація дуже важлива. Чим більше така інформація розповсюджується, тим швидше ми переможемо.
У художника-байкера Андріяна Ізмайлова у фейсбуці чимало цікавих робіт та дописів. Маєте бажання – ознайомтесь.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
