Олександр Миронов, псевдо — Мирон, з війною на «ти». Знає її ще з 2016 року. Служив в АТО, боронив Батьківщину та захищав її суверенітет. Потім цивільна робота. А вже у березні 2022-го — фронт, контузія, лікування та знову фронт.

За час служби, а це з 2016 по 2020 рік, Олександр Миронов набув військового досвіду та відбувся як фахівець. У 2020 році розірвав контракт і спробував свої сили в іншій галузі. Шукав себе, шукав роботу та знайшов її лише в Польщі. Поїхав туди разом із дружиною та побратимами. Там влаштувався на підприємство, почав непогано заробляти, однак повномасштабне вторгнення рф змінило всі плани. Як тільки почув про напад росії на Україну, відразу ухвалив для себе рішення про повернення на Батьківщину. Повернувся, отримав призначення і — потрапив на фронт. Роботу свою виконував вправно, боровся з окупантами, та в кінці березня потрапив під ворожий обстріл. Отримав контузію, пройшов курс лікування — і зараз знову в строю.

Свою історію Олександр розповів журналістам. Найголовніше, каже він, у боротьбі з ворогом бути єдиними. Тоді Перемога буде за нами!

Тут ми реально бачили — на нас пішли війною. Це ніяка не спецоперація, це геноцид проти нашого народу

Що мене зачепило? Я знайшов у фейсбуці відео про війну в Чечні. Російські солдати зайшли в двір до людей, стояв чоловік, його жінка і дочка їхня. Чоловік стояв і молився, просто молився. А солдат застрелив його, і після того, як жінка закричала, він її теж застрелив. І після хвалився на камеру, що він гарно виконав цю антитерористичну операцію. Повбивав беззбройних людей.

Я зрозумів, що вони ідуть виконувати те, що творили в Чечні, в Придністров’ї, в Грузії. І це ми не можемо просто так залишати. Якщо ми не об’єднаємося, якщо ми не станемо єдині, то вони нас виженуть із нашої землі. Якщо ми зараз здамося, то як ми будемо в очі дивитися своїм дітям?

Ми не будемо залишатися осторонь, тим більше, що маємо військову спеціальність, фахівці якої зараз в дефіциті.

Коли ми будемо, як один кулак, нам ніхто не страшний!

Що недопустимо на війні: страх, паніка, безпечність.

Що має бути в людях: віра, єдність, братерство.

І ми вистоїмо. Ми обов’язково вистоїмо.

Читайте також: Від 24 лютого у Миколаєві — 95 загиблих. Обстріли півдня України тривають
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися