Легендарний барк підняв прапор України на знак солідарності з Херсоном та Україною

Гард.City

19 березня 2022 16:00

Легендарний барк «Товариш», який нині базується в німецькому Штральзунді, підняв на своїй щоглі прапор України на знак підтримки Херсона та України. Читайте про «Корабель мрії» на Гард.City.

Багато хто з українців, херсонців та гостей Херсона пам'ятає прекрасний трищогловий вітрильник, котрий швартувався на набережній Дніпра. Авторка цієї статті з мамою у 1990-х роках теж побували на борту барка «Товариш», тож нам він особливо дорогий.

Корабель має довгу, цікаву та непросту історію, у якій були і підняття з морського дна, і перемоги в регатах, занепад та піднесення. Наразі легендарний барк перебуває в своєму першому порту приписки — Штральзунді в Німеччині, де йому повернули його перше імя — Gorch Fock. І наразі на щоглі вітрильника майорить український прапор на знак солідарності з херсонцями та усіма українцями!

Наводимо слова одного з керівників проєкту із відродження барка, Вульфа Маркварда:

Дорогі друзі з України і особливо з Херсона, всі думки друзів з Німеччини зараз про вас. Щодня. Особливо невеличкої команди Горх Фока — екс-Товариша, на якому зараз ви може побачити прапор України, що майорить над Штральзундом

Історія Корабля мрії: 10 фактів

«Корабель мрії» — саме так називали цей вітрильник у всьому світі.

Трищогловий барк був збудований за 100 днів на гамбургській верфі та спущений на воду 3 травня 1933 року.
Барк має 23 вітрила загальною площею 1857 квадратних метрів.
Перше ім'я корабля — Gorch Fock. Барк названий на честь німецького письменника-мариніста Ганса Кінау, котрий підписував свої твори псевдонімом Горх Фок.
Спочатку корабель був навчальним судном для німецьких курсантів, яких залучали до вступу у флот романтикою моря. У часи Другої світової слугував гуртожитком для моряків. 30 квітня 1945 року корабель обстріляли радянські танки, після чого його підірвали та затопили. Через два роки, у 1947-му, вітрильник підняла з морського дна штральзундська команда. Кілька років тривав ремонт, а у 1950-му вітрильник перейшов до радянського флоту згідно договору про репарації.
У 1951-му барк переданий Херсонському мореходному училищу умені Шмідта (нині — Херсонська державна мореходна академія), і став базою, де проходили практику херсонські та одеські курсанти. Понад 40 років барк був символом Херсона.
У 1957-му «Товариш» здійснив великий рейс із Чорного моря в Атлантичний океан, довкола Африки, до Індонезії та назад. А у 1972-му вирушив у трансатлантичний рейс до Бермудських островів із заходом на Тенеріфе, потрапивши на зворотньому шляху в ураган «Керрі» та щасливо повернувшися додому.
У 1974-му барк уперше взяв участь у Балтійській регаті «Operation Sail» та прийшов першим, подолавши дистанцію у 320 миль та випередивши на 16 годин і 15 хвилин свого найближчого суперника — німецький барк «Горх Фок II». У регаті також брали участь польський вітрильник «Dar Pomorza», датський фрегат «Georg Stage», радянський «Крузенштерн» та німецька бригантина «Wilhelm Pieck». У 1976-му узяв участь у регаті «Operation Sail-2» та прийшов першим до порту Санта-Круз-де-Тенеріфе.
Барк знімався у фільмі «Червоні вітрила» за твором Олександра Гріна та ще у 4-х десятках кінострічок.
У 1995-му вітрильник вирушив на ремонт у Великобританію, де виявилося, що ремонт потребує значно більше коштів, ніж передбачалося. У 2003-му штральзундське «Товариство друзів вітрильного флоту» викупило вітрильник, і він повернувся лдо свого першого порту приписки.
З 2005-го року барк під своїм першим ім'ям «Горх Фок» перебуває у гавані Штральзунда як плавучий музей.

Друзі вітрильника ведуть активну проботу над тим, щоб Корабель мрії знов вийшов у море. Вульф Марквард стверджує:

Перший рейс Горх Фока-Товариша буде в Херсон