Щорічно у третю неділю листопада в Україні відзначається День працівників сільського господарства. Щоб у нас з вами щодня на столі був хліб і до хліба, на українські поля виходять тисячі людей почесної і шанованої професії — тракторист. З одним із них — Павлом Миколайовичем Тихолазом, трактористом Державного підприємства «Дослідне господарство «Зелені Кошари» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» — журналістка Гард.City поспілкувалася у переддень свята.
Ще юнаком закінчив Маринівське СПТУ. Його батько теж працював трактористом, тож ще дитиною Павло ходив разом із татом на тракторну бригаду та в поле, спостерігав за роботою шоферів, вчився обходитися з технікою. До землі, як і до хліба, звикають з дитинства, згадує, як малим просився в кабіну до батька під час оранки та сівби. Так і народилася дитяча мрія стати трактористом.
Павло Тихолаз: «Робочий день тракториста починається о 8-й годині ранку, а влітку — о 7.30 з роздачі нарядів, технічного огляду транспорту, далі, в залежності від сезону, або беремо посівний матеріал, або засоби захисту та підгодовування рослин та їдемо на поле. Найважчі сезони — посів і жнива, тому що важливо всю роботу виконати у короткі терміни. Недарма кажуть — весняний день рік годує.
Взимку готуємо техніку до весняних робіт. Трактористи самі ремонтують своїх залізних коней, щоб не підвели у найвідповідальніші моменти. Тракторист повинен завжди бути уважним, слідкувати в процесі дня, щоб, наприклад, не забилася сівалка, не було просівів. Він має володіти знаннями та навиками багатьох сільськогосподарських професій: водія, власне тракториста, механіка, мати необхідні знання основних правил агротехніки».
Запитую у свого співрозмовника, чим відрізняється робота тракториста 30 років тому і нині і отримую відповідь, що зараз новіша техніка з кращими технічними характеристиками, тож працювати стало легше. Та не дивлячись на це, молодь не поспішає повертатися до села і йти на такі професії, всі хочуть бути програмістами, каже Павло Миколайович.
Це і постійний шум, пил, ненормований робочий день у гарячі періоди. Та й роботодавці шукають сумлінних, порядних, відповідальних працівників і ти маєш відповідати всім цим вимогам. «В моїй роботі нічого важкого немає, якщо любиш свою професію. Якби повернути життя назад, я б обрав би цю саму професію», — каже пан Павло, якого не лякають труднощі, а навпаки, приваблює романтика поля і чистого повітря, а ще він знає: праця хлібороба славна урожаєм.
Кажуть, що робота тракториста нині добре оплачується, тож запитую, жартуючи, чи бува не їздить чоловік на Bentley чи Maserati. «Ні, — сміється, — у мене досить скромне авто — Opel Astra».
Родина Тихолазів виростила двох дітей — сина і доньку, має чотирьох онуків, один з яких, теж Павло Миколайович, учень першого класу, мріє, як і дідусь, стати трактористом або комбайнером. Тож династія трактористів-хліборобів продовжується.
Павло Тихолаз попросив наше видання передати від нього привітання всім працівникам сільського господарства зі святом, побажати міцного здоров’я, родинного затишку й благополуччя. Гард.Сity приєднується до побажань і вітає бригадира тракторної бригади ДП «Дослідне господарство «Зелені Кошари» Володимира Григоровича Польового, який рішенням президії Національної Академії аграрних наук України нагороджений пам’ятною медаллю «100 років Національній академії Аграрних наук України» за значний особистий внесок в розвиток агропромислового виробництва та вагомі досягнення в професійній діяльності.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
