З 24 по 28 червня в Заліщиках Тернопільської області відбувалися Всеукраїнські змагання з судномодельного спорту. В змаганнях взяли участь 14 команд з 11 областей України. Збірна команда Миколаївської області посіла друге командне місце. Від Первомайська виступали досвідчені судомоделісти Андрій Мурзак, який посів перше та третє місця, та Ілля Петрусенко, який посів третє місце та виконав норматив кандидата в майстри спорту України. Первомайців розпитав про враження Гард.City.
Це були перші змагання всеукраїнського рівня за два роки. Вперше після карантину судномоделісти з усієї країни зібралися, щоб перевірити стендові та ходові якості своїх кораблів, майстерність та вправність спортсменів. Місце проведення змагань здивувало: по-перше, своїм розташуванням, а по-друге — мальовничістю.
Артем Савва, керівник судномодельного гуртка Первомайського ЦНТТУМ:
— Поїздка дуже стомлива, 11 годин автобусом. Але місця гарні. Там вже починаються гори. Ми їздили на змагання за 5 км до ставка, а жили в дитячому літньому таборі поблизу руїн Червоногородського замку та Джуринського водоспада, що на річці Джурин. Поруч із водоспадом є залишки старовинного млина, а неподалік можна знайти галявину із карпатською суницею.
Змагання були, мабуть, найбільш складні за весь час: важка дорога, спека та несприятлива погода. Під час змагань на озері зчинився справжній шторм. Для моделей в масштабі 1:350 в перерахунку висота хвиль становила близько 10 метрів! Шість кораблів потонуло, причому один човен примудрився втонути двічі — запрошували водолаза, який їх дістав.
На Всеукраїнських змаганнях
Джуринський водоспад — мальовничий 16-метровий потрійний каскад 20 м завширшки, шум якого чутно здалеку. Вода тут освіжаюча, проте не надто холодна, тому у водопаді можна купатися. За легендою, водограй не природний, а рукотворний. Згідно однієї версії, він утворився під час облоги замку 1672 року, коли турки, прорубавши скелі, змінили русло річки Джурин, аби подолати водний потік. Друга версія запевняє, що водоспад створений для роботи водяного млина.
Історія зниклого міста не менш цікава. Червоногород отримав свою промовисту назву завдяки особливостям ґрунтів —- червоним піщаникам. Ще у 9 столітті тут була князівська резиденція, а Михайло Грушевський пише, що Червоногород був адміністративним центром свого часу. Замок переходив від литовських князів до поляків; його раз у раз прагнули захопити татари, турки, угорці й козаки.
На початку ХХ століття переважною більшістю населення Червоногороду були поляки; після Другої світової їх вивезли, і місто залишилося покинутим. Були спроби поселити тут лемків; збудувати гідроелектростанцію, аби привабити населення, проте жодна з цих спроб не виявилася вдалою. А оскільки Червоногородський замок не є історичною пам'яткою, тут не проводили реставраційних робіт. У 2013 році одна з башт частково зруйнувалася, і тепер лише півтори башти та руїни костелу нагадують про колишню велич Червоногороду.
От у яких визначних місцях пощастило побувати первомайським судномоделістам. Заради такого екскурсу можна витримати навіть довгу дорогу. Радує й друге командне місце, здобуте спільно із миколаївськими колегами.
Вітаємо, ви переглянули матеріал на Гард.City — незалежному первомайському інтернет-виданні. Якщо вам сподобався цей сюжет, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
