На черговій сесії Первомайської міськради мають розглянути проєкт звернення до Верховної Ради, Президента та Уряду на підтримку підприємців. Про це депутати вели мову ще на позачерговій сесії, коли також погоджували тексти двох звернень. Секретар ради Михайло Медведчук анонсував підготовку документа, який би урахував всі юридичні аспекти ситуації. Деталі — далі у статті.
Наразі на сайті Первомайської міськради доступний проєкт відповідного рішення сесії. Депутатам пропонують затвердити текст звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо захисту та збереження діяльності мікробізнесу в Україні у наступній редакції:
Звертаємося до Вас щодо нагального питання захисту та збереження діяльності мікробізнесу в Україні, які було спровоковано руйнівними та шкідливими рішеннями для держави у зв’язку з прийняттям законів України від 20.09.2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Зазначаємо, що закони №№ 128-IX, 129-IX направлені на фактичне знищення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Ці законодавчі норми передбачають посилення тотального контролю за мікропідприємництвом та сприятимуть розвитку корупційної складової та кримінальних схем тиску на мікробізнес. Окрім того, фіскалізація запроваджена законами № 128-ІХ, 129-ІХ створює ґрунт для монополізації споживчого ринку великим бізнесом і вбиває альтернативну пропозицію мікропідприємництва на ринку праці.
Норми, передбачені вказаними законами, не підтримуються переважною кількістю мікропідприємців, експертів, асоціацій, організацій та об’єднань, які представляють інтереси мікропідприємництва в Первомайській міській територіальній громаді та в цілому по країні.
Зазначаємо, що Державна регуляторна служба України провела обрахунок імовірних втрат ринку від запровадження норм вказаними законами і констатувала підвищення витрат мікропідприємців на процеси адміністрування пов’язані з запровадженням фіскалізації.
Державна регуляторна служба України публічно розмістила інформацію про результати попереднього аналізу регуляторного впливу запропонованих ініціатив. Прогнозні витрати бізнесу, насамперед, платників податків другої та третьої груп єдиного податку, від реалізації положень законів №128-ІХ, 129-ІХ становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування класичних реєстраторів розрахункових операцій, а за умови застосування програмних РРО становитимуть понад 8,53 млрд грн.
Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження класичного РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозно складуть 11,128 млрд грн.
Окрім того, Державна регуляторна служба вказала на зростання перевірок відповідними службами за результатами реалізації законів № 128-ІХ, 129-ІХ, що у свою чергу негативно відобразиться на бізнес активності.
Як наслідок, прийняті закони № 128-ІХ, 129-ІХ спонукають мікропідприємців до піднімання ціни на товари та послуги, що вони реалізують, а споживачі України отримають суттєве підняття роздрібних цін, що може привести до підвищення соціальної напруги.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачено застосування механізму так званого «кешбеку», який попри морально-етичні суперечності несе потенційний ризик кримінального тиску на мікробізнес. З метою отримання винагороди за інформацію щодо невидачі чеку чи видачі чеку не на всю суму, ймовірність запровадження шахрайський схем і кримінальних дій тиску на мікробізнес надзвичайно висока.
У зв’язку із тим, що прийняті закони передбачають значне подорожчання процедур адміністрування податків для мікропідприємництва та робить мікробізнес неконкурентним у порівнянні з великим бізнесом, в подальшому це може призвести до закриття суб’єктів господарювання фізичних осіб-підприємців, що провадять свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Закриття діяльності мікропідприємцями чи їх бізнес еміграція може привести до катастрофічних наслідків.
За результатами опрацьованої публічної інформації та провівши чисельні дослідження та консультації, ми стверджуємо, що дія законів № 128-ІХ, 129-ІХ знівельовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а реалізація їх положень матиме негативні наслідки для Первомайської міської територіальної громади, для економіки України в цілому та посилить соціальну напругу в суспільстві. Закони спричиняють фактичне знищення мікропідприємництва, бо в сьогоднішніх реаліях виключно спрощена система оподаткування, обліку та звітності дає можливість розвивати бізнес ініціативу в Україні. Закриття діяльності мікропідприємцями спричинить втрату великої кількості робочих місць у Первомайській міській територіальній громаді та суттєво скоротить надходження в бюджет даного міста.
У зв’язку з вищезазначеним та з метою недопущення негативних економічних наслідків, погіршення інвестиційного клімату в Первомайській міській територіальній громаді та в цілому по країні, посилення соціальної напруги в суспільстві, звертаємось до вас із проханням прийняти рішення :
- терміново розглянути та ухвалити законопроєкти № 3993 та №№ 3853-1(2) (розроблені з урахуванням законопроєктів №№ 2644, 2645);
- утворити при Президентові України постійно діючий консультативно-дорадчий орган, що буде опікуватися розвитком мікропідприємництва в Україні. Цей орган повинен бути створений на паритетних засадах участі в ньому представників влади та представників мікропідприємництва;
- усі зміни до законодавства, що стосуються умов ведення діяльності мікропідприємництва, вносити виключно після їх обговорення з представниками мікробізнесу та ґрунтовного прогнозування їхніх наслідків. Головним критерієм реформ в Україні має стати зменшення втручання чиновників у господарську діяльність;
- провести реформи Державної податкової та Державної митної служб України у відповідності до стандартів ЄС для забезпечення прозорих та простих процедур стягнення податків, розмитнення товарів, яка передбачає усунення будь-яких проявів корупції;
- запровадити мораторій на перевірки мікробізнесу всіма контролюючими органами до завершення реформи Державної податкової та Державної митної служб України у відповідності до стандартів ЄС;
- запровадити мораторій на всі види перевірок усіма контролюючими та перевіряючими органами до моменту зняття обмежень, запроваджених законодавчою та виконавчою владою, під час існуючої загрози епідемії коронавірусної інфекції в Україні, дії надзвичайного стану чи карантину;
- приймати зважені рішення стосовно карантину, в умовах імовірної загрози епідемії коронавірусної інфекції в Україні (COVID-19) та вжити всіх заходів для дотримання конституційних прав та свобод і недопущення обмеження діяльності малого та мікробізнесу, забезпечивши рівні можливості для всього бізнесу без виключень.
Що передувало зверненню
Громадський рух #SaveФОП утворився у 2019 році. Його учасники виступають за зменшення фінансового навантаження на малий та середній бізнес шляхом продовження для приватних підприємців спрощеної системи оподаткування та проти тотальної фіскалізації. На підтримку руху до Президента та Уряду уже звернулися 31 міська, 8 обласних та 3 районних ради.
З грудня 2020 року підприємці зібралися на податковий майдан у рамках акції #SaveФОП. Мітингувальники чергували протягом тривалого часу, наголошуючи на своїх вимогах. Найбільші сутички відбулися 15 та 22 грудня 2020 року.
Первомайські підприємці долучилися до участі у акції.
Що маємо стосовно ПРРО зараз
Тим часом, 1 грудня 2020 року Парламент ухвалив Закон, яким відтермінував на рік (до 1 січня 2022 року) обов'язкове застосування РРО (ПРРО) для ФОП — платників єдиного податку ІІ та IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для І групи платників єдиного податку, але крім тих, які проводять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
У законі передбачили скасування штрафних санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у реєстраторах розрахункових операцій (програмних реєстраторах розрахункових операцій).
Крім того, до 1 січня 2022 року продовжили застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій.
Із документа виключили норму щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.
Але з 1 січня 2021 року РРО є обов'язковим при:
- наданні платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
- у випадках, коли обсяг їх доходу ФОПів ІІ-IV групи, які є платниками єдиного податку, перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, незалежно від обраного виду діяльності ( 1 320 000 грн з урахуванням мінімалки у 6 тисяч з 1 січня)
Із переліку виключили:
- інтернет-торгівлю;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами;
- діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів;
- реалізацію текстилю та продаж автозапчастин.
На сайті ДВС наголошують, що ПРРО можна застосовувати на різних ґаджетах: смартфоні, планшеті, комп’ютері, а також зареєструвати через Електронний кабінет, можна використовувати у режимі офлайн. Програмні реєстратори пропонують закачати на сайті ДФС за посиланням, зазначивши, що скачування та підтримка Програми безкоштовні.
РРО не вимагатимуть застосовувати, якщо споживачі замовляють послуги через інтернет і розраховуються із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.
Проте, з 1 серпня 2020 року в разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва, після якого доведеться застосовувати РРО та/або ПРРО — 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
