З Яном Островським, власником торгової марки «Стодола», ми спілкувались понад рік тому. Тоді у нього були великі плани з розширення виробництва органічної продукції. Карантин так чи інакше зачепив усі сфери бізнесу. Тож ми вирішили розпитати у Яна, як йому вдалось зберегти аграрний бізнес в умовах карантинних обмежень.
Виклики, з якими впорались
BG Image
BG Image
Проблем виникло багато
Насіння ми завозимо лише з Європи, бо в Україні немає сертифікованого органічного насіння. У зв’язку з закриттям кордонів не вдалось вчасно його завезти й це поставило під загрозу увесь сезон. Довелось провести цілу спецоперацію. Трохи запізнилися, тому висаджували в авральному режимі.
Виникла проблема і з працівниками: люди були налякані, не хотіли працювати — і їх можна зрозуміти. Лише зараз все налагодилось.
Наразі ми сконцентровані на добудові цеху. З цим теж пов’язані певні проблеми: техніки, які мають підключати обладнання, не приїжджали через карантинні обмеження. Не працювали фірми, які займаються обладнанням, будівельні магазини. На липень запланована сертифікація: мають приїхати європейські інспектори, які сертифікуватимуть поле, цех, тому до того часу його потрібно запустити. Тому працюємо навіть вночі. Шляху назад немає, бо інспекція замовлена та оплачена.
У продажах карантин пішов нам на користь. Люди рідко ходили в магазин, товари замовляли переважно онлайн і такі, які довго зберігаються. Для нас це була хороша можливість знайти нових клієнтів. Багато хто з постійних клієнтів виїхав з обласних міст: вони нам телефонували і просили вислати продукцію поштою. Поки що роздріб ми не продаємо через інтернет, маємо восени запустити, тож довелось терміново, в телефонному режимі вирішувати ці питання.
Що ж до міжнародного співробітництва — ми усі перейшли в Zoom: проводили там усі конференції та перемовини. Довелось опанувати його на професійному рівні. Усі попередні домовленості діють, тож після запуску цеху ми маємо відправити партнерам тестові партії. Тут все в штатному режимі. Якщо їх все влаштує: якість (тут я впевнений), пакування, то вже наступного року будемо відправляти великі промислові партії. Вже є принципові домовленості з Великою Британією, ОАЕ, Німеччиною (там буде ексклюзивне дилерство, плюс хочемо зробити колаборацію).
Однією з головних задач було не втратити команду. Тому ми намагались всіляко підтримати людей, чимось їх зайняти: переводили на роботу з підготовки замовлень. Звісно, хтось поїхав у велике місто. Але кістяк ми зберегли — і це тішить. Знайти нову людину, навчити її всім тонкощам — це займає час і викликає багато проблем. Новий працівник обов’язково припускається помилок. Клієнт же коштує дорожче, ніж утримати людину. Свого часу я працював в компанії Procter&Gamble і у них був слоган: «Якщо завтра згорять всі наші заводи, то протягом року-двох ми зможемо їх поновити. Але якщо від нас підуть усі люди, ми не відновимось ніколи».
Підтримку держави ми не відчули. Хоча це й декларується: рік допомоги органічному вирощуванню, та поки це лише декларація намірів. Реальної ж допомоги немає. У Львівській області виробникам повністю компенсують витрати на сертифікацію. В Миколаївській області такого немає. Я завжди кажу, що основна функція держави — не заважати, а хороший підприємець усе зробить сам.
Підтримка один одного
BGImage
BGImage
BGImage
Ми створили асоціацію крафтових виробників України, поки що в рамках фейсбук-спільноти.
Наразі це просто група у месенджері і долучитись можна, сконтактувавши особисто зі мною чи іншими членами групи. Тут ми знайомимось, обговорюємо проблеми: особливості роботи з магазинами, логістичні проблеми, перевізників. Питання у всіх однакові і якщо хтось вже знайшов рішення проблеми — ділиться з іншими. Це дуже допомагає, особливо новачкам у бізнесі. Дає змогу зекономити час і кошти.
Гадаю, найближчим часом ця асоціація вийде назовні. Зокрема, хочемо здійснювати законотворчу діяльність. Зараз є закон про те, хто такий крафтовий виробник. Та складається враження, що його писала людина, яка немає про це жодного уявлення: які наші проблеми, що таке крафт. Тому ми хочемо домогтися в ньому правок. Якщо ми виступатимемо поодинці, нас не почують. Будемо разом — усе вийде. Наразі ми напрацьовуємо модель комунікації з зовнішнім світом.
Хочеш бути першим — готуйся до складнощів
Цього року плануємо до запуску близько 50 продуктів в різних категоріях. Наприклад, снеки: чіпси з чорної кукурудзи, капусти кейл, фенхелю, пастернаку, чорного кореню скорцонери, які будуть в біоупаковці з кукурудзяного крохмалю. Лише за добу в компостері вона повністю розкладається. Друга група товарів — це соуси.
Є й нова категорія: «українські супер-дрінки», як я їх називаю. Маленька пляшка 0,33, яка буде комплектуватись біорозкладною трубкою з очерету. В супер-дрінки буде входити пюре з овочів: мускатного кабака, пюре броколі, кольрабі, різних капуст з додаванням ягід, які в Україні вважаються «суперягодами»: суниця, лохина, фізаліс, мангольд. Плюс насіння, яке тут вважається суперфудом: насіння льону, амаранту. Ми не все вирощуємо, тож доводиться шукати партнерів, які цим займаються, оскільки абсолютно усі складові мають бути органічними — починаючи з насіння і закінчуючи цукром та оцтом.
Ще будуть готові страви — супи в реторт-пакеті. Це металізоване пакування, яке достатньо кинути в окріп і за 5 хвилин отримати готовий і корисний суп.
Отримали запит від європейців на вирощування мініперців різних кольорів. Та цього року ми ще не відпрацювали технологію. А без цього закладати великі площі ризиковано.
Цьогоріч готуємо близько 20 сортів. Якщо все вийде, відправимо тестову палету і наступного року зможемо працювати з великими об’ємами. Якщо запропонуємо цей перець в органічній якості — будемо першими на ринку.
Головна наша задача зараз — закрити за сезон напівфабрикати, переробити продукцію з поля. Готуємо площі для зберігання сировини, бо може статись, що можливості виробляти продукцію не буде, а сировину потрібно зберегти. Якщо ж знову введуть обмеження, у цеху зможе працювати декілька людей — робитимуть, скажімо, соуси невеликими партіями.
Органічне виробництво — складна, але перспективна сфера
BG Image
BG Image
Європа заявила про свої плани протягом наступних 10-20 років збільшити процент органічної продукції до 20-25% від загального ринку харчових продуктів.
Це дуже великий показник. Сьогодні у скандинавів, німців частка органічної продукції становить десь 10%. Для нас це велика можливість — коли європейський ринок на стільки зросте, ми будемо вже готові дати продукцію.
Це те, що зараз демонструють ягідники та яблучники, які впевнено займають ніші на європейському ринку. Ми становимо реальну загрозу для конкурентів, тому що наш товар якісний.
Хоча, це важкий бізнес. Кажуть — це надійний спосіб втратити гроші. Та Україна йде вперед. За останнім аналітичним звітом від Європейського союзу, ми стали другими за імпортом органічної продукції до Європи, після Китаю. Звісно, переважно це сировинні продукти: пшениця, технічні культури. Та це вже результат. Українські виробники зарекомендували себе як надійного постачальника. Тепер потрібно збільшувати додану вартість: переробляти продукцію і пропонувати ринку готовий продукт.
Виробників ставатиме все більше, бо й великі магазини в них зацікавлені: Сільпо, Ашан з програмою фермерської продукції, преміум супермаркети, магазини сертифікованої органіки.
Треба робити висновки і змінюватися
Треба бути готовим до того, що ця ситуація може повторитись: сьогодні пандемія, завтра — якийсь інший вірус. Але ми бачимо, що бізнес може бути паралізованим в один момент. Тож вкрай необхідно мати фінансовий запас, щоб пережити цей період.
Ми, зокрема, вирішили займатись власною заготівлею насіння, щоб ні від кого не залежати в майбутньому.
Намагаємось піти від людської праці. В умовах обмежень у цеху може працювати усього декілька людей, які будуть обслуговувати обладнання. Іншого виходу немає, в сезон потрібно працювати. Це стосується і вирощування. Потрібні дрони, які зможуть кропити розсаду замість людей. Один оператор зможе і керувати дроном, і заливати добрива. Також потрібно відійти від ручної посадки розсади до автоматизованої. Вже є технології, які дозволяють висаджувати та вирощувати її без людей.
Цьогоріч ми таких інвестицій не маємо. Але про це необхідно думати, тому що ситуація може повторюватись щороку, а ставити під загрозу увесь сезон ми не можемо.
