У квітні 2021 року 46-та ракетна дивізія відзначатиме 80-річчя з дня створення. Тепер це не бойова одиниця, а унікальний у своєму роді Музей Ракетних військ стратегічного призначення. Про дивізію і про музей Гард.City розповіла Людмила Тарасенко, старший науковий співробітник музею.
Людмила Тарасенко
«Зі стрілецької — в ракетну, а потім — в музей»,— Людмила Тарасенко
У 2021 році відзначаємо ювілей 46-ї ракетної Нижньодніпровської ордена Жовтневої Революції Червонопрапорної дивізії. Історичний період її становлення як ракетної бере свій початок в шістдесятих роках минулого століття — до цього вона була 188-ю стрілецькою, а після — стала унікальним військово-історичним музеєм на базі однієї з її бойових стартових позицій.
Десятки тисяч зацікавлених відвідувачів з усього світу щороку прямують до історичної пам’ятки протистояння ядерних держав — Музею Ракетних військ стратегічного призначення, аби доторкнутися до історії особливого виду військ, подивитися на справжню ядерну зброю, дивуючись генію конструкторської думки, та зрозуміти масштаби загрози, яку вона несе, оцінивши, разом із тим, колосальний внесок України в ядерне роззброєння. Сьогодні це єдине місце в світі, де унікальні і, свого часу, надтаємні бойові ракети разом із інфраструктурою їх запуску зібрані в одну експозицію. Ця експозиція розповідає про особливості умов експлуатації ракетних комплексів, спеціальних засобів бойового управління та зв’язку, про воїнів-ракетників, — тих, хто в мирний час виконував бойові завдання особливої державної важливості.
Щоправда, ще якихось двадцять років тому і мріяти не можна було про відвідування подібного засекреченого об’єкта — тут знаходилася одна з бойових стартових позицій уніфікованого командного пункту 46-ї ракетної дивізії, яка за історично невеликий період існування пройшла складний, але звитяжний шлях становлення, розвитку та ліквідації.
А починалося все навесні 1941 року, коли у складі 16-го стрілецького корпусу Прибалтійського військового округу в литовському місті Каунас формувалася 188-та стрілецька дивізія.
В 1944 році дивізія у складі 37-ї армії визволяла Україну. За успішні бойові операції щодо розширення плацдарму на Дніпрі та визволення Нижнього Придніпров’я їй присвоєно почесну назву «Нижньодніпровська». За відмінні бойові дії та масовий героїзм під час звільнення міста Кривий Ріг 188-а Нижньодніпровська стрілецька дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора. Навесні 1944 року воїни дивізії з важкими боями звільняли від фашистів міста Роздільна, Балта, Вознесенськ, — населені пункти, де невдовзі будуть дислокуватися частини 46-ї ракетної дивізії.
За роки існування на озброєнні дивізії були різні типи ракет, до того ж вона постійно переозброювалася на нові сучасні бойові ракетні комплекси. Про це свідчать нагороди дивізії: у 1978 році за освоєння нової техніки, досягнуті успіхи в бойовій підготовці, дивізія нагороджена орденом Жовтневої Революції та двічі, у 1973 та у 1987 рр., — вимпелами Міністра оборони СРСР «За мужність і військову звитягу».
Першими командирами дивізії були полковник Хоменко Іван Антонович та генерал-майор Колотій Олександр Ілліч. Потім, передаючи естафету один одному, йшли генерал-майори:
- Гаврилов Герман Дмитрович,
- Лапшин Микола Васильович,
- Шабельник Іван Михайлович,
- Сергеєв Ігор Дмитрович,
- Регентов Юрій Павлович,
- Горинцев Василь Васильович,
- Толубко Володимир Борисович,
- Філатов Микола Михайлович,
- Ілляшов Олександр Авксентійович.
- Останнім командиром дивізії був полковник Вайлупов Олександр Михайлович.
Значення історичного етапу існування 46-ї ракетної навіть важко переоцінити. Можна по-різному трактувати вплив тих чи інших подій, які відбулися за ці роки, але професіоналізм ракетників, система озброєння, інфраструктура дивізії, завжди викликали і викликатимуть почуття гордості. Проте, у 1993-2002 роках дивізія у складі дев’яти полків, маючи на озброєнні ракетні комплекси останнього покоління, які знаходилися на бойовому чергуванні в постійній бойовій готовності, починає ліквідаційні заходи із знищення ракетно-ядерної зброї в Україні і припиняє своє існування.
Та, немов птах фенікс із попелу, 46-та ракетна дивізія відновилася, але вже в іншій якості, — «з метою збереження історії про існування та ліквідацію стратегічних наступальних озброєнь в Україні», центральну бойову стартову позицію уніфікованого командного пункту 309-го ракетного полку 46-ї ракетної дивізії 43-ї ракетної армії з наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами ракетного комплексу було збережено в робочому стані і перетворено на Музей Ракетних військ стратегічного призначення — філію Національного військово-історичного музею України.
Відтепер музей, метою якого є відтворення музейними засобами військової історії, бойової діяльності військових формувань 43-ї ракетної армії, збереження та популяризація унікальних реліквій Ракетних військ стратегічного призначення та Збройних Сил України, служить дієвим засобом формування у молоді поваги до бойових національних традицій.
Музей подовжує славні традиції дивізії, веде плідну роботу з ветеранами-ракетниками, які є прикладом служіння народу та державі у наші дні. Користуючись нагодою, словами вдячності хочемо відзначити найактивніших: полковників запасу Павлова В. М., Токаленка О. Б., Тарасенка О. Є., Литвиненка І. О.; підполковників у відставці Пашинова О. О., Наріжного В. Б., Кропивка В. І.; майорів у відставці Славнікова Є. Є., Кучерука В. І., Нечитайла Г. І. та інших. Ветерани і сьогодні продовжують бути у строю — допомагають музею у роботі з патріотичного виховання підростаючого покоління.
Колективом музею РВСП, на чолі з його директором Рахлицьким Сергієм Олександровичем, та ветеранською організацією зроблено велику роботу, аби знайти та запросити на святкування ювілею дивізії тих, хто свого часу проходив службу в 46-й ракетній дивізії, — доля їх розкидала по всьому світу. На гостей святкування чекає цікава екскурсія по експозиціям музею. Окрім цього, організатори свята підготували низку заохочувальних заходів, але нехай це залишиться приємним сюрпризом на день святкування.
Цього знаменного дня хотілося б згадати всіх тих, хто був причетний до історії загальнодержавної відповідальної справи захисту країни, адже за роки існування дивізії пройшли школу служіння Вітчизні тисячі військовослужбовців.
Вітаємо весь особовий склад 46-ї дивізії — стратегічних ракетників з ювілеєм, — а їх є з чим привітати і є що згадати — бажаємо всім миру, здоров’я, щастя, довгих років життя, міцності духу та всіляких гараздів.
І, як завжди, раді бачити вас в Музеї Ракетних військ стратегічного призначення!
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
