Я не можу назвати своє життя монотонним. Нудьгувати насправді геть нема коли. Але щоденна рутина та інші страви таки кошмарять. Тому ось мій рецепт — вигадати собі якусь не зовсім звичайну, іноді геть нелогічну задачу, яка точно відволікає та розряджає. Отже, буду ділитися з вами своїми заморочками — раптом комусь стане в пригоді. А як ні — точно посмієтесь. А сміх, кажуть, життя продовжує.
Умова: скупити додому продукти, обов'язково в обидва кінці крутити педалі. Ровер по ринку тягати із собою (тим більше, що велопарковки все одно там немає).
Додаткові складнощі: я вирішив додати собі проблем і залишив вдома рюкзак. Натомість взяв еко-торбинки та багаторазові пакети. Перевірю ставлення торговців до еко-активізму та довкілля.
Як це було
Пересування по ринку з ровером в руках, як ви розумієте, задоволення таке собі. Боїшся наїхати на когось чи зачепити. Передбачливі люди, "колеги по шопінгу", аби не бути зачепленими, для профілактики шарпають та смикають іноді ровер. Але на відсотків 70-80 ставляться нормально, загалом проблем не виникає. Аби перевірити громадян на совість, паркую ровер до порожньої ятки біля молочного корпусу, сам ховаюсь і спостерігаю 15-20 хвилин за реакцією. А реакції жодної! Хіба пару хлопчаків прийшли та перерахували зірки на касеті, запевниши один одного, що так багато раніше не бачили.
Екокультура
Тут також переважно порадували. На прохання не класти продукти в пакет, замість цього в судочки чи мої кульочки — переважна кількість торговців реагує схвально. Найяскравіші цитати: "А, ви за борьбу с чистотой?", "От молодьож молодці, про шось думають, тепер і вмирать не жалко", "Грін піс? Ага, ну а шо, добре, правільно! Бо раньше як було — возьмеш отої ковбаси, в бумагу завернеш, і ніякого тобі целофану, а бумагу тоді ше собаці, шоб вилизувала! Ото жизнь була. А щас шо? Бардак...". Інші, хто реагував з подивом, прохання попри можливу внутрішню незгоду, все ж виконували.
Шлях додому
Для мене то була найскладніша місія. Уявляємо собі — усі сумки на рамі ровера повні, на обох плечах висять повнісінькі екоторбини, педалі крутити неможливо. Але умови є умови. Тому, зрештою, таки доїхав. Продукти майже не постраждали, дорогою жодного разу не впав, нікого не переїхав, одного разу потрапив у кадр якихось дівчат. Відео обіцяли скинути, але поки що мовчать. Словом — перша заморочка done!
