4 вересня на екрани українських кінотеатрів вийшов документальний фільм відомого тревел-блогера Антона Птушкіна «Антарктида». Захопливо про наукову діяльність станції «Академік Вернадський», життя пінгвінів та зміни клімату Антарктики — у кінострічці.

Фото: кадр із фільму «Антарктида»

Цей фільм вам не захочеться перемотати

Острів Галіндез територіально знаходиться далеко від нашого краю, та й загалом неблизько до цивілізації з усіма її благами, а проте саме серед криги, снігу та в міру вгодованих пінгвінів розташовується українська дослідницька станція «Академік Вернадський». Щорічно на острові функціонує українська антарктична експедиція, з якою Антон Птушкін провів кілька днів.

Наша подорож починається в Чилі, у місті Пунто-Аренас. Саме тут ми разом із режисером і полярниками ювілейної, тридцятої експедиції, робимо перші кроки на судно «Ноосфера» — колишній королівський криголам, викуплений українцями фактично за безцінь. Всього на перезмінку двадцять дев’ятій експедиції вирушили тринадцять учасників — постійних, як керівник-метеоролог Олександр Полудень чи геофізик Андрій Сопін, і першопрохідців, хто вперше лишався на станції на зимівлю. Разом із науковцями на «Ноосфері» команда життєзабезпечення: системний адміністратор, механік, дизелист-електрик, а також лікарка, яка має вміти лікувати все і трохи більше, та кухарка, різноманітна та поживна їжа якої оберігає не тільки шлунки людей, але і їхнє ментальне здоров’я.

На початку фільму ви побачите в титрах чи то нагадування, чи то попередження: співчуваю, але ви в кінотеатрі, тож промотати нудні моменти не вийде. Маю для вас ще одне: вам і не захочеться перемотувати.

Цей фільм, безумовно, про важливість української присутності на острові. Йдеться про масштабність, йдеться про науку, йдеться, насамперед, про вплив, який ми там маємо як Консультативна Сторона. Але також це про природу. Про те, що дивлячись на відео з хвилями, у голові зникає нав’язливий шум: проблеми, тривожність, невпевненість. Про те, що можна дивитися на айсберги та фантазувати, на що вони схожі, як це люди роблять із хмарами. Це про втечу від всього й усіх на півтори години у світ, де пінгвіни-діти переслідують пінгвінів-батьків, бо вони зголодніли, а кити у грайливому настрої ледь не перекидають човен.

«Антарктида» — прекрасний проєкт для ескапізму. Тож віднайдіть у своєму щільному графіку півтори години вільного часу та йдіть у кінотеатр, бо я запевняю вас, єдине, що вас хвилюватиме в цей момент — це океан.

Про режисера: Антон Птушкін — український тревел-блогер, журналіст і режисер. «Антарктида» — не перша його документальна стрічка, у 2024 році вийшла щемка робота, яка відгукнулася багатьом українцям: «Ми, наші улюбленці та війна».

Фільм мав рекордний для української документалістики касовий збір, проте вже за перші вихідні кінопрокату «Антарктида» змогла його перевершити: зібрано вже понад 7,2 млн гривень.

Довідково: ескапізм — це різновид психологічного захисту, коли людина тікає від реальності у вигадані світи.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися