13 липня минуло 10 років від дня останньої зустрічі ветеранів футболу Первомайська. З цього приводу спогадами ділиться Леонід Чебанов — капітан футбольної команди ДЮСШ м.Первомайськ, гравець ФК «Спартак» Первомайськ, чемпіон та володар Кубку Миколаївської області, доцент Київського національного університету будівництва та архітектури, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник.

Фото: з архіву автора

«Зірка» — «Авангард». 1960-ті

Мої перші спогади про футбол, — походи малим хлопчиком разом з батьком, покійним Чебановим Сергієм Івановичем, на початку 60-х років, на міський стадіон. Тоді була «заруба» між армійською «Зіркою» (спортивна рота базувалась в Будинку офіцерів на вулиці Жуковського, а тренувались на футбольному полі, що було на місці нинішньої середньої школи №16) та «Авангардом» — завод ім. 25-го Жовтня. В дитячій пам'яті збереглися повний стадіон людей, яскрава атмосфера боротьби, емоції. Імена — прізвиська, вибачте, окремих футболістів – Ара, Шкалик, Юра – капітан та інші. Влітку футболісти «Зірки» ходили повз кручу на Південний Буг, на наш Кінський пляж. Давали нам, молодим, пограти справжніми шкіряними м’ячами. Загравали до наших дівчат. Ми пригощали солдат фруктами та ягодами.

Далі — кожного року заїжджали до нас в місто тоді майстри спорту зі столичного СКА. І наш воротар, зварювальник Сергій Гонзар (на трибунах ще кричали Салєй), навіть відбивав в тих іграх пенальті. А вболівальники говорили, що його мають забрати до Києва. Грала з киянами збірна міста, до складу якої згодом приєднався і молодий футболіст Леонід Кривицький, який після важкої травми в Миколаєві завершив кар'єру. А відтак, переїхав із сім’єю до Первомайська.

Ера Леоніда Кривицького

Вся подальша історія футболу в Первомайську до кінця 90-х років пов’язана якраз із іменем цієї людини, Заслуженого тренера України з футболу, Заслуженого працівника фізичної культури України, Почесного жителя міста Первомайська Леоніда Григоровича Кривицького.

Спочатку юнаки ДЮСШ виграли південну «зону» УРСР, і у нас проходив чвертьфінал юнацьких змагань СРСР. Були команди із Грузії, Узбекистану, Білорусі, інших республік. Приз кращого півзахисника отримав юний Костянтин Доценко.

А ми в цей час грали на призи «Шкіряного м'яча» в районі вулиці Коротченка (футбольне поле було на місці танка). Опікувався турніром тоді другий секретар міському комсомолу Валерій Бобина. Команди були «Зірка» (Виємка — кінський пляж), «Гурнік» (4 школа), «Іскра» (цукровий завод, Дроздовка, 9 школа), «Птічка» (8 школа) тощо. Ентузіаст футболу Олександр Забєлін зумів створити в школі №9 команду, яка виграла з часом Всесоюзний фінал змагань «Шкіряний м'яч», що проходив в Миколаєві.

Фото: з архіву автора

На базі тієї команди ДЮСШ була організована команда майстрів «Будівельник» (ПМК-7, в подальшому ПМК-193 тресту «Миколаївсільбуд», начальник Василь Шеїн). Команда грала в другій лізі класу «Б». Саме майстри цієї команди Валерій Михайловський (покійний, капітан команди), Михайло Кравець, Костянтин Доценко, Юрій Бондарєв, Олег Черняк, Юрій Колісниченко, Володимир Непом’ящий зображені на першому фото. А м’ячі майстрам подавали та грали в перерві на все поле «молоді», із групи тренера Валерія Бабича (нині покійного). Серед них був і автор. Подавали м ячі майстрам, тренувалися, грали, змагалися школами та дворами (на фото кубок вручає голова спорткомітету Володимир Петров). Виїжджали на турніри по Україні, в Молдову, Крим, а також на ігри «Динамо» до Києва.

Фото: з архіву автора

Футбол у місті любили і підтримували

Допомагали дітям-футболістам різні добрі люди. Робітники машинобудівного заводу ім.25 Жовтня, депутат Верховної ради СРСР Вовк разом із кавалером ордена Леніна Петром Ткаченком облаштували футбольне поле на вулиці Свердлова, з серйозною назвою «Лужники».

Згадуємо тепло покійних друзів Віктора Козлова, Бориса Єфремова, Олександра Когута, Олександра Бикова, Юрія Мельника, Миколу Ткаченка, Віктора Богачука, Миколу Платановського, Юрія Голикова, Володимира Сивова та інших.

Повага та привіт Петру Літвінову, Миколі Повознюку, Олександру Ткаченку, Юрію Шевченку, Юрій Заботкіну, Михайлу Рихальському, Миколі та Олександру Брижатюкам, Миколі Фостачуку, Олександру Гребешку, Івану Шабельнику, Леоніду Медведенку, Олександру Волошину, Олексію Ваганову, Дмитру Доценко, Олександру Паламарчуку та іншим друзям.

Були збірні області та України, спаринги з РСШІ (тренер Віктор Киянченко), призи та нагороди. Зокрема, Паламарчук, Платановський та Фостачук вибороли в Коростені у складі збірної області бронзові медалі юнацької першості України.

Далі команда майстрів мала назви «Спартак», «Фрегат», «Дизельмаш». З перервами команда з Первомайська брала участь у першості України. До керівництва командами залучались вихованці Леоніда Григоровича Вадим Чебаков та Петро Тупчій (нині обох вже нема серед нас), а також Костянтин Доценко.

Фото: з архіву автора

Первомайськ — тренувальна база столичного «Динамо»

Особливе місце в історії футболу Первомайська належить зустрічам з київським «Динамо». Наш тренер дружив з тренером киян М.М. Команом. Тому динамівці часто, частіше, ніж в інших великих містах, бували в нашому Первомайську основним складом. Зокрема, чемпіони СРСР 1971 року Бишовець, Мунтян, Пузач, Хмельницький, Сосніхін, Доценко, Самохін. Та молоді тоді Фоменко, Решко, Трошкін, Буряк, Блохін, Зуєв, Дамін, Слободян, які згодом, в 1975 році, виграли Кубок кубків та Суперкубок Європи. У нас, в Первомайську, вони відпрацьовували нові тактичні схеми та комбінації. То було величне свято футболу. Бачити вживу легенд футболу на зеленому полі, на стометрівці від стадіону до ресторану «Південний Буг» дорогого коштувало.

Фото: з архіву автора

Далі було чемпіонство «Юності» на всесоюзних змаганнях, перемоги над збірною Києва на стадіоні «Динамо». На стеллі, що побудована біля Центрального стадіону в місті Миколаєві з нагоди 200-річчя футболу, згадуються імена первомайців Кривицького та Доценка.

Сьогодення первомайського футболу

В незалежній Україні розвитку футболу в місті сприяли також вихованці Леоніда Кривицького — Микола Ткаченко (нині покійний), Костянтин Доценко, Володимир Глушко, Микола Флакей, Іван Мілько. За підтримки керівництва міста, депутатського корпусу команда МФК «Первомайськ» виступала в Аматорській лізі України.

Є впевненість та надія, що після Перемоги футбол в нашому рідному місті набуде подальшого розвитку.

На фото – червень 2023 року. Амстердам, Нідерланди. Після Міжнародної тепличної виставки GreenTech- 2023 виїжджаємо на авто Tesla. До Києва 2500 кмНа фото – червень 2023 року. Амстердам, Нідерланди. Після Міжнародної тепличної виставки GreenTech-2023 виїжджаємо на авто Tesla. До Києва 2500 кмФото: з архіву автора

P.S. Прошу вибачення у разі якихось неточностей у тексті. Можливо, когось чи щось забув — ненавмисно. Дякую за допомогу в підготовці матеріалів друзям Петру Літвінову, Миколі Повознюку та Миколі Флакею. Запрошую до спогадів про футбол, інші види спорту, первомайців.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися