Добігає свого завершення 2022-й, який для усіх українців став роком переосмислення та переоцінки цінностей. Він змінив нас усіх, і хоча ця трансформація відбувалася через біль та втрати, у масштабах нації ці зміни, як не дивно, на краще. Тому що ми стали сильнішими, згадали своє минуле, а отже, зможемо перемогти ворога та створити для України щасливе майбутнє.

Яким 2022-й був для мене? Не вмію писати коротко, але спробую. Кожен місяць визначити одним словом та одним фото зі свого архіву. Тільки для лютого світлин буде більше.

Січень — невизначеність

На кордоні клубочаться ворожі війська. Майбутнє наче в тумані.

Грудень 2021, центральна площа ПервомайськаГрудень 2021, центральна площа ПервомайськаАвтор: Юлія Савва

Світлина з минулого. Пам'ятаєте, як головною новиною міста була ковзанка? І зверніть увагу на кольори.

Лютий — страх

Туман згустився і став темною ніччю. Ми до останнього не вірили, що це станеться, але це сталося. Що робити? Куди бігти? Що буде? Ніхто нічого не знав.

Лютий 2022Лютий 2022

Ми вирішили залишатися у місті, проте покинули свій дім і переселилися у приватний сектор, поближче до підвалу. Вдягали на себе все, що могли, та сиділи там гуртом між картоплі та банок з помідорами, слухаючи, як тривожно гудуть сирени над містом. Проте віра у майбутню перемогу була вже тоді. Недарма напередодні вторгнення, 23 лютого, шляхом з Мигії мені трапилися на шляху ці мурали.

Юлія Савва
23 лютого 2022 року

Ця світлина теж із лютого 2022. Міст через Синюху.

Лютий 2022 рокуЛютий 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Березень — тривога

Безкінечні повітряні тривоги і така ж постійна тривога в душі. Проте треба було щось робити, і робили, хто що міг. Я могла дбати про дітей, батьків, котиків та писати. Саме під час війни надзвичайно ясно зрозуміла, що слово — також зброя. І меч, і твердая криця, про яку писала Леся Українка.

Березнь 2022 рокуБерезнь 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

На фото — вид з підвалу на весняне небо.

Квітень — весна

Вона почалася попри війну, а ЗСУ звільнили Київщину та потопили крейсер москва. Туман став потроху розвіюватися, а обрій яснішати.

Квітень 2022 рокуКвітень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Травень — любов

Люблю пізню весну, люблю конвалії та бузок, люблю цей місяць, бо народилася у травні. Через війну ми не змогли зібратися всією родиною та святкувати. Але напередодні у місті натрапила на ось таке.

Травень 2022 рокуТравень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

І справді, саме цього року стало зрозуміло, наскільки сильна любов до України. До свого міста. До свого дому, до своїх близьких. Прийшло розуміння того, що приводи для сварок нічого не варті, а те, що дає сили жити і радіти, — то любов. Пам'ятайте про це, коли зберетеся посварити когось чи нарікати на щось.

Давні підписники Гард.City, можливо, пам'ятають цей травневий допис: «Одне слово, тебе оберігає твоя здатність любити! — голосно сказав Дамблдор. — А це єдиний оберіг, що може чинити опір тій знадливій силі, якою наділений Волдеморт!»

Любіть Україну. Любіть своє місто. Любіть своїх близьких та себе. Разом переможемо!

Червень — краса

Навіть природа постійно нагадує про те, яка чудова наша Україна. Золоті поля під синім небом розгорнулися, як прапори, і повсякчас нагадували, за що ми б'ємося та стоїмо.

Червень 2022 рокуЧервень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Липень — праця

Наш сад-город за 20 км від міста, автівкою їздити не було змоги. Тож липень запам'ятався вояжами на ровері, туди — по холодочку рано-вранці, назад — у спеку, з повним наплічником абрикосів чи яблук, якими пригощали хлопців на блокпосту.

Липень 2022 рокуЛипень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Серпень — Незалежність

Свято попри все. Хай боротьба за волю ще триває, але вона завершиться нашою Перемогою, як цей малюнок первомайської художниці, котрий на світлині іще не завершений, проте був готовий до Дня Незалежності.

Серпень 2022 рокуСерпень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Вересень — віра

Саме на початку вересня ЗСУ блискавично звільнили Харківщину. І саме наприкінці вересня у повітрі вперше з часів Карибської кризи згустилася ядерна загроза. Але ж саме у вересні свято віри, надії, любові... та мудрості. Вони усі й допомогли рухатися далі.

Жовтень — впертість

Вже не було страшно ні тривог, ні відключень світла, ні «ядерки». Все це викликало лише втому, лють... та бажання з'їсти щось солодке. Добре пам'ятаю, як ми заїдали стрес еклерами. Взагалі не надто люблю солодке, навіть чай та каву п'ю без цукру, але тоді еклери додали снаги та здатності радіти життю попри все. До речі, це не тільки в мене таке було: багато хто з українців після відбою тривоги поспішав у крамницю, щоб купити там солодощів.

Жовтень 2022 рокуЖовтень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Листопад — радість

Найяскравіша емоція місяця — то радість від звільнення Херсона. Це місто мого дитинства, де ми відпочивали щоліта протягом десятка років, і я мрію знов приїхати туди. Серце крається від новин про постійні обстріли мого любого південного міста, проте це також мине, як минула окупація. Херсон знову вільний, прийде час, і ЗСУ відженуть ворога так далеко, що він не те що стріляти — думати про це не зможе.

Посилка до звільненого Херсона, листопад 2022 рокуПосилка до звільненого Херсона, листопад 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

Грудень — світло

Так, попри відключення та найтемніший місяць року, це — світло. Світло свічок та ліхтариків у оселях. Сяйво очей українців, котрі допомагають одне одному. Світло Різдва, яке ми нарешті — знов, після майже сторічного забуття — відсвяткували разом з Європою та світом. Світло надії та віри у Перемогу.

Грудень 2022 рокуГрудень 2022 рокуАвтор: Юлія Савва

А тепер озирніться: який ми пройшли шлях за ці 12 місяців! Від невпевненості і страху — до радості та світла. І хоча попереду ще чимало тривог та боротьби, вірю, що наступний 2023-й рік стане роком української перемоги.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися