Журналістика — це не просто професія, це постійний рух, нові обличчя, нові історії та комунікації. Іноді мені здається, що вона скрізь: в думках, в діях, у мріях та безкінечному сьогоденні. А в умовах війни це відчуття ще більше загострилося. Ще більше прийшло розуміння важливості професії, її необхідності та її уміння бачити правду, щоправда при цьому забуваючи про ризиковість та небезпеку. І лише коли з’являється реальна загроза, тоді думаєш: а всього цього можна було б уникнути, якби... Ось про оце якби ми власне і говорили на тренінгу для журналістів від Фонду 24.02.
Що із себе представляє Фонд 24.02?
Це Фонд термінової підтримки журналістів в Україні, який утворився саме 24 лютого 2022 року. Фонд допомагає редакціям українських видань, журналістам та фрилансерам. Більше 400 медійників уже отримали допомогу від Фонду 24.02. З них 20+ редакцій українських видань забезпечені бронежилетами та касками, близько 100 журналістів-фрилансерів отримали ЗІЗ, і більше 80 медійників пройшли HEFAT-тренінги та отримали персональні тактичні аптечки. Фонд 24.02 фінансово забезпечив лікування двох поранених журналістів і надав допомогу в евакуації кількох сімей репортерів. Фонд проводить регулярні тренінги з тактичної медицини, виживання в бойових умовах, з оцінки ризиків і цифрової безпеки. Навчає журналістів зупинкам кровотеч, огляду пораненого за протоколом MARCH, екстреній евакуації з-під обстрілів, мінній безпеці та орієнтуванню в небезпечній місцевості. Забезпечує кожного учасника тренінгу індивідуальними аптечками.
Тренінг з надання першої допомоги
Що робить Фонд?
«Ми підтримуємо тих сміливих хлопців і дівчат, які роблять цю війну видимою. Ось що саме ми робимо», — це гасло, яким користуються у Фонді.
Де проходив тренінг і як я потрапила туди?
Уперше тренінг проходив на півдні України, в Одесі, і зібрав більше трьох десятків журналістів з Миколаєва, Дніпра, Києва та самої Одеси. Набір здійснювався за реєстрацією, тому все дуже просто: зареєструвалася і була запрошена на навчання.
Практичні заняття на тренінгу
Що із важливого?
Найперше — це жива зустріч з колегами. Відразу потрапила в обійми миколаївських журналістів Олени Івашко, Катерини Висоцької, В’ячеслава Головченка, познайомилася з іншими медійниками, і протягом двох з половиною днів слухала живих лекторів із питань безпеки, в тому числі й мінної, оцінки ризиків та тактичної медицини. Скажу чесно: все, що знала до цього курсу про тактичну медицину, дуже різниться. В нинішніх умовах це не просто надання допомоги, це. в першу чергу, вміння не нашкодити і залишитися при цьому самому живим.
Що цінного отримала від тренігу?
Багато практики. Прийшло розуміння, як оцінювати ризики перед відрядженням в зону бойових дій. Навчалися розбиратися у вибухових пристроях і могли їх уникати. Розглянули, що має бути в тактичній аптечці та як нею користуватися в надзвичайній ситуації. Говорили і практикувалися рятувати життя собі і колегам. Отримали життєво-важливі знання та навички для роботи і виживання у ворожому середовищі.
Що тепер?
Тепер я розумію, що не варто ставитися безпечно до журналістської діяльності.
Журналіст — не менш важливий на війні, аніж медик, рятувальник чи військовий.
Завдяки журналісту світ бачить правду про війну та жахливі злочини росії і їх наслідки.
Разом ми велика сила і загроза ворогу!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
