Це чергова історія людяності та добра, коли простий пошук швацької машинки об’єднав між собою небайдужих. Все розпочалося з банального оголошення про волонтерські потреби.

Так сталося, що швачки-волонтерки, які від початку війни обшивають військових, залишилися без головної помічниці. Робота призупинилася, дівчата дещо засмутилися. Звичка працювати в шаленому темпі давала про себе знати. Розпочалися пошуки. Та професійну машинку не так-то легко знайти. Одну машинку з Тарасівки Наталка Гребенюк привезла. Перевантажили у мій «Дастерок» — і того ж дня вона потрапила до свого місця призначення. Тепер до неї шукають електродвигун.

І раптом пригадалося, що в ліцеї «Лідер» були швацькі машинки. Здзвонилися з директоркою Наталею Качурою, поговорили і стали думати-гадати. І таки вигадали. Точніше, Наталя пригадала, що у її чоловіка є старенькі промислові машинки. І далі закрутилося, завертілося: «Санта Україна», її директор Євген Дирдін, налагоджувальники, пошук запчастин. На все про все — кілька днів. І уже сьогодні реанімована машинка поїхала до дівчат у волонтерський цех.

Дівчата радіють, щиро дякують кожному, хто долучився до пошуку. Кажуть, що тепер зможуть надолужити те, що недопрацювали. А ще запрошують до себе швачок, бо ж руки ніколи зайвими не бувають.

Якщо ви майстриня і маєте бажання допомагати нашим воїнам — на вас чекають у мінішвацькому цеху. Запитайте Ларису. Вона вам все розкаже!

Номер: +38 (096) 802-77-35.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися