Є багато публікацій, присвячений історії нашого міста, а чи замислювався хтось про його майбутнє? Уявімо разом із Гард.City Первомайськ через 10 років.
Звісно, скільки містян, скільки може бути й ракурсів. Кожен уявляє місто майбутнього по-своєму. Та в цій публікації я намалюю вам таку картину, яку уявляю собі; покажу таке місто, яким хотіла б його побачити. Та чекатиму на ваші доповнення й коментарі.
Розвинений туристичний сервіс
На будь-які позитивні перетворення потрібні кошти. Просто сидіти й фантазувати, як воно могло б бути, навряд чи продуктивно. Де ж взяти гроші, одвічне питання? Просто подивіться довкола: скільки маємо цікавого та красивого! Хто там каже, ніби в Первомайську нема чого дивитися, окрім як ями на дорогах? А як щодо історичних місць та будівель, мальовничого парку, неймовірної природи Бузького Гарду просто поряд із містом? Про самий лише міський парк можна розповідати годинами. Тож цілком можливо влаштувати оглядову екскурсію центром міста, парком, залучивши до цього місцевих краєзнавців. Такі екскурсії будуть цікавими для гостей міста (й самих містян), дозволять привабити в місто туристів та створити нові робочі місця.
Нам пощастило жити в унікальному місті з багатою історією. Мабуть, всі містяни вже знають, що тут колись півень співав на три держави. Та, може, й не надають цьому значення. Співав то й співав, коли то було, а нині є нагальні проблеми. Та подумайте: а чи є якесь ще місто в Україні, котре стояло на межі трьох держав та може стільки усього повідати про них допитливим слухачам? Чи знаєте ви, що біля Грушівки знаходили срібні римські монети, а поблизу Мигії — бронзові наконечники стріл. Одне з поселень було на місці сучасного парку Дружби народів. Місто мало справжню фортецю: Орловський шанець в Ольвіополі, земляні вали від укріплень якого збереглися донині. А от чи відомо вам, шо набагато раніше в наших краях була Конєцпольська Королівська фортеця, збудована інженером Гійомом де Бопланом? Поціновувачам історії точно буде цікаво!
Млин на Синюсі
А ще в місті та довкола нього були водяні млини, які, на відміну від фортець, збереглися дотепер. Щоправда, ті, що гарно збереглися чи відреставровані (Цидулків млин на Синюсі, млин Собанських в Конєцполі) є приватної власністю, а інші — у вигляді мальовничих руїн (млини Гана на Бузі, млин Корбе в Грушівці, млин Добровольського біля Іванівки).
Але, як Цидулків млин, від якого лишилися тільки стіни, можливо було відновити, так і на місці зруйнованих млинів можна облаштувати привабливі місця для туристів: із зонами для відпочинку та фотозонами, кав'ярнями, ятками з продажу сувенірів (наприклад, тих же магнітів із ретровидами міста, от і ще одна стаття доходів).
Окрім історичного напряму, варто розвивати природний. Адже Національний природний парк «Бузький Гард» — ось він, просто за містом. Таку унікальну природу, як тут, ще пошукати треба: і степ, і ріка, і скелі, і лісочки. От всі їздять на шашлик в Грушівку, а довкола дивилися? Там теж можна таку захопливу екскурсію провести! По сходах Корбе, через Панський сад, до старого млина із видом на Мигійську ГЕС — теж дуже цікаве місце, млин Скаржинських, про який можна розповідати дуже багато! Похід, ніч у наметі, рафтинг, скелелазіння, велосипедний туризм, вивчення флори та фауни Гарду (є рослини та тварини, котрі живуть тільки тут на планеті) — обирайте, що до вподоби.
Велотуризм — то окремий пункт, який вже почали розвивати. Проєкт «Ровером по Гарду» передбачає найдовший маршрут в Україні протяжністю 165 км через Бузький Гард та території 7-ми громад. План вже розроблений, треба тільки долучитися.
Отож, в Первомайську та його околицях кожен знайде собі екскурсію до смаку! До речі, щодо смаку: туризм передбачає також розвиток кулінарної сфери. Адже мандрівники захочуть попоїсти, тож можна відкрити кафе чи кав'ярні у місті та на маршрутах екскурсій. Подавати там підзабуті українські страви, чи вигадати особливу первомайську кухню — чом би й ні? Кафе — це, знов таки, додаткові робочі місця та джерело доходів, які можна використати на розвиток туризму та облаштування інфраструктури. І тут ми плавно перейдемо від кафе до наступного пункту.
Вирішена проблема безпритульних тварин
Причому кав'ярні до котів-безхатьків та безпритульних собак?
Це кафе, в яких живуть коти. Десятки котів! Всіх кольорів. Всі доглянуті, товариські, гарні! Ясна річ, стерилізовані. Відвідувачі такого кафе можуть не тільки поласувати смачним десертом чи кавою, але й насолодитися спілкуванням з тваринами. Гладити п'ять котів водночас, наприклад! Поспілкуватися із мейн-куном чи сфінксами, іншими цікавими породами. Море позитиву та захвату як у малих, так і в дорослих. І чудова альтернатива притулку для тварин, якого в місті наразі немає, тож волонтери перетримують хвостиків у себе вдома. Притулок для тварин теж важливий для міста майбутнього. А в перспективі треба прагнути взагалі до такого порядку справ, як нині в Європі, Там на вулиці не зустрінеш безпритульних тварин. Кожна киця чи собака має дім, а щоби взяти собі тваринку, треба отримати дозвіл та підтвердити, що їй у вас буде добре і вона матиме належні умови.
Південним Бугом та Синюхою знову ходять катери
І ще на додачу до туристичного міста: було б просто чудово знов пустити по річках катери, які ще пам'ятають первомайчани. Невеликі катери ходили Бугом від міського парку до Синевецького острову та Синюхою до цегельного заводу до 1990-х років, потім поіржавіли на березі та їх здали на метал. Сумна історія, але ситуацію можна виправити, відродивши катери.
Це надзвичайно цікавий атракціон для туристів та містян і знов-таки, ще одна стаття доходу для міста. Екскурсія по воді з оглядом берегів навіть цікавіша, ніж наземна. Катер можна пустити від ГЕС, переправи на Богопіль з парку, до Синевецького острова. Шляхом можна побачити такі пам'ятки міста:
- Покровську церкву на Богополі
- Парк Дружби народів
- Мости
- Міський пляж «Райдуга»
- Молодіжний парк
- Залізничний міст
- Руїни пивзаводу
- Руїни млинів Гана
- Синевецький острів
Маємо в місті каток та басейн
Чимало містян наразі скаржаться на те, що нема куди піти, окрім генделиків. Все в наших руках. Подаваймо петиції про створення в місті спортивної інфраструктури. Чудово мати басейн для плавання та каток: добре і дітям, і молоді, і дорослим.
Маємо три річки, а купатися там... краще не варто. То стан води не відповідає нормам, то відпочивальники не дотримуються правил безпеки. Басейн вирішить ці проблеми: малі й дорослі зможуть безпечно купатися, тренуватися в плаванні цілий рік.
Наразі на каток треба їздити в Южноукраїнськ. Якщо Первомайськ матиме власний каток, то буде чудово!
У місті розвинена велосипедна інфраструктура
А саме:
- велодоріжки;
- пункти прокату;
- веломайстерні.
Вінниця, велодоріжка
Нині в Первомайську більшає велосипедистів, і це радує. Багато людей після початку пандемії пересіли з громадського транспорту на ровери. Але наразі первомайські дороги зовсім не облаштовані для велосипедистів. Тому часто виникають ситуації, коли велосипедист їде тротуаром, де ходять пішоходи. Або мчить по дорозі поміж автівок. І те, й інше незручно та небезпечно. Тому в місті варто облаштувати велосипедні доріжки, щоби всі учасники руху вільно та безпечно пересувалися. Наприклад, як у Львові, де у місті вже зараз створюють умови для велосипедистів. Тут є велодоріжки та пункти прокату, де можна через мобільний додаток взяти напрокат ровера.
Подекуди в Первомайську вже починають дбати про велосипедистів: облаштовують парковки біля крамниць та шкіл. Добре б робити цю важливу справу на рівні міста.
В маршрутках діють електронні квитки
Одна із зручних техгологій майбутнього вже діє в Києві та Одесі, а з 2022 року е-квитки будуть і в громадському транспорту Львова. Сподіваюся, в найближчі роки цю зручну новацію впровадять і в первомайському транспорті. Бо дуже незручно розраховуватися за проїзд готівкою та шукати дрібні гроші. Особливо, коли проїзд став по 6 гривень.
На усіх небезпечних ділянках вулиць та доріг облаштовані переходи для людей і тварин
Однією з проблем є неадекватні водії та пішоходи. Перші мчать, не дотримуючись правил дорожнього руху, другі переходять дороги де надумають. Створення переходів на небезпечних ділянках вулиць частково вирішить цю проблему. Частково — тому що багато залежить від свідомості людей та їх розуміння, що треба дійти до переходу в кількох метрах, якщо він є. Та наразі маємо тільки один підземний перехід у центрі міста і жодного надземного. Для досить великого міста, яким є Первомайськ, це мало. Особливо, якщо зауважити, що на Київській та Одеській, Грушевського та Федорова, Вознесенській рух дуже активний. Тому варто облаштувати переходи — віадуки в інших небезпечних ділянках, де активний трафік, рух автівок та пішоходів:
- в районі ДОФу та Магніту на Коротченка;
- в районі АТБ на Фрегаті;
- на Грушевського, район медучилища та станції Голта;
- біля ринку Орлик на Коротченка;
- біля озера, якорів на Фрегаті;
- в районі перетину Київської та Леоніда Федорова, 4-ї школи;
- навпроти райдержадміністрації;
- в районі Вознесенського повороту чи перетину Вознесенської та гетьмана Мазепи.
До речі, майбутнє може настати вже зараз, якщо підтримаємо нову електронну петицію, у якій йдеться саме про облаштування пішохідних переходів в мікрорайоні Фрегат.
Щодо тварин. У Польщі є екодуки: спеціальні переходи-віадуки для диких тварин. Частина надземна, для косуль та лисиць тощо, інші підземні, для їжачків та інших дрібних тваринок. Оскільки через Первомайськ проходять траси із активним рухом, необхідно зробити так, щоби безпечно переходити їх могли не тільки люди, але й тварини. В місті майбутнього турбуються про всіх. І збитих лисиць чи їжаків на трасі там немає.
Нові мости
Проєкт пішохідного мосту на Оболоні. Київ
Первомайськ стоїть на берегах річок, і це чудово: мальовничі краєвиди, рибалка, пляж. Проте діставатися з берега на берег не завжди зручно. Звісно, нині ситуація набагато краще, ніж сто років тому, коли з Голти на Богополь та Ольвіополь вели дерев'яні наплавні мости, котрі раз у раз змивала повінь. Нині маємо два автомобільні мости в центрi та залізничний міст, що веде з Голти до Ольвіополя. Та три переправи: з міського парку до Богополю, з цукрового на Поронівку та від 3-ї школи до 6-ї школи.
Але для досить великого міста, яким став за пройдешній час Первомайськ, цього вже замало. Тому було б чудово облаштувати в місті майбутнього пару нових мостів, хоча б пішохідних:
- між Скалою і Блоквою: тоді мешканцям не потрібно буде йти аж до залізничного мосту;
- а також між Грушівкою та Мигією: такий міст стане в нагоді мандрівникам і туристам.
У місті щодня працюють фонтани
Фонтан. Умань
Так, влітку — з ранку до ночі, як у міському парку, а не тільки коли заплатять, як нині біля ДОФу. Чудово було б не тільки відродити ті фонтани, що є у місті (біля пішохідного мосту, наприклад), але й збудувати кілька нових (на Фрегаті перед Будинком культури, перед залізничним вокзалом).
У Первомайську багато дерев
Фонтани, квіти та зелень — портрет затишного та гарного міста. Раніше більше зрізали, ніж саджали, нині ситуація потрошку виправляється: в парку висадили саджанці дерев. Добре зробити так у всіх мікрорайонах міста.
вулиця Достоєвського, саджанці молодих дерев
Вирішена проблема зі сміттям
Сортування сміття — гарна практика, яка в нашому місті тільки починається. В деяких мікрорайонах вже встановили контейнери для різних видів сміття (скло, пластик), але далеко не всі мешканці ними користуються, особливо ті, хто живе в приватному секторі. Там і там у віддалених кутках міста можна надибати стихійні звалища. Наприклад, на Скалі, у мальовничому лісочку скумпії, попід кущами валяються зовсім не мальовничі купи сміття та непотребу.
Куди ж дівати сміття? Скло, пластик — на вторсировину. Додати контейнери для паперу та металу, також на переробку.
Батарейки, старі гаджети — окремо, на утилізацію. Таке не можна викидати в сміття, і, якщо старі батарейки наразі можна здати в АТБ, то старий телефон ми якось знайшли в селі на городі: сусіди викинули через паркан.
Органічне сміття — для компосту та добрив, як нема своєї ділянки — віддати знайомим... Жартую: для органічних відходів має бути окремий контейнер.
І в цьому питанні все починається з нас: не треба чекати, доки влада щось зробить. Хоча б почніть не викидати в одному пакеті пластикові пляшки, яблучні очистки та старі зошити.
На стінах будинків у місті намальовані гарні мурали
І на додачу ще трошки краси. Наразі у багатьох містах України розмальовують торці будинків, навіть багатоповерхівок: в Києві, Одесі. Навіть у Зелених Кошарах на стіні кав'ярні є чудовий мурал — між іншим, авторства первомайця!
А в місті на стінах чомусь тільки авторські «графіті» та написи, причому не завжди пристойні. Адже в нас є художники, які можуть. Потрібні тільки замовники та бажання.
Уявіть, наскільки б гарнішим стало місто із малюнками та стінах — в тому ж мікрорайоні Достоєвського торці п'ятиповерхівок так і чекають, щоби на них намалювали щось гарне!
Мурал “Мілана”. Маріуполь
Кажуть, що візуалізація — велика штука. А якщо ще й докласти до неї цілком реальних зусиль, то мрії, навіть ті, що здавалися нездійсненними, втіляться в життя. І через десять років ми, мешканці Первомайська, житимемо у справжньому місті майбутнього.
Нумо просто зараз робити кожен те, що від нього залежить. Ось ви посадите дерево чи навіть кілька. Ви навчите сусідів сортувати сміттячко. Ви подасте петицію щодо створення пішохідного переходу на своїй вулиці. А ви візьмете додому вуличного кота.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
