Мабуть, так повелося ще з тих далеких часів, як люди жили в печерах і там-таки малювали свої наскельні малюнки. Навіть у 21-му столітті триває ця традиція, іноді славетна, частіше сумнівна, і в будь-якому місті ви знайдете графіті, мурали, стріт-арти та просто написи на стінах. У Первомайську також є, що подивитися. Почитаймо написи на парканах, стінах та вулицях Первомайська разом із Гард.City? Звісно, читатимемо тільки цензурні та позитивні, а таких в місті чимало!
Деякі написи не тьмяніють з роками, мабуть, якісною фарбою їх зробили. Інші стираються від негоди та часу, якісь заростають диким виноградом та ховаються за деревами. Але всі вони пишуть історію нашого міста. Невідомі містяни освідчуються в коханні, вітають друзів, філософствують — одним словом, самовиражаються. Хто як зміг: різними мовами, різними фарбами та інструментами, із різним ступенем художньої майстерності або взагалі без нього. Але завжди — з натхненням.
Кохання: «Більчонок», Кіт та Славік
От згадайте: бувало таке, що приїздите до міста, йдете вулицею, роздивляетесь навкруги, і раптом бачите на стіні напис «Я тебе люблю». Іноді — навіть із вашим ім'ям! І хай підпис незнайомий, і хай розумієш, що то адресоване комусь, кого звуть так само, як вас, але все одно ж приємно! Мимохіть на вустах з'являється посмішка, в сердці — радість, а на душі теплішає. Мабуть, найбільше вуличних артів присвячені коханню. Зазвичай то є освідчення, виконані з таким ступенем майстерності, на яку був здатен закоханий. Хтось просто написав з балончика, хтось ще й намалював поряд сердечко, а хтось створив цілий арт. Писати на стінах взагалі-то — дрібне хуліганство, а все ж таку щиру й позитивну творчість приємно бачити!
Освідчення в коханні в Первомайську скрізь: на стінах будинків та на парканах, на асфальті у дворі, а хтось примудрився навіть якимсь чином написати під мостом.
А хтось освідчується в коханні своєму місту. То взагалі чудово!
Паркан навпроти 1-ї школи
На паркані уздовж вулиці Леоніда Федорова колись була кумедна пара написів. Хтось у припливі почуттів вивів червоною фарбою: «Я люблю Славика!» Поряд хтось інший (може, навіть Славик) написав: «А я люблю КПУ». Отака історія кохання у двох фразах. Напис майже стерся за років 15-ть, що він там, але досі смішно проїздити повз ту стіну.
Філософія
А на бетонній стіні уздовж старої котельні на Коротченка довгий час можна було насолоджуватися зіткненням двох філософій. Колись якийсь песиміст написав там з балончика: «Не думай. Не читай. Не мрій». А якийсь оптиміст взяв інший балончик та зафарбував оте «НЕ» А замість нього з іншого боку прималював великий знак оклику. І паркан прикрасив заклик: «Думай! Читай! Мрій!» Той напис, на жаль, вже майже стерся від часу, проте, як походити містом, можна знайти ще не один зразок самобутньої філософії, що змушує замислитися.
Арт чи не арт?
Ось в чому питання!
Арт чи не арт?
Привітання
Колись давно, ще за печерних часів, не було ні радіо, ні газет, ні інтернету. Тож, якщо хтось хотів когось привітати з днем народження чи вдалим полюванням, мав писати наскельні графіті. В Первомайську років надцять тому теж так робили. Це зараз є Гард.City, де ви можете замовити привітання для близьких, друзів та колег. А первомайчани 1990-х писали на стінах та тротуарах.
Творчість: малюнки, абетка та графіті
А є і цілком легальна творчість, в основному колективна. Бачили огорожі біля 1-ї та 4-ї шкіл? Вони цілком розмальовані дуєже гарними картинками. Огорожу вздовж стадіону 4-ї школи кілька років тому розмалювали учні разом із батьками, зобразивши українську абетку в картинках. І гарно, й корисно — першачкам стане в нагоді!
Біля 1-ї школи, огорожа 25-го заводу в районі старого кладовища — то суцільний арт. Вона проглядається , як проїздити повз — їхатимете на ринок маршруткою, зверніть увагу.
Там багато позитивних малюнків та стверджень. Один із найкращих — то був малюнок з написом: «Життя — то чорні та білі смуги. Але не всі знають, що у нас в руках є фарби!» Зараз, на жаль, того арту вже не видно. Не встигла сфотографувати.
Тепер камера у смартфоні є в кожного із собою. А потім буде цікаво передивлятися ці фрагменти мозаїки, що складають історію нашого міста.
Мурали: чом би й ні?
Останнім часом у містах великого поширення набув такий колоритний та грандіозний вид вуличного мистецтва, як мурал. Це зазвичай великий малюнок на торці багатоповерхівки. Є просто заворожуючі мурали: в Києві, Одесі. Звісно, Первомайськ — невелике місто, й багатоповерхівок тут не так, щоб багато. Але маємо торці тих же п'ятиповерхівок. Їх, частіш за все, прикрашають в кращому випадку різноколірні смуги фарби після утеплення фасадів, а в гіршому — якісь каляки-маляки чи навіть непристойні малюнки. А як би казково виглядали будинки, прикрашені муралами! Тож сподіваємось, колись первомайський стріт-арт сягне й таких висот.
На одеського кота художниця витратила п'ять днів та сто балончиків фарби. А от мурали в Києві, на проспекті Перемоги, звідки родом авторка статті:
І не обов'язково багатоповерхівка. Милі та гарні малюнки цілком можливо створити на одноповерховій будівлі. Ось які гарні звірі на вентиляційній шахті метро у моєму дворі в Києві.
Немає метро та шахти, кажете? Було б натхення! Навіть сарайчик чи паркан цілком згодиться. Нумо малювати красу та радість, позитив та натхення! Тоді Первомайськ стане гарнішим, а разом із ним і цілий світ. Адже все починається з малого.
Київський стріт-арт. От би й нам так, га?
Втім, щось схоже в Первомайську таки є. Просто не зовні будівлі, а всередині.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первмайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
