8 й 9 травня Україна відзначить День пам’яті та примирення та річницю перемоги над нацизмом. Політики перетворили ці дати на тему для спекуляцій. І зараз, коли майже кожного дня на російсько-українській війні гинуть люди, комусь дуже хочеться за прикладом країни-агресора влаштовувати «танці на кістках».
Що таке це за термін: «побєдобєсіє»?
Слово «победобесіе» винайшов протоієрей, професор Санкт-Петербурзької духовної академії Георгій Митрофанов у 2005 році. Так він відгукнувся на події, пов'язані зі святкуванням 60-річчя перемоги у війні з нацистською Німеччиною. По-справжньому затребуваним термін «побєдобєсіє» став після того, як Росія анексувала Крим і вчепилася в український Донбас.
Спочатку так
Російська держава через 77 років після закінчення Другої світової війни намагається перетворити дні вшанування героїв, які захищали свою Батьківщину від фашистів, на державний міф, «духовну скрєпу», національну ідею, яка б об’єднала населення. Замість пошани та живої пам'яті про минуле, відкриття архівів, влаштовується тріумф пропаганди на планових заходах. Країна обвішується георгієвською стрічкою: від шкіл до кав’ярень та стрип-клубів.
По відношенню до України це інструмент репресій і гібридної агресії.
І що – не відзначати?
Чому ж? Відзначати. Але не спекулювати. Не влаштовувати «ходи з дідами на палках», щоб потім ті портрети невідомих солдатів валялися в смітниках. Не провокувати і не піддаватися на провокації. Не виконувати бездумно «рекомендацій згори», мати свою точку зору.
Не наряджати дітей у військову форму часів Другої світової, ще й чіляючи на них сувенірні «ордени та медалі». Це наруга над пам'яттю тих, хто загинув у такій формі.
Замість скандалів у соцмережах — прибрати клаптик батьківщини, яку захищали воїни.
Не забувати про Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Не забувати про учасників війни (а їх у Первомайську майже не залишилося – 77 років минуло!) та дітей війни — допомогти, якщо можете.
Не забувати, що біганина з портретом солдата не робить вас учасником війни з нацистами. Залиште нашим предкам їхні подвиги, добивайтеся своїх.
Я так думаю.
