Отже, розвідка показала, що...
Маршрутки та автобуси ходять досить бадьоро, і на котеджі, і на ринок. Бачила 51-й, 103-й, 102-й. А ось народу на зупинках зовсім мало, та й біля ринку пустинно, там, де зазвичай торгують на вулиці, нині лише парочка найвідчайдушніх продавців.
Такі ж відчайдушні покупці спішать на ринок та назад — небагато, та все ж вони є: в хутряних капюшонах, теплих шапках та навіть унтах.
У самому ринку напівпорожньо, на відкритих майданчиках — там, де торгують овочами, шкарпетками, взуттям та зеленню — гуляє завірюха. В овочевих рядах лише двоє відважних продавців. Тільки під навісами критого ринку вирує життя та йде торгівля. Промчастина працює, в продуктовій можна купити печиво, хліб, сир-масло, м’ясо, а от фруктів щось не видно.
Дуже слизько. Все, що вчора тануло, сьогодні замерзло й перетворилось на ковзанку, притрушену свіжим сніжком. Подекуди посипано свіжим піском, але лиш де-не-де, більша частина стежок та тротуарів слизькі. Холодний вітер зриває з палаток сніг, утворюючи маленькі хуртовини. Попри ожеледь та мороз, це виглядає дуже гарно. Проте краще дивитися на цю красу з теплої хати за чашкою ранішньої кави.
Вітаємо, ви переглянули матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
