Трихозант — вид трав’янистих ліан родини гарбузові, які ростуть у тропіках і субтропіках. Овоч дуже популярний у країнах Південної та Південно-Східної Азії. Цю чарівну витку рослину не так давно почали вирощувати в Україні і вона дуже сподобалась городникам своїми високими смаковими якостями і цілющими властивостями. Рекомендую спробувати!
Трихозант культивують заради м'ясистих плодів, стебел і вусиків, які вживають у їжу. Стебло у трихозанта змієвидного, якого ще називають змієвидним гарбузом, тонке, завдовжки до 3 м, листя складне, трьох- або семилопатеве. Як і у огірків, у них неглибока коренева система.
Жіночі квіточки діаметром 3-5см — поодинокі, чоловічі зібрані в кетяги, але розквітають по одному. В надвечір’ї квіти розточують навкруги дивний тонкий аромат із нотками жасміну.
Плоди трихозанта нагадують китайські огірки, а деякі з них звиваються, як змії. Завдовжки вони від 50 до 150 см, в діаметрі — від 4 до 10 см. Колір плоду, в залежності від сорту, може бути білим, зеленим або смугасто-зеленим у білу смужку. Шкірка його може бути гладенька або зморшкувата. Під час дозрівання плоди червоніють — поступово від низу до верху, всередині плода визріває 10-12 червоних соковитих солодких ягід з пласкими насінниками. Ягоди їстівні. Насіння вибирають із ягід та сушать, вони зберігають схожість 5-6 років.
З однієї рослини за сезон можна зняти до двох десятків плодів. Плоди багаті вітамінами: каротином, тіаміном і рибофлавіном; входять вуглеводи, клітковина і цінні мінеральні речовини, найбільше серед яких йоду та заліза.
Рослина широко використовується в китайській та тибетській медицині. В лікувальних цілях вживають плоди при хворобах серцево-судинної системи. Подрібнений корінь посипають на екземи, настій коренів використовують для промивання ран. Запарене насіння вживають в якості антисептичного, сечогінного, молокогінного, жарознижуючого і закріплюючого засобу. Чай з листя — відмінний жарознижуючий засіб.
У їжу вживають м'якуш молодих плодів у сирому вигляді, додаючи його в салати, варять із нього супи-пюре, смажать, запікають і тушкують. За смаком смажені плоди нагадують білі гриби, а сирі схожі на редиску.
Як виростити трихозант
Для вирощування ця витка рослина потребує затишної сонячної ділянки з родючим, водо- і повітропроникним легкосуглинковим або супіщаним ґрунтом нейтральної кислотності і встановлення шпалери. В холодне літо найкращим буде плівкове накриття для рослин.
Вирощують трихозант через розсаду, яку висаджують під плівку у другій половині квітня, у відкритий грунт — при настанні погоди з теплими ночами (більше 12-15 градусів). Насіння на розсаду висівають у другій декаді квітня. Перед висівом насіння замочують у стимуляторі росту та пророщують у вологій тирсі при температурі 25-30 градусів 4-5 днів.
Пророслі насінини висівають в окремі півлітрові ємності з пухким ґрунтом, заглиблюючи їх на 1,5-2 см. Розсаду вирощують на сонячному місці при температурі 20-25 градусів. Не допускають пересихання ґрунту! Після 5- чи 6-го листочка верхівку рослини прищипують, щоб стимулювати ріст бічних пагонів з жіночими квітами. В ґрунт висаджують 45-50-добову розсаду, розміщуючи рослини на відстані 50-60 см.
В лунку кладуть перегній або компост і 1 столову ложку мінерального добрива, добре перемішуючи суміш. Рослини висаджують, заглиблюючи по сім’ядольні листики, рясно поливають теплою водою. Поверхню землі вкривають шаром мульчі, поруч рослин установлюють шпалери.
Під час вегетації рослини регулярно поливають теплою водою, увечері бажано обприскувати теплою водою. Раз на дві неділі підживлюють розчинними, мінеральними та органічними добривами. Плодоношення настає через шість тижнів після висадки в ґрунт і продовжується до заморозків.
Для отримання насіння залишають 1-2 плода на дозрівання, інші зрізають молодими.
Про популярні сорти
Популярні такі сорти трихозанта: «Кукумеріна» — з мармурово-білими плодами, «Снейк Гуад» — з білими плодами в темно-зелену смужку, «Петола Улар» — зі світло-зеленими плодами в темну смужку, японський сорт «Змієподібний» — із зеленими смугастими плодами, закрученими по спіралі.
Спробуйте і ви виростити цю диковинну рослину. Тоді влітку перед вами у своїй загадковій красі стане ще одне чудо природи, даруючи радість і здоров’я.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
