Журналістка Гард.City поспілкувалася із керівницею колективу «Мадагаскар» Наталією Андрієнко із Кам’яного Мосту. Як сільському танцювальному колективу вдалося вийти на всеукраїнський рівень? Жодного секрету, потрібно лише одне. А що саме — читайте в інтерв’ю.
Мальовниче село Кам’яний Міст, що стало частиною Кам’яномостівської ОТГ, здавна славилося талановитими, творчими людьми, для яких сільський клуб був осередком культурно-мистецького життя. Пожежа у 2004 році повністю знищила споруду клубу, здавалося б, заклад назавжди припинив існування. Та в 2017 році за рахунок державної субвенції, місцевого бюджету та активної участі громади вдалося виконати повний капітальний ремонт. Нині у відновленому Будинку культури працюють два співочі колективи, театральна студія, танцювальна, гуртки з рукоділля, проходять заняття з фітнесу. А ще — виставки, дискотеки, концерти у сучасному гарному залі. Село запровадило свій щорічний фестиваль «Смарагди рідного краю». Також Кам’яний Міст славиться дитячим колективом естрадного танцю «Мадагаскар», який відомий не лише в області, а й Україні та далеко за її межами. Нам пощастило поспілкувалися з керівницею «Мадагаскару» Наталією Яківною Андрієнко, яка, незважаючи на свій щільний графік, знайшла час для читачів Гард.City.
— Наталіє, розкажіть, коли утворився колектив естрадного танцю «Мадагаскар» і чому саме така назва?
— Колектив створений 1 грудня 2008 року. Спочатку це був хореографічний гурток у сільській школі. А назва колективу з’явилася після виходу популярного на той час мультфільму «Мадагаскар», який ми з учасниками гуртка неодноразово дивилися, тому і назву вирішили обрати саме таку.
— Скільки наразі вікових груп, учасників колективу і з яких населених пунктів ваші юні танцівники?
— На даний час колектив налічує близько 70 учасників, з яких 50 — основний склад, і 20 дітей, які відвідують заняття не систематично. Основний склад поділяється на дві вікові групи: молодша та середня, більшість дітей є мешканцями Кам’яного Мосту, а частина дітей приїздить із міста Первомайська та села Кінецьполю.
— Розкажіть про репертуар.
— Репертуар у нас різноманітній. Основний профіль — це естрадний танець, але в репертуарі є композиції класичного, сучасного, народно-стилізованого напрямку і окремі постановки вільного напрямку хореографії, що побудовані на синтезі стилів. Наш колектив працює з постановками як великих форм, так і малих — квартети, тріо, дуети, соло. Тому репертуар різноманітній та багатогранний. За два роки Мадагаскар показав глядачам більше 30 хореографічних постановок.
— Скільки разів на тиждень проходять заняття?
— Заняття проходять три рази на тиждень у середній групі та три — в молодшій. Між заняттями відбуваються репетиції дітей, що виступають у сольній програмі, програмі середніх та малих форм. Працюємо без вихідних, тривалість репетиції від 2,5 до 4 годин.
— У вас дуже гарна танцювальна студія у Будинку культури Кам’яного Мосту. За які кошти вона облаштована?
— У 2018 році Кам’яномостівський будинок культури відкрився після капітального ремонту, який було зроблено за рахунок коштів територіальної громади. У нашого колективу з’явилося велике тепле приміщення для занять, якісна апаратура для музичного супроводу та техніка, що дає змогу виконувати оригінальні музичні композиції та хореографічні постановки. Ми беремо участь у різних проєктах, в тому числі в проєкті сучасного дозвілля «Креативний мурашник», тож у нас буде багатофункціональна зала із дзеркалами, станками, ми в процесі втілення цих ідей. Нас також всіляко матеріально і морально підтримує сільська рада.
— Гарні костюми — заслуга батьків чи допомагають і спонсори?
— У нас дуже гарні костюми: неповторні та самобутні, за які колектив дякує нашим батькам. Коли з’являться спонсори, ми будемо тільки раді, працюємо і в цьому напрямку і вже обговорювали питання з місцевими підприємцями. Тому що всі зацікавлені в процвітанні колективу.
— «Мадагаскар» є постійним учасником свят, концертів, які проходять на території Кам'яномостівської ОТГ. А у яких всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях колектив брав участь?
— «Мадагаскар» за два останні роки став лауреатом обласного конкурсу «Перлина Прибужжя», багаторазовим лауреатом трьох Всеукраїнських та семи міжнародних конкурсів. За два роки ми вибороли 11 бронзових, 29 срібних та 15 золотих медалей. Раніше у нас не було таких можливостей і тільки з появою громади у нас з’явилася можливість їздити у різні міста, бо це недешево, участь у конкурсах оплачує громада, транспорт — за рахунок батьків.
— Кількості ваших учнів можуть позаздрити керівники багатьох колективів. У чому секрет саме вашого колективу?
— Треба дуже любити дітей, віддавати душу роботі і багато працювати, це не секрет, це правило життя. Чим більше докладеш зусиль, тим кращий результат.
— Які в колективі склалися традиції?
— Кожну дитину завжди вітаємо з днем народження, наприкінці року збираємося всі разом: і діти, і батьки, щоб відсвяткувати перемоги за весь рік. А ще у нас є талісман — чорний кіт, який завжди з’являється, коли ми їдемо на конкурси. Ми не знаємо, чий він, але завжди нас проводжає і зустрічає з виїзних концертів та конкурсів, навіть у дві години ночі.
— Як ви прийшли у танцювальне мистецтво?
— Мій шлях розпочався з художньої гімнастики. Коли мені було 6 років, мати, якій я дуже вдячна, привела мене до спортивної зали. Через 9 років навчання мені було присвоєне почесне звання «Майстер спорту СРСР із художньої гімнастики». Саме у спорті сформувався мій характер і безмежна любов до хореографії на все життя.
— На початку вересня батьки і діти визначаються з гуртками. Які ви можете дати поради батькам при вирішенні віддати дитину «на танці»?
— Будь-яке корисне дозвілля завжди краще, ніж безділля. Коли ви віддаєте дитину до гуртка, ви маєте бути впевнені, що ваша дитина у надійних руках кваліфікованого спеціаліста. Танцювальне мистецтво — це, безумовно, фізичний розвиток, воно розкриває потенціал дитини, навчає праці та стриманості, етикету та гарним манерам, дисципліні, та несе у життя любов через мистецтво танцю. Я бажаю батькам прислуховуватися до бажання дітей, і тоді успіх вам гарантований.
— Чи пішов хтось із учениць вашим шляхом?
— Три учениці на сьогодні пішли моєю дорогою, дві вже закінчили з червоними дипломами університет та коледж по спеціальності «Хореографія», третя учениця — закінчує в цьому році Київський національний університет культури і мистецтв, теж факультет хореографії і теж йде на червоний диплом. Четверо учениць планують вчитися на хореографів і вступати у 2021 році до вузів. Я буду їм допомагати, наскільки зможу.
— Розкажіть про свою родину.
— У мене двоє дітей – донька Альона і син Олександр, обоє військові, учасники бойових дій, є онуки, проживаю у селі Кам’яний Міст. У доньки неабиякий талант до хореографії, думала, що вона її вибере, але так не сталося. Хочу побажати всім людям миру, злагоди і температури 36,6.
— Якщо ми заговорили про температуру, важко, мабуть, при такій кількості дітей дотримуватися профілактичних карантинних заходів?
— Всі повинні розуміти, що від однієї людини залежить здоров’я колективу, тому із симптомами застуди діти не допускаються до занять. Наразі беремо участь у дистанційних конкурсах, скоро — у міжнародному конкурсі у Львові LVIV Talant Fest-2020, який пройде 12 вересня. А 19 вересня ми їдемо на Всеукраїнський конкурс у Миколаїв «Денс дей», там будуть дотримані всі заходи безпеки. Всі колективи будуть знаходитися і виступати окремо один від одного. У цьому році наш колектив мав виборювати звання Зразкового, але карантин втрутився у плани, а таке звання отримати дистанційно неможливо, тому що приїздить комісія з хореографів з усієї країни, ми повинні представити 20 постановок. «Мадагаскар» готовий, у всеозброєнні, мріємо, що нам скажуть: «Вперед», і ми стартуємо. Працюємо без вихідних, відпусток у тандемі із завідуючою Будинком культури Анною Цуркан, за що їй дуже вдячні.
***
Анна Цуркан, в свою чергу, розповіла, що Наталя Яківна одержима роботою, постійно втілює в життя нові ідеї і не дає нікому відпочити. «Я їй вдячна за те, що ми завжди рухаємося вперед, що у нас насичене життя, завжди яскраві концерти. У нас є ще колективи у Будинку культури, але «Мадагаскар» — це дитячий колектив, а діти завжди викликають позитивні емоції. Влітку теж проходили регулярні репетиції. Колектив у будь-який час готовий до виступів, тому що щоденно напружено працює. І коли після виснажливої підготовки до конкурсів вирішили діткам дати один день відпочити, то вони засмутилися і відмовилися брати вихідний. Бажаю колективу досягнення цілей, до яких він рухаються з Наталею Яківною!»
