Перемога відразу двох вчителів — Вікторії Жуковської та Наталії Починок — в обласному турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020» — значна подія не лише для 4-ї школи. Березень у педагогів буде досить напруженим, адже попереду — третій тур, під час якого будуть визначені кращі вчителі України.
Серед 105 вчителів початкової школи Миколаївщини первомайчанка стала кращою
Вікторія Жуковська — переможниця в номінації «Початкова освіта», розповіла, що у листопаді 2019-го в Первомайську відбувся перший, зональний етап, в якому взяли участь семеро педагогів початкової школи Первомайського, Кривоозерського районів та власне Первомайська. Вчителі пройшли конкурсні випробування: «Практична робота», «Тестування», «Методичний експромт», «Проєкт» та «Урок». Серед 105 вчителів початкової школи з Миколаївської області на ІІ тур пройшли 18. І лише 9 із них дійшли до фіналу, де презентували проєкт і давали урок. До речі, теми обиралися шляхом жеребкування, це був інтегрований урок у миколаївській школі з незнайомим класом. Вікторії Василівні дісталося літературне читання з природознавством та українською мовою у 3-му класі.
Одинадцять членів журі з найсильніших учасників переможницею обрали саме Вікторію Жуковську. «Я ретельно готувалася перед поїздкою на область, попросила колег провести інтегровані уроки на їхніх класах, відвідала уроки вчителів інших шкіл, переглянула відеоуроки. Обласний тур містив багато завдань на знання методики. Уроки у дев’яти фіналістів були сильні, використані найкращі методики, продемонстровані всі знання і вміння. Важко змагатися з педагогами вищої категорії, які мають двадцятирічний досвід роботи, тоді як мій педагогічний стаж всього 6 років, я наймолодша серед учасників конкурсу. Але найбільше запам’яталися під час обласного туру щирість і підтримка конкурсантів, з якими я подружилася і підтримую зв'язок», — зазначила Вікторія Жуковська.
Сьогодні вже впевнено можу сказати, що немає такого уроку, який я не зможу провести
— Ваш вибір стати вчителем — мрія дитинства чи випадковість?
— Це не було мрією дитинства. Я добре навчалася в кам’яномостівській школі, була її президентом і дуже хотіла вивчати англійську мову або піти в медицину. Але вчителі школи бачили в мені потенціал саме до вчительської професії. Після 9-го класу я вступила до Новобузького педагогічного училища на вчителя початкових класів з правом викладання англійської мови. Коли я під час практики дала перший урок у своєму житті, лише тоді зрозуміла: це моє, я полюбила цю професію, а викладачі училища порадили розвиватися і працювати в сфері педагогіки. Після закінчення закладу 2 роки працювала в миколаївській школі, вступила до педагогічного університету ім. Сухомлинського на філологічний факультет. Але практичними й методичними знаннями завдячую саме Новобузькому училищу, де нас вчили викладати предмети без конспектів. Сьогодні вже впевнено можу сказати, що немає такого уроку, який я не зможу провести. Після перемоги у обласному етапі з Новобузького училища мені надійшла подяка.
Мої учні – найкращі, вони мої творчі натхненники, мої помічники, моя підтримка
— Розкажіть про своїх учнів. Як зустрічали вас після перемоги?
— Своїх четверокласників я веду з першого класу, діти сильні, неодноразово посідали призові місця в предметних олімпіадах, конкурсах. Ми з ними любимо подорожувати. Їздили в Умань, Одесу, відвідали Грушівку, Катеринку, Кримку, любимо відпочивати у лісі. 8 березня підемо до піцерії. Пам’ятаю, як у другому класі я їх запросила у гості, і 28 дітей прийшли до мене додому в однокімнатну квартиру, а я пригощала їх піцами. Коли відбувався міський етап, вони разом із батьками прийшли з великими букетами, голосно кричали слова підтримки, це було зворушливо до сліз. Мої учні — найкращі, вони мої творчі натхненники, мої помічники, моя підтримка, друзі, з якими я на рівних, але не даю переходити кордони.
— Якби ви відкрили свою школу, якою б вона була?
— Вже думала над цим питанням. Вона була б творчою, із всебічним розвитком дитини, з багатьма різними гуртками.
Моє життєве кредо – ніколи не опускати руки, не впадати у відчай, завжди йти вперед
— Чим займаєтеся у вільний час, і яке ваше життєве кредо?
— Я людина активна, у вільний час ми з моєю п’ятирічною донечкою Настею ходимо до спортзалу, я була переможницею спортивної спартакіади, брала участь у міському конкурсі краси, люблю малювати, пишу вірші, особливо подобається робити нігті: всі, хто до мене приходить у гості — йдуть додому з новим манікюром. Дуже хочу відвідати якомога більше міст України, бо у нас багато цікавого. А моє життєве кредо — ніколи не опускати руки, не впадати у відчай, завжди йти вперед.
«На конкурс йшла, поставивши перед собою мету — перемогти», — Наталія Починок
Наталія Вікторівна Починок, учитель образотворчого мистецтва Первомайської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4, переможець у номінації «Образотворче мистецтво»:
«Я сама навчалась у школі № 4 і вже 15 років тут працюю. Стати вчителем — моя мрія з дитинства. Захоплювалася малюванням завжди, у 1-му класі мене взяли у художню школу, хоч була наймолодша з усіх. Намагалася встигати за старшими дітьми. У нас був урок — історія мистецтв, і ми на ньому багато писали, тож коли мої однокласники тільки вчили алфавіт, я вже вміла писати і читати».
Після закінчення Кіровоградського педагогічного інституту імені Винниченка пішла працювати
«На конкурс йшла, поставивши перед собою мету — перемогти. В Миколаєві урок давала у 5-му класі, тема «Пейзаж».
«Мене підтримували адміністрація школи, відділ освіти, друзі, колеги, родина. Якщо виникали питання — ніхто не відмовляв. Величезну допомогу надав мій творчий наставник — Дмитро Олексійович Крик, методист образотворчого мистецтва кафедри теорії й методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Коли я дізналася, що у Дмитра Олексійовича є група художників, які подорожують Україною, їздять на планери і пишуть під керівництвом відомих художників, то попросилася у групу. Стала з ними їздити, співпрацювати, вони приїздили до нас, в Первомайськ».
Я не втомлююся, бо люблю свою роботу
— На фото ви часто з букетами квітів. А що любите зображувати на картинах?
— Я пишу картини на замовлення, це частіше портрети. Також природу, квіти, все, що мене надихає.
— Розкажіть про свою родину.
— У мене чудова сім’я, чоловік Дмитро, двоє дітей — Вадим і Артем, вона навчаються у четвертій школі. Вадим займається футболом, у нього багато нагород, поки що навичок до малювання у дітей не бачу.
— Чи є учні, у яких ви бачите творчий потенціал до художнього мистецтва?
— Так. Це моя учениця Ганна Кравчук, у неї багато перемог у творчих конкурсах, вона вступила до Малої академії наук, напрямок — образотворче мистецтво. Намагаюся бути для неї наставником, як для мене свого часу став Дмитро Крик.
— Як відпочиваєте після напруженого робочого дня? І взагалі у відпустці чи у вихідні дні.
— Я не втомлююсь, бо люблю свою роботу. Під час вихідних ходимо з сім’єю у кінотеатр, їздимо до інших міст, наприклад, у зоопарк, відвідуємо виставки. Люблю активний відпочинок — влітку жодного дня не знаходжуся вдома. Або їдемо у іншу країну, на море, або ходимо на річку, мої діти добре плавають. Рибалка, дайвінг, рафтинг, велосипед, кінний спорт — люблю все. Збираємося з друзями-колегами жіночим колективом — жартуємо, спілкуємося.
Планую організувати власну виставку в музеї
— Кажуть, якщо дуже бажати, мрії обов’язково здійсняться. Розкажіть про свої бажання.
— Почну з роботи. У шкільній теплиці є другий поверх і я б хотіла зробити там творчу майстерню. Це був би світлий кабінет з чудовим оглядом. Хочу відкрити для себе багато нових країн, планую організувати власну виставку в нашому музеї, хоча багато моїх картин у домашніх колекціях і як їх зібрати, не знаю.
Напередодні жіночого свята хочу побажати всім жінкам взаємної любові, радості від близьких, міцного здоров’я, ніколи не зупинятися на досягнутому.
