З 6 по 8 листопада у Чернівцях відбувся семінар «Сприяння реалізації прав жінок з інвалідністю на особистий ріст та творчий розвиток», на якому побувала й наша землячка Алла Гінкул.
«Життя складне?» Це питання щохвилини ставлять собі люди, що їдуть на роботу та з роботи, купують продукти у магазинах, вирішують інші буденні проблеми. «Життя чудове!» – запевняє Алла Гінкул. Адже вона щодня доводить собі, що дійсно щаслива та здатна на справжні досягнення. Останнім стала подорож до Чернівців, де зібралися на семінар люди, які мають доводити не лише собі, а й всьому всесвіту: «Життя прекрасне!»
Організатори семінару — ГС ВГО «Національна асамблея людей з інвалідністю України» та ГО «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер».
З Гард.City Алла поділилася своїми враженнями від цього заходу.
Місто для людей
Я взагалі дуже люблю подорожувати, а до Чернівців їхала, передчуваючи зустріч із друзями, яких знаю багато років, але відстань заважає зустрічатися частіше. Тож настрій одразу був піднесений. Перше, що мене здивувало, — це відкритість місцевої влади. З нами спілкувалися представники адміністрації та відомств, ми ставили їм питання, вони відповідали — без формалізму та офіціозу.
Чернівці — це місто для людей. Я ніколи не бачила у нашому місті подібного рівня доступності. Хоча це величезне туристичне місто, влада там чує людей та дослухається до думки всіх категорій мешканців та відвідувачів. Мені не важко зайти до будь-якого магазину чи закладу. Навіть відомий у місті ресторан «Панська Гуральня» виявився обладнаний зручним пандусом, а його власники залюбки надали нам можливість провести чудову фотосесію.
Допомогти можна кожному
Я була здивована тим, як чудово організували цей семінар. Так, ми поспілкувалися із сімейним лікарем, який розповів про те, як поводити себе у тій чи іншій ситуації, як організувати здоровий спосіб життя, як використовувати трави. З нами працював практичний психолог, який на тренінгах вчив нас позитивному ставленню до ситуації, допомагав визначитися із власними цілями та подолати проблеми, допомагав налаштуватися на сталий саморозвиток.
Допомогти можна кожній людині. Так, я б хотіла, щоб і в нашому місті проводилися подібні заклади, щоб приєднувалися люди, які отримали травму нещодавно, які поки що зачинилися у себе в кімнаті та вважають, що життя закінчилося. Але травма — не вирок. Потрібно лише знайти таких самих людей та побачити — ти маєш так багато можливостей!
А чому вони такі красиві?
Певно, найцікавіший випадок трапився, коли ми вийшли із салону краси. Так, в рамках семінару ми відвідали Школу краси та гармонії, власниця якої співпрацює із організаторами, нам робили зачіски та макіяж, було проведено професійну фотосесію. Отже, вийшли ми на вулицю, а повз проходить чоловік із маленькою дівчинкою. І вона питає тихенько:
— Тату, а це люди з інвалідністю?
Чоловік зніяковів:
— Так, доню.
І тоді дитина ще більше здивувалася:
— А чому вони такі красиві?
Ця фраза зробила наш день! Адже після салону краси ми вивчали танцювальну виставу, яку нам ставив Іван Величко. І нас підтримало сто студентів факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького університету, ми влаштували флешмоб «Не вір очам: життя не чорно-біле!»
Європа — це не карта, це менталітет
Я другий раз у Чернівцях. Це місто, де живуть чудові доброзичливі люди. Дуже проєвропейське, до речі, адже Європа — це не карта, це менталітет. Знаєте, скільки ми гуляли містом, я звернула увагу, що ніхто на тебе не обертається, жодного перешіптування за спиною чи сміху. Певно, це рівень культури та виховання.
Мене приємно здивувала кількість доступних для людей із обмеженими можливостями місць. І пандуси дійсно дозволяють потрапити до крамниці чи кафе. А у нас? Ну що я можу сказати, коли я під час будівництва нової аптеки просила зробити зручний пандус.
Сумно, проте це більш за все турбувало мешканців, які мені казали у вічі: «Ти що, одна там будеш ходити? Іди в іншу аптеку! Бо ж у нас клумбочку відберуть!» От моя мрія — щоб у місті були і клумби, і пандуси. Як думаєте, це реально? Серед людей із інвалідністю багато творчих, талановитих, сильних особистостей. Все, що нам потрібно, — трохи розуміння та бажання інших зробити крок назустріч.
