«Це не розкіш — це життєва необхідність», — кажуть батьки дітей із цукровим діабетом 1-го типу, закликаючи Уряд забезпечити пацієнтів сенсорами безперервного моніторингу глюкози за державний кошт. Відповідна петиція вже зареєстрована на сайті Кабміну.
«Це не розкіш — це життєва необхідність»: що вимагають автори петиції
В Україні з’явилася нова електронна петиція, автори якої закликають Міністерство охорони здоров’я та Кабінет Міністрів включити сенсори безперервного моніторингу рівня глюкози до переліку медичних засобів, що фінансуються з державного бюджету на рівні з інсулінами.
Щодня пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу змушені проводити болісні проколи пальців у середньому 10 разів на добу, щоб контролювати рівень глюкози в крові. Водночас сенсорні системи дозволяють здійснювати моніторинг цілодобово, без болю, допомагають своєчасно реагувати на небезпечні коливання і запобігати ускладненням.
«Такі пристрої необхідні не лише дітям, а й дорослим, які працюють, мають сім’ї, відповідають за безпеку на роботі чи в дорозі», — йдеться у петиції.
Підтримала ініціативу і первомайчанка Тетяна Семененко — мама дівчинки з діабетом, музикантки:
«Друзі! Питання, що не вирішується роками, має все-таки зрушити з місця! Дуже прошу всіх небайдужих витратити 5 хвилин свого часу і підписати петицію. Це не розкіш — це життєва необхідність. Наколеними пальцями дуже боляче грати...»
Потребу в таких пристроях раніше підтверджували й інші історії, зокрема родини Піддячих із Первомайська. Хлопчик також має діабет і потребує постійного контролю за рівнем глюкози. У вересні 2025 року родина втратила старшого сина після тривалої хвороби, а мати, яка змушена працювати, не може постійно бути поряд із дитиною. Сенсор міг би значно полегшити життя сім’ї.
Петиція залишається відкритою для підписання, і її автори сподіваються на підтримку громадськості та рішучі дії влади.
