18 вересня 2025 року у Первомайську на Миколаївщині попрощалися з солдатом Анатолієм Івановим — захисником, якого майже рік вважали зниклим безвісти. Лише нещодавно родина отримала офіційне підтвердження його загибелі.
Від Піщанівки до Донеччини
Анатолій Іванов народився 11 січня 1976 року в селі Піщанівка, на Херсонщині. Після школи здобув спеціальність токаря у професійному ліцеї, служив строкову службу, а потім багато років працював на машинобудівних підприємствах, де зарекомендував себе як сумлінний і працьовитий фахівець. Після закриття заводу працював сторожем, а згодом — у сфері альтернативної енергетики.
Повномасштабне вторгнення змусило його покинути рідну землю. У серпні 2022 року, не бажаючи миритися з російською окупацією, Анатолій переїхав на підконтрольну Україні територію — до Первомайщини. Тут почав будувати життя знову.
19 січня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 214-му окремому штурмовому батальйоні. Пройшов чимало «гарячих» напрямків. У квітні зазнав важкого поранення, але, відновившись, повернувся на службу.
Вічна пам’ять воїну
3 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Костянтинівка на Донеччині Анатолій Іванов загинув. Протягом 11 місяців його доля залишалася невідомою — боєць мав статус безвісти зниклого за особливих обставин. Цей час став випробуванням для його родини.
Анатолій мав велику родину — дружину та семеро дітей: п’ятеро синів і дві доньки.
