Понад 120 тисяч переселенців знайшли прихисток на Миколаївщині. За роки повномасштабної війни у регіоні реалізували десятки ініціатив для підтримки ВПО — від модульних будинків до програм компенсацій і соціального житла. Однак за масштабами потреби ці зусилля досі виглядають краплею в морі. У цій статті — про те, як саме сьогодні держава, громади й міжнародні партнери могли б дати шанс на нову домівку тим, хто її втратив.

Для зручності читачів пропонуємо інтерактивне меню.

Що відомо про допомогу ВПО на Миколаївщині

На Миколаївщині діє кілька напрямків підтримки внутрішньо переміщених осіб, зокрема програми тимчасового житла, компенсацій та співпраці з міжнародними організаціями.

У регіоні функціонують:

  • програма «Соціальне житло» — передбачено надання 300 квартир у Миколаєві, Первомайську та Южноукраїнську;
  • тимчасові прихистки та гуртожитки;
  • програма «Прихисток» — компенсація власникам житла, які надали притулок переселенцям;
  • субсидії на оплату комунальних послуг;
  • ремонти приміщень під нові прихистки та створення компактних місць проживання;
  • експериментальна програма компенсації вартості оренди житла ВПО (через виплати орендодавцю);
  • програма Данської ради у справах біженців — допомога для переселенців, які орендують житло;
  • фонд соціального житла, що налічує понад 100 об’єктів.

Фінансову підтримку в минулому 2024 році з держбюджету нарахували 32 986 ВПО на суму 115,3 мільйона гривень.

Незважаючи на ці ініціативи, проблема житла для ВПО залишається вкрай гострою. За даними департаменту соцзахисту населення Миколаївської ОВА, у регіоні проживає 122 962 ВПО. Протягом повномасштабного вторгнення всього були зареєстровані понад 167 тисяч людей.

Хто допомагає переселенцям і чи реально отримати житло на Миколаївщині? Слово — директорці департаменту соцзахисту Миколаївської ОВА Оксані Єльчієвій.

«Є різні програми, які допомагають вирішувати житлові питання»

Оксана ЄльчієваОксана ЄльчієваФото: Миколаївська ОВА

— Перше запитання у людей, які приїздять з інших громад, — коментує Оксана Єльчієва, — стосується проживання: «А де ми будемо жити?» Сьогодні є різні програми, які допомагають вирішувати це питання. Але перше, з чого ми розпочали, — з визначення місць тимчасового проживання. Сьогодні в регіоні є п’ять місць компактного проживання ВПО, де перебуває близько трьохсот людей. Разом із цим ми співпрацюємо з Міжнародною організацією з міграції, з ГО «Десяте квітня», «Право на захист» та іншими, які допомагають здійснити ремонтні роботи для відновлення і створення нових місць тимчасового поселення, щоб можна було збільшити кількість таких місць.

— Разом із цим у громадах області, — продовжує пані Оксана, — відбулась робота з формування житлового фонду соціального призначення. На сьогодні у фонді 100 об'єктів комунальної власності: соціальні квартири, кімнати у гуртожитках, у яких проживає 217 людей. У закладах соціального захисту проживає 334 людини похилого віку, люди з інвалідністю, з них 154 людини — з Херсонської області. Вони повністю отримують послуги зі стаціонарного догляду, медичні, забезпечені харчуванням, соціальною підтримкою. Також діє програма «Прихисток». Протягом повномасштабного вторгнення майже 9 000 ВПО були розміщені в установах комунальної власності. 136 тисяч 271 приватне домогосподарство прихистило 346 тисяч 892 ВПО, відповідно, отримало гроші з державного бюджету на понад 197 мільйонів гривень. За програмою підтримки учасників бойових дій, які є ВПО, з державного бюджету у 2024 році виділені 106,8 мільйонів гривень на придбання житла 49 особам.

Офіційні дані щодо темпів відбудови в регіоні. Попри близькість до зони бойових дій, питання житла на Миколаївщині активно вирішується — як шляхом створення тимчасових прихистків, так і завдяки проєктам новобудов. За інформацією з державної цифрової системи DREAM, на сьогодні в реєстрі нараховується 611 проєктів з відбудови Миколаївської області на загальну суму 71 мільярд гривень. Водночас фактично профінансовано лише 6,5 мільярда.

Лідером за кількістю ініціатив стала Миколаївська міська громада — там зареєстровані 311 проєктів із загальним орієнтовним бюджетом 19,25 мільярда гривень, з яких наразі забезпечене фінансування на 2,56 мільярда.

Первомайськ: перспективний проєкт без фінансування

Наразі Первомайська громада нараховує понад 5 тисяч офіційно зареєстрованих ВПО — 5 240 (за даними управління соціального захисту населення Первомайської міської ради). Житлове питання ВПО вирішується у кілька способів. Перший — найбільш розповсюджений. Це розселення людей в приватному секторі, або на квартирування, або ж просто первомайці надавали прихисток безкоштовно. Щодо соціального житла, то в територіальному центрі з надання соціальних послуг Первомайської міськради з початку агресії побували близько 170 людей, зараз проживає до 20 переселенців.

Переважна більшість громадян за власні кошти винаймає житло і ціна на оренду більш-менш пристойного помешкання нині в місті коливається від 7000 до 15 000 гривень. Для багатьох така вартість є надто високою, тому люди намагаються шукати житло на околицях міста або в сільській місцевості.

За інформацією керівника Первомайської РВА, на початок 2024-го у районі були зареєстровано 12 145 осіб з числа ВПО, до кінця року кількість зареєстрованих зменшилася до 10 572 осіб.

Тож що з перспективою новобудов для переселенців у Первомайську?

Зазирнемо до Big Recovery Portal — публічного порталу, який інформує про процеси відновлення (на відміну від DREAM, що впроваджується Міністерством розвитку громад та територій України, Агентством Відновлення та Проєктним офісом DREAM).

Згідно даних порталу, у Первомайському районі 24 об’єкти — в процесі відновлення, 1 — відбудовано, 10 — в очікуванні.

Нове будівництво житлового багатоквартирного комплексу у Первомайську. Територіальна орієнтація проєктуНове будівництво житлового багатоквартирного комплексу у Первомайську. Територіальна орієнтація проєктуФото: brp.org.ua

Серед тих, що очікують, — проєкт «Нове будівництво житлового багатоквартирного комплексу, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб в м. Первомайськ, Миколаївської області». Проєкт передбачає будівництво 26 будинків для ВПО на 1700 квартир. Однак коли він буде реалізований, сказати важко, бо ж досі не вирішене питання фінансування. Загальний бюджет — 3,3 мільярди гривень.

Із поясненнями звертаємося до першого заступника Первомайського міського голови Дмитра Малішевського та до заступниці департаменту управління капітального будівництва ОВА Світлани Григор’євої.

Дмитро МалишевськийДмитро МалишевськийАвтор: Тетяна Кострикіна

— Цей проєкт, — каже Дмитро Малишевський, — суттєво допоможе вирішити питання забезпечення переселенців житлом. Наразі проєкт сформовано, землю виділено та передано до управління капітального будівництва Миколаївської ОВА. Тепер він очікує на фінансування, яке має відбутися або за державні кошти, або за кошти солідного інвестора. Наша задача була надати інформацію про можливості нашої громади, чим ми, власне, й скористалися. Тепер в очікуванні та надії на те, що фахівцям УКБ ОВА вдасться знайти інвестора.

— Окрім усього, — продовжує посадовець, — зараз ми ведемо активні перемовини з данськими партнерами, які розглядають варіант встановлення на території нашої громади модульних будиночків. Громада має забезпечити єдину локацію для розміщення всіх будиночків, взяти на себе зобов’язання з їхнього встановлення, підключення до інженерних мереж та благоустрою прилеглої території. Підписання меморандуму планується на травень 2025 року.

Світлана Григор’єваСвітлана Григор’єваФото: Миколаївська ОВА

— Можу сказати наступне, — коментує ситуацію Світлана Григор’єва, — проєкт ще три роки тому пройшов експертизу і, власне, готовий був до реалізації, але фінансування ми не дочекалися. Тому сьогодні знову стоїть питання експертизи та коригування проєктно-кошторисної документації, бо за цей час зросли затрати на енергоносії, вартість будівельних матеріалів, машин та механізмів, а також зросла мінімальна заробітна плата та змінилися норми по цивільному захисту. У нас цей проєкт весь час на слуху, ми його возили до Офісу Президента, презентуємо його на всіх рівнях, бо сьогодні це реальна можливість розмістити людей. Там передбачено і безперешкодний доступ, і бомбосховище, всі норми застосовані по безбар’єрному середовищу.

— Фінансування тут передбачалося державне, — продовжує пані Світлана. — Свого часу Офіс Президента дуже був зацікавлений цим проєктом, тому ми, департамент містобудування, швидко знайшли земельну ділянку, зробили проєкт, провели експертизу і думали, що питання фінансування теж закриється швидко. Але поки все застопорилося. Втім сам проєкт живий, і ми сподіваємося, що або інвестор знайдеться, або будуть виділені державні кошти. Бо ще раз повторююся: це одна із найреальніших можливостей розмістити людей і дати їм житло.

У Доманівській селищній будуються модульні будиночки для переселенців

Тепер пропонуємо розглянути проєкт будівництва модульних будиночків для переселенців, про які згадав у своєму інтерв’ю перший заступник Первомайського міського голови Дмитро Малишевський. Такий проєкт за підтримки уряду Данії вже реалізований на Вознесенщині, у Доманівській громаді. Наразі там завершене будівництво двох будинків соціального житла. У перспективі планується зведення ще шести таких будинків, а загалом проєкт передбачає побудову 25 житлових об'єктів у регіоні. Все це відбувається за підтримки данських фондів GAUFonden, Ramboll та посольства Данії в Україні.

Коментує голова селищної ради Доманівки Віктор Власюк.

«Це не вирішить повністю проблему житла, але певну частину людей ми житлом забезпечимо»

Віктор Власюк праворучВіктор Власюк праворучФото: Миколаївська ОВА

— Шукаючи шляхи вирішення проблеми забезпечення житлом переселенців, — говорить Віктор Власюк, — яких сьогодні на Доманівщині більше тисячі, ми звернулися до данців, з якими співпрацювали ще до повномасштабного вторгнення з питань енергонезалежності та ефективності (тоді нами був написаний проєкт по встановленню пелетно-брикетної лінії). Паралельно ми почали працювати й над житловим проєктом для переселенців. Нас підтримала обласна військова адміністрація та данці. Наразі маємо уже два будиночки. Обійшлися вони в 2 мільйони 685 тисяч. Розпочато зведення ще шести.

— Звісно, — говорить пан Віктор, — це не вирішить повністю проблему, але певну частину людей ми житлом забезпечимо. Сьогодні в Доманівській селищній раді ще є більше 20 сімей, які потребують житла.

До речі, окрім будівництва житла, данські партнери за підтримки фонду UNOPS сприяють створенню виробництва паливних пелетів у Доманівці. Загалом від початку повномасштабного вторгнення Миколаївська область отримала від Королівства Данії допомогу на суму 151 мільйон євро, що включає гуманітарні ініціативи, розвиток інфраструктури та енергетичну підтримку.

Хто оселився в будиночках на Доманівщині?

Дві родини, обидві з Херсонщини, в числі перших отримали житло у Доманівці. Це родини Людмили Кузьміної та Ірини Мазур. Перші переселилися з Голої Пристані, другі — з Олешківського району. Обидві родини тікали від окупації.

Родина Ірини, як і більшість жителів Херсонщини, займалися вирощуванням сільськогосподарської продукції. З того і жили. Якийсь час їм довелося жити під окупацією. Рішення щодо виїзду прийняли швидко.

— Під окупацією жити ми не збиралися, — пригадує Ірина, — тому зважилися на виїзд. Дякувати богові, нам дали дозвіл. Їхали ми довго, через Запоріжжя. Спочатку потрапили до Києва, а уже звідти сюди, на Доманівщину.

Суспільне
Суспільне
Ірина Мазур, переїзд до модульного будиночка

У 2022 році з окупованої території виїздила і родина Людмили Кузьміної. Якийсь час збиралися з духом, а потім в момент зірвалися й поїхали.

— Приїхали, орендували одну квартиру, пожили. Господарі приїхали та сказали, що будуть жити самі в цьому будинку. Ми переїхали до іншої, донька купила хату і ми жили в неї, — ділиться переселенка. — А 1 березня 2025 року вселилися уже в новий будиночок.

Суспільне
Суспільне
Суспільне
Суспільне
Родина Кузьміних у модульному будиночку

Звісно, що обидві родини радіють, що мають можливість мати власний куточок, власний шматочок землі, де можна господарювати, але думки про рідну домівку не покидають. І це найболючіше.

Чому житло для ВПО — більше, ніж квадратні метри

Важко уявити, що людині доводиться залишити все, що вона будувала роками. Ще важче — усвідомлювати, що повертатися вже нікуди. Але більшість переселенців усе одно сподіваються. Хтось — на повернення, хтось — на новий шанс.

Пригадується історія родини Шапір зі Снігурівки, про яку наше видання писало ще на початку повномасштабного вторгнення. Вони були змушені тікати від окупації та тимчасово оселилися в Первомайську. Їхній дім тоді затопило, але тепер вони повернулися і власноруч відновлюють свою оселю. Повернулися не до комфорту — до коріння. До землі, де вирощували розсаду, де були справи і звички, з яких і складається життя.

Та для багатьох таке повернення — неможливе. І для них єдина надія — це нові житлові проєкти, як той, що запланований у Первомайську.

Це не просто плани — це шанс для тисяч переселенців розпочати життя заново, з відчуттям стабільності й безпеки.

Очевидно, що в умовах війни пріоритетом для держави є оборона й підтримка Збройних Сил. Водночас не менш важливою залишається турбота про людей, які втратили найголовніше — дім. Надання житла ВПО — це також про стійкість, про відновлення і про майбутнє.

І хочеться вірити, що міжнародні партнери, донори й інвестори помітять ці проєкти на мапі відбудови Big Recovery Portal і долучаться до їхньої реалізації. Бо кожна квартира — це чиясь нова історія. І ще один крок до перемоги, де залишаються не лише вцілілі міста, а й сильні люди.

Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися