Українці адаптуються до воєнного сьогодення. Попри ризики та втрати зберігають стриманий, та все ж оптимізм. Від очільників територіальних та місцевих громад люди в першу чергу очікують на підтримку Сил оборони та персонально військовослужбовців, а також — стабільного енергопостачання, створення робочих місць та забезпечення укриттями.
Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення».
Дослідження демонструє, що за три роки повномасштабного вторгнення рф українці зберігають досить високий рівень оптимізму і певним чином адаптувались.
Половина українців очікує змін на краще
Так, 53% респондентів та респонденток вважають, що протягом року в їхній громаді зміни будуть переважно на краще (у 2022 році цей показник був на рівні 78,5%). Майже втричі менше опитаних (18%) очікують переважно на погіршення ситуації. І ще 26% вважають, що жодних змін не буде.
Фото: КМІС
На Півдні найбільше песимістів
При цьому найоптимістичнішими є жителі сходу і заходу — очікують змін на краще 65% і 54,5% відповідно. Натомість найвища частка песимістичних оцінок серед опитаних з півдня — 21%.
Що має бути у пріоритеті місцевої влади
Респонденти визначились із основними пріоритетами, на яких місцева влада має сконцентруватися найближчим часом. Йдеться передусім про такі аспекти:
- допомога учасникам бойових дій та військовослужбовцям — соціальне забезпечення, лікування/реабілітація, житло тощо (40% опитаних);
- резервне енергопостачання на випадок аварійних відключень (32%);
- підтримка зайнятості та підприємництва в громаді (27%);
- забезпечення бомбосховищами/укриттями жителів (24%).
Фото: КМІС
Водночас абсолютна більшість (78%) вважає, що місцеві бюджети мають долучитися до фінансування Сил оборони (45% вважають, що таке фінансування з місцевих бюджетів має бути обов’язковим, 33% – добровільним).
Фото: КМІС
Переглянути усі результати восьмої хвилі дослідження можна за посиланням. Результати попереднього дослідження 2022 року можна знайти тут.
Дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
