У студентів кафедри журналістики, реклами та PR-технологій НУК проходять практичні роботи в «полях». 20 березня вони побували на центральних вулицях Миколаєва, де питали у людей: чи довіряють вони медіа, які мають мрії та чи знають, коли в Україні відзначають День театру?
Кращої підготовки для журналіста, ніж практика, не існує
Ранок 20 березня. Український академічний художній драматичний театр на Соборній. Саме тут призначена зустріч. Серед тих, хто виходить на практику, — студенти першого та другого курсів. Зрозуміло, що не всім вдалося дійти до місця призначення, бо ж, як завжди, в останню мить щось та трапляється. Воно й не дивно: сучасність така. Ті, хто дійшли, отримують завдання записати короткі рілси з респондентами. При собі студенти мають журналістські інструменти: камеру, мікрофон, заготовлені заздалегідь запитання та власну харизму. Бо ж вуличне опитування — це ще й про вміння привернути до себе увагу респондента. Хтось буде запитувати про Великдень, хтось — про театр, хтось — про мрії, а хтось — про довіру до медіа. Юні медійники збираються з думками — і йдуть шукати респондентів.
Зранку на Соборній не дуже людно. Тому доводиться в прямому сенсі слова «ловити» своїх героїв. Втім, ті, хто зупиняються, охоче відповідають і не соромляться висловлювати свої думки. Перші, хто відгукується на студентський запит, — поважна пара. Вони зацікавлено слухають запитання, дають відповіді й підбадьорюють інтерв'юерів. За час, відведений на роботу, студентам вдається опитати близько чотирьох десятків людей. До речі, серед опитаних і голова студпарламенту університету пан Володимир, який саме в цей час прогулювався центральною вулицею. Не обійшлося і без прикростей. Одна із респонденток в грубій формі відмовилася від відповіді, мовляв, мова її не влаштовує. Студенти порадили їй відправитися «на расєю» і пообіцяли прославити в соцмережах. Натомість порадувала жінка, яка переймалася через недосконале володіння мовою. «Мені соромно, — сказала вона, — що не можу говорити українською».
Робота тривала близько трьох годин. Емоції по завершенню були у всіх різні: від сліз до ейфорії. Але однозначно для всіх було корисно й практично. Бо ж краще практики для становлення журналіста поки що людство нічого не вигадало. І навіть штучний інтелект тут програє.
Шість порад студентам від практикуючої журналістки
- Практика — це не випробування, а шанс розкрити свій потенціал.
- Практика — це кроки в професійний світ.
- Практика — це реальна можливість отримати досвід і реалізувати теоретичні знання в практичній діяльності.
- Практика — це розуміння, як насправді працює ваша майбутня професія.
- Практика — це чудова можливість познайомитися з фахівцями в галузі журналістики.
- Практика — це старт у професійному шляху, який потрібно використовувати по максимуму.
Всі студентські роботи будуть опубліковані в соцмережах. Тож слідкуйте і ставте вподобайки, якщо сподобається.
