USAID на паузі: як ваша підтримка допоможе Гард.City та іншим незалежним медіа вистояти

Вкотре сталось, як сталось. «Трамп-па-пам» накрив гуманітарну сферу в Україні. Усі проєкти за фінансування USAID зупинені. Разом з гуманітарною сферою постраждає і незалежна українська журналістика. Чому якісна журналістика таки дійсно незалежна, як фінансується, в тому числі Гард.City, що саме ви можете зробити для покращення ситуації, читайте.

Тож поки чимало людей, не бажаючи розуміти, в чому суть, просто зловтішаються на радість москаликам — нумо розбиратись, що сталось. Спокійно, із холодною головою. Чому ті, кого люди невеликого розуму зневажливо звуть «грантожерами», тягнуть на собі купу процесів, за які відповідальна держава, і від них напряму залежать долі людей. А ще — чому в нас таки є незалежні медіа і що треба робити вже зараз, аби вони й далі були. Влаштовуйтесь зручніше, пояснюємо доступно і на пальцях.

Для вашої зручності — інтерактивне меню.

• США припинили підтримку міжнародного донорства
• Чим це загрожує
• Що ми можемо
• Чому важливо прочитати це і щось хороше зробити
• Матчастина: з'ясуймо значення деяких важливих термінів і понять

Що сталось

Поговоримо про те, в чому суть указу про припинення діяльності донорських проєктів USAID і чим це загрожує та до яких наслідків привело уже зараз. Вигадувати велосипед не станемо, бо вже чимало наших колег про це розповіли в деталях. Тому будемо цитувати їх і давати живі, реальні приклади негативного впливу припинення міжнародного фінансування.

Отже, Агентство федерального уряду США USAID зупинило фінансування всіх програм та проєктів без винятків після директиви Державного департаменту США про аудит на 90 днів. Про це стало відомо 24 січня, коли Держдеп видав розпорядження про «припинення роботи» для всієї наявної іноземної допомоги та призупинив нову допомогу, повідомило АР.

З початку повномасштабного вторгнення USAID виділило 2,6 млрд доларів на гуманітарну допомогу, 5 млрд доларів — на розвиток і 30 млрд доларів — у формі прямої бюджетної підтримки.

• За даними «Суспільного. Миколаїв», Миколаївська міська рада отримала телефонний дзвінок від USAID, у якому повідомили про зупинення проєктів у місті. Йдеться про десятки проєктів міської ради та громадських організацій Миколаєва — від енергонезалежності й до безпекових проєктів.
• Також співзасновниця Veteran Hub Івона Костина повідомила, що організація вже 25 січня змушена була закрити Лінію підтримки ветеранів та хаб у Вінниці.

Veteran Hub зазнав найбільшого впливу від зупинки фінансуванняФото: Івона Костина

• І це тільки пару прикладів. Повний список усіх проєктів та організацій, які отримували підтримку від USAID зібрали журналісти «Економічної Правди».
• Медіаексперт, креативний директор Lviv Media Forum і голова Незалежної медійної ради Отар Довженко переконаний, що призупинення американської фінансової допомоги українським медіа спричинить дуже негативний ефект у сфері свободи слова. Адже частина медіапроєктів закриється, частина адаптується, частина перечекає, але загалом є ризик значно відкотитися назад у розвитку та дотриманні стандартів медіа.

«Як і завжди, коли на перший план виходять цінності виживання, буде ще важче говорити про професійні стандарти, етику, про оригінальний контент замість копіпейсту і переписування пресрелізів, про важливі, але не найклікабельніші теми», — написав він у понеділок, 27 січня.

На думку експерта, медіа будуть більш схильні до компромісів із власним сумлінням і менш — до стратегічного самовдосконалення, яке не дає миттєвого виторгу.

«Гіпотеза, що хирляві й плохенькі помруть, а дебелі й хороші виживуть, не підтверджується попередніми кризами й не підтвердиться тепер. Першими помирають непідготовлені, наївні, ідеалістичні; ті, що відмовлялися від реклами російських онлайн-казино, від «висвітлення діяльності» (тобто піару) місцевої влади; ті, що не мали політичної тумбочки з грішми. Часто саме вони і є найякісніші», — вважає Отар Довженко.

• Ще про наслідки зупинки фінансування проєктів USAID розлого і популярно написали чимало наших колег. Аби не повторювати тут — ділимось посиланням, і ще одним.
• А ось тут регіональна представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області розповіла, як реагуватимуть медіа нашої області на зупинку фінансування проектів USAID. Є там і коментар нашої головної редакторки.

Газета «Правда». Так буває, коли медіа цензуруються державоюФото: Вікіпедія

Та головне, що у списку організацій, який ми вище навели — є також і «Агенція медійного розвитку АБО», яка заснувала та підтримує мережу незалежних локальних медіа TheСity. З нашим медіа в тому числі. Ні, це не означає, що ми жили виключно за донорські гроші. Але так, це означає, що дохідна частина нашого медіа суттєво втратить без підтримки міжнародних донорів, які фінансувалися США.

Чим це загрожує?

Тут все просто. Як йшлося в цитаті Отара Довженка, медії ризикують втрапити у залежність. У нас у місті дуже часто запитують: «А чиї ви?!» І дуже-дуже дивуються відповіді, що ми мамині і татові. Бо це направду так і є! Як би важко не було повірити в це людям, звиклим жити у парадигмі корупційних схем та кишенькових ЗМІ. Наші доходи абсолютно прозорі, і складаються вони з надходжень від реклами, а також надходжень від участі в різного роду проєктах, в тому числі й грантових. З другим пунктом це працює так: донор виділяє гроші на грантову програму, приміром, присвячену розвитку місцевого самоврядування. І, відповідно, в проєкті передбачені гроші, які отримуватимуть медії, що писатимуть про це місцеве самоврядування матеріали. Про здобутки, цікаві приклади, історії успіху, взаємодію з закордонними громадами, роль у цьому розвитку місцевого самоврядування міжнародних інституцій. Ось і все. Жодних схем, інтриг, скандалів, розслідувань і такого іншого.

За відсутності такої можливості медіям доведеться обирати: йти на угоду із совістю та відкочуватись назад у часи «джинси» й замовних на догоду місцевим чи київським царькам матеріалів чи, поступово скорочуючи видатки та оптимізуючи процеси, — врешті ризикувати зникнути.

Але є ще третій варіант: внутрішня підтримка того-таки вищезгаданого громадянського суспільства. Саме на цей варіант сподіваються нині провідні незалежні медіа, так само хочемо вірити в його ефективність і ми.

На практиці для нас це означатиме потребу підтримки читачів, а також місцевого бізнесу. І тут знову є два варіанти: формат донатів чи купівля наших послуг. Але тільки тих, які ми можемо давати. Про «джинсу» мови нема й бути не може. Угода із совістю для нас — не варіант.

Отже, що може Гард.City:

• розповісти про ваш бізнес, як приклад, коли вдалося;
• допомогти таким чином привернути до вас більше уваги та довіри нашої аудиторії. Бо наша аудиторія, до слова, привчена до матеріалів за усіма стандартами журналістики. На відміну від анонімних телеграм-каналів, ми відповідаємо за те, що робимо, і підписуємо свої роботи своїми прізвищами;
• оформлюйте підписку;
• донатьте на підтримку редакції;
• купуйте рекламу (всі види в прайсі) і замовляйте мерч;
• в тому числі нативну, коли ми через ваш досвід розповіаємо корисні для всіх речі та процеси;
• замовляйте консультації чи тренінги: ми готові ділитися всіма знаннями, які маємо (робота з текстами, нативка, інформаційна безпека, медіаграмотність, поведінка в соцмережах тощо);
• ефіри в Ютубі.

Чому важливо прочитати це і щось хороше зробити

Бо для нас нині конче необхідно зберегти суспільні інституції та незалежні медіа. Втрата означатиме відкат у «щасливе радянське минуле», коли все за всіх вирішувала партія. Так, тоді газети та журнали працювали за державний кошт. Але ж і писали вони виключно про «надої і покоси», і доносили до людей тільки спотворену та причесану реальність. На щастя, все те лишилось у минулому. І тепер ми робимо вибір на користь демократичних цінностей. І щодня саме за це віддають життя українські захисники на фронті російсько-української війни.

Сучасний світ живе за принципами, коли кожен продукт діяльності людини має свою ціну, і коштує грошей. Думка про те, що хліб та електроенергію можна і треба купувати за гроші, а контент — ні, хибна.

Кіно, музика, та, як не дивно, статті — це теж фактично продукт, товар, якщо хочете. І його виробники роблять нічим не гіршу за хліборобів та промисловців роботу. Тому, коли ми йдемо дивитись українське кіно на платну платформу, а новий альбом улюбленого гурту купуємо на Google-music, — це нормально і правильно. А коли йдемо все це дивитись і слухати на піратських стрімінгах — неправильно і згубно.

Бо тоді автори фільму та творці музики не зможуть заробити на своєму продукті, а отже рано чи пізно втратять можливість його виробляти. І тоді на місце наших фільмів, музики та медій прийдуть ті, кому платити не треба. Бо їм заплатили у москві. Але вони розповідатимуть не про те, що хочемо ми, а те, що вигадали у кремлі. Ми таке вже проходили у 90-х роках, коли весь медійний простір, естрада та кіно були забиті російськими виконавцями, акторами та іншими носіями кремлівських наративів.

Ми не хочемо, аби це повторилось. Сподіваємось, ви також. Тож маємо зберігати своє разом.

Трішки матчастини

З'ясуємо значення деяких важливих термінів і понять. Правильні значення, без знецінень і ярликів. Отже, окрім державного сектору в більшості цивілізованих країн існують недержавні організації, які здійснюють по факту подібні функції. Тобто, допомагають державі.

• Громадська організація — це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке створюється для реалізації спільних інтересів.

Спільноти з цього сектору ще називають Недержавна організація (НДО) або неурядова організація (НУО) (англ. non-governmental organization, скорочено NGO) є легальним суб'єктом правовідносин створеним для діяльності, що керується окремо від держави.

• Неурядовими організаціями в Україні називаються громадські організації, громадські об'єднання, благодійні організації (благодійне товариство, благодійна установа, благодійний фонд), професійні спілки, їх об'єднання, об'єднання організацій роботодавців, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій, творчі спілки, їхні територіальні осередки.

Чому будь-якій цивілізованій державі важливо мати потужний і міцний громадський сектор?

Бо в такому випадку в суспільстві в цій державі будуть краще функціонувати всі суспільні інституції, взаємодія громадян між собою та з державою буде вибудувана ефективніше. Коротше кажучи, купу проблем, за які відповідає держава, — вирішуватимуть оті-таки НГО-шки. І всім добре. Бо:

• Потреби громадян реалізовуються.
• Держава розвантажена і може спрямувати на інші напрямки більше ресурсів.
• Міжнародна спільнота сприймає таку державу з більшою повагою.

От із цього моменту і починається ця історія.

Після розпаду СРСР в Україні титанічними зусиллями опозиційних політиків та громадських діячів (бо не опозиційні були в кишені олігархів, які прибрали до рук фактичну владу країни) почало формуватися громадянське суспільство.

Громадянське суспільство — це спільнота, яка складається з вільних, незалежних, рівноправних громадян. В такому суспільстві люди взаємодіють, спілкуються і добровільно самоорганізовуються на основі спільних (незалежних від держави) інтересів.

Так от, що більшою ставала ця спільнота, яка звалась громадянським суспільством, що краще функціонували суспільні інституції, і що більшим ставав вплив саме народу на процеси в країні — то більш помітною ставала Україна в очах міжнародної спільноти. Як країна, з якою можна мати справу. Країна, яка прагне вибудувати в себе зрозумілу і чітку систему, правила гри, яких всі дотримуватимуться.

Майдан став тією історичною подією, яка обумовила вектор руху громадянського суспільства України. Хоча міжнародні неурядові організації почали підтримувати українські суспільні інституції ще раніше.

Міжнародна неурядова організація — об'єднання на постійній основі суб'єктів національного права декількох країн, що має правореалізуючу (функціональну) правосуб'єктність у межах, визначених міжнародним правом, не ставить за мету одержання прибутку та діє згідно з нормами міжнародного права.

Звертаємо увагу на попередній термін — бо він підважує головні наративи, якими апелюють всі ті, хто звуть адресатів міжнародної донорської допомоги «грантожерами». Міжнародні неурядові організації приходять не для того, аби диктувати політику. Бо вони неурядові. А отже — ідеологічно непідконтрольні урядам жодних країн. І так, вони дійсно працюють для того, аби світ ставав краще. Як би смішно від цього не було критикам. Бо сміятись в цьому місці — це ознака впливу радянських наративів, що міцно засіли в головах. Про це далі.

Так от, міжнародні організації мають на меті допомогти там, де потрібно, «відремонтувати» там, де не працює, підтримати там, де тільки розвивається. Бо якщо країна вийде на високий рівень стандартів життя, матиме стабільну та міцну економіку, низький рівень корупції та незалежні суспільні інституції — світ більш охоче з нею взаємодіятиме. Бо розумітиме — тут грають за правилами. Тут діє верховенство права. Тут активне і сформоване громадянське суспільство. З такими країнами дружити вигідніше, ніж з Північною Кореєю, Сомалі, Білоруссю чи Колумбією.

Вантажити інформацією про всі тонкощі та нюанси функціонування донорських проєктів — від бюджетування, подачі заявки до реалізації та звітування — не будемо. Але повірте, за кожен долар, ба більше, кожен цент донори питають з грантера на всіх етапах так прискіпливо, що оця фраза про «піліть гранти» — не просто нісенітниця, а тупий вкид. Який не має під собою жодних доказів. І ніколи не мав. Бо був спродукований росіянами ще в середині двотисячних спеціально, аби дискредитувати користь та важливість міжнародної підтримки України і в такий спосіб відвернути нас зі шляху євроінтеграції до себе, на болота. А Україна взяла, і не відвернулась.

Від початку повномасштабного вторгнення міжнародна підтримка набула виняткової важливості. Бо стала без перебільшення запорукою виживання, зокрема, для багатьох гуманітарних галузей та незалежних медіа. І далі ми поговоримо конкретно і на прикладах, про що мова.

Бо насправді наша задача не лише спростовувати ворожі вкиди, які толеруються українцями. Але й також пояснити, як і чому нам конче необхідно об'єднатися аби вижити. Бо — най би як не хотілося лякати всіх — за відсутності нормальних суспільних інституцій, здорового громадянського суспільства, незалежних медіа, ми скотимось до рівня Північної Кореї. І світ відмовиться взаємодіяти з нами. І ми лишимось сам на сам зі своїми проблемами. А нам це не треба.