Коли людина надягає футболку з красномовним написом «ухилянт», що вона цим хоче сказати? Розшифрував поет.
Сповідь ухилянта
Хоч в Україні також «баби нарожали»
(на те легка була у Жукова рука!),
та я, мов заєць, причаївсь за гаражами.
А зал. вокзал «шманає» трійка з ТЦК.
Сиджу, тремчу, бо жить так хочеться на світі,
немов карась, якого ловлять «на живця»,
щоб не потрапить на гачок або у сіті,
які живця перемолотять на мерця.
Є ті, хто вміє й любить добре воювати.
Є ті, хто вміє пакувать «живців» у бус.
Є ті, хто вміє й має дар – від них ховатись
за гаражами й за спідницями бабусь.
За всю війну мене ловили тільки тричі.
Ішло на мене з буса десять молодців.
Мов легендарний колобок в дитячій притчі,
я втік від всіх й за гаражами тут засів.
Не пацифіст я. Маю цілі ноги й руки.
І маю голову між ними на плечах.
Але далекий від військової науки.
А ще я сцю й зізнатись можу в цім хоча б.
Щоб остаточно провалити цей екзамен,
для переконливості можу ще й в штани
накласти купу, прямо тут, за гаражами —
для щонайшвидшого припинення війни!..
Юристи нагадують, хто такі «ухилянти». «Ухилянт» — це побутовий термін, і в законі його немає. Цей термін застосовується до осіб, які порушують певні норми законодавства, пов'язані з військовим обліком та мобілізаційними процесами.
Раніше ми писали: від початку повномасштабного вторгнення у Первомайській громаді отримали статус «діти війни» двісті неповнолітніх. На розгляді зараз ще двадцять п’ять заяв. А до Служби у справах дітей масово звертаються по усиновлення. Та чи завжди це щиро і що за цим криється? На ці та інші запитання відповідає начальниця управління «Служба у справах дітей» Наталія Перкова.
